Тема: Універсальність проблеми, піднятої Т.Г.Шевченком у поемі “Катерина”.
Мета: Розкрити перед учнями трагізм долі покритки у ХІХ столітті; з’ясувати методом бесіди причини трагічного кінця Катерини; зіставити конфлікти, що були актуальними протягом багатьох віків у різних народів, і застерегти учнів від повторення аналогічних помилок; сприяти розвитку усного зв’язного мовлення; виховувати естетичні почуття.
Тип уроку: урок – пошук.
Обладнання: Картина Т.Г.Шевченка “Катерина”; умовна етапність трагічного шляху Катерини; схема структури сюжету.
Хід уроку:
І Вступна частина
Організація учнів до навчальної діяльності.
Актуалізація опорних знань.
1.На які групи поділяються художні конфлікти?
/Художні конфлікти поділяються на:
1)Соціальні (національно-державні, класові, суспільно-моральні).
2)Історично-універсальні (погляд в обличчя смерті, боротьба добра і зла, протистояння любові та ненависті). /
2.Спробуйте визначити, до якого типу конфліктів належать події, що розгортаються в поемі “Катерина”. Аргументуйте свою відповідь.
/ а)суспільно-моральні, оскільки однією з причин смерті Катерини був осуд суспільства (мешканців села);
б)універсальність протистояння любові і ненависті підтверджується сотнями тисяч випадків, що трапляються в реальному житті, яке вирує навколо нас./
3.Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.
II Основна частина уроку
Презентація випереджувального завдання.
1)Проблема покритки у світовій літературній скарбниці.
/Тема ошуканої дівчини широко розроблялася у світовій літературі впродовж багатьох століть (С.Річардсон “Клариса”, М.Карамзін “Бідна Ліза”, Є.Баратинський “Еда”, Г.Розен “Марина”). Часто до цієї теми звертались і корифеї українського театру — М.М.Старицький, М.Кропивницький, Г.Квітка-Основ’яненко. Це лише кілька творів, у яких головною дійовою особою є покритка, а у скількох творах вона виступає епізодичним персонажем (Г.де Мопассан “Життя”, М.Стельмах “Правда і кривда”
2)Реакція на позашлюбну дитину в нашому суспільстві.
(Матеріал добирається із сучасних молодіжних журналів чи газет.)
3)Знедолена жінка у творчості Т.Г.Шевченка. (Записати)
/Поема “Катерина” була написана наприкінці 1838 – початку 1839 років. Автор присвятив її В.Жуковському на пам’ять про викуп із кріпацтва.
Молоде життя головної героїні обірвалося передчасно, що, безумовно, є великою трагедією для самої людини та її оточення. Чимало людей перечитувало Шевченкову “Катерину”, і в душу кожного з них проникало співчуття до цієї знедоленої жінки.
2. «Мозковий штурм»
Які почуття виникли у вас під час прочитання твору?
Який шлях пройшла героїня до трагічного фіналу?
Чи був у неї вихід з цієї ситуації?
Якщо в даній схемі цифрою 7 позначимо трагічний кінець Катерини, то які ж кроки передували цьому? (досліджуємо все з кінця).
7 – трагічна смерть Катерини;
6 – загибель останньої надії (Іван її зігнорував);
5 – поневіряння по світу, самотність і безпорадність;
4 – відречення батьків;
3 – осуд односельців, що ретельно дотримуються тисячолітніх моральних традицій;
2 – позашлюбна вагітність;
1 – інтимні стосунки з москалем, що здавна уособлював інородця, загарбника, чужинця.
3. Спостереження.
1.Зіставлення бачення образу Катерини Шевченком – художником і Шевченком – письменником.
А) Чи зберігаються основні мотиви в обох творах?
Б) Як простежується авторська позиція в різних видах мистецтва?
В) У якому творі більше проявився талант Т.Г.Шевченка?
2.Дослідження ролі художньої деталі (листочки дуба біля ніг Катерини, житні колоски, кургани).
А)Що символізує дуб в українському фольклорі?
/ Дуб ще з праслов’янських часів вважався символом чоловічої сили, енергії, що підтверджують вишивки на чоловічих весільних сорочках. Покровителем цього дерева був бог блискавки і грому Перун, якого дуже шанували наші предки. Саме до нього зверталися перед важливими родовими чи племінними справами язичники-чоловіки, просячи укріпити їх волю, тіло, дух, тому виникли такі порівняння: міцний як дуб, непохитний як дуб, твердий як дуб. Що ж до зламаного дубового гілля, то це може бути натяком на зневагу до хлопця, який в такому випадку на краще не заслуговує, з іншого боку – понівечена народна мораль, традиція, своєрідне порушення національного табу./
Б) Чому листочки дуба лежать разом із колосками пшениці чи жита під ногами Катерини?
/ Житнє колосся є символом сімейного щастя, добробуту, ним мати й батько завжди благословляли молодят, коли ті йшли під вінець. Воно символізує зламану долю Катерини.
Шевченко добре знався на усній народній творчості, українській обрядовості, тому таке трактування може мати реальне підґрунтя./
В)Про що говорять кургани на картині Т.Шевченка?
/ Кургани – мовчазні свідки подій, що змальовані в поемі, вони символ докору як москалеві, так і Катерині./
Г)У яких творах ви ще зустрічали символічний образ могил?
/ Образ-символ курганів дуже поширений у поезії Шевченка, варто згадати “Розриту могилу”, “Темний льох” тощо. Автор однозначно подає кургани (могили)як уособлення патріархальної традиції, яку потрібно свято плекати і передавати нащадкам. Напрошується така паралель: нехтування дівочою цнотою – зневажання родинних звичаїв – руйнування вікової культури – знищення традицій (самобутності) – крах для нації./
III Заключна частина уроку
1. «Мікрофон»
1)Яким постав перед вам на сьогоднішньому уроці Т.Г.Шевченко?
2)Чи можна назвати “Катерину” повчальним твором?
2.Оголошення домашнього завдання:
1)Визначити композицію твору.
2)Написати невеликий твір-передбачення про подальшу долю маленького сина Катерини – Івася (“Доля Івася”).