Цей матеріал присвячений творчості видатного норвезького митця Генріка Ібсена, якого справедливо вважають засновником сучасного театру. У презентації детально розглядається концепція «нової драми» та феномен ібсенізму, що базується на інтелектуальному аналізі, глибокому підтексті та внутрішніх конфліктах. Центральним об'єктом дослідження виступає революційна п’єса «Ляльковий дім», сюжет якої спирається на реальну життєву історію та викриває фальш патріархальних стосунків. Особлива увага приділяється трансформації головної героїні Нори, котра проходить еволюцію від бездумної ляльки до самостійної особистості, що наважується на бунт. Крім того, аналізуються художні символи твору, такі як тарантела, ялинка та мигдалеве печиво, які підкреслюють крах ілюзій і фальшу. Завдяки відкритому фіналу та порушенню гострих питань моралі й жіночої емансипації, ця п'єса перетворилася на вічний маніфест свободи особистості від суспільних стереотипів.
























