Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Робота над граматичною будовою мови на корекційних заняттях з розвитку мовлення для дітей з ООП
»
Взяти участь Всі події

9 клас історія України

Історія України

Для кого: 9 Клас

27.10.2019

459

6

0

Опис документу:
Селянська реформа в Наддніпрянській Україні. Мета. Охарактеризувати соціально-економічне становище українських земель у складі Російської імперії в 2 половині ХІХ ст., ретельно зупинитися на проведенні селянської реформи в Україні, розвивати в учнів вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час аналізу історичних подій. Розвивати навички роботи з різними джерелами, аналізувати матеріал, робити висновки; виховувати патріотичні почуття.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема. Селянська реформа в Наддніпрянській Україні.

Мета. Охарактеризувати соціально-економічне становище українських земель у складі Російської імперії в 2 половині ХІХ ст., ретельно зупинитися на проведенні селянської реформи в Україні, розвивати в учнів вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час аналізу історичних подій. Розвивати навички роботи з різними джерелами, аналізувати матеріал, робити висновки; виховувати патріотичні почуття.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Обладнання. історичні документи, підручник, ілюстрації, схеми, діаграми.

Очікувальні результати:

  • Описувати й аналізувати модернізацій ні процеси на українських землях;

  • Визначати суть та особливості селянської реформи 1861 року і її особливості проведення в Україні.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Ознайомлення з темою та метою уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу за планом

  1. Усвідомлення потреби модернізації царським урядом.

  2. Підготовка та проведення селянської реформи.

  3. Наслідки та значення селянської реформи.

Учитель на дошці пише : Наддніпрянська Україна.

З чим у вас асоціюється ця назва. Потім на дошці пише відповіді учнів

Російська імперія

9 губерній

Кримська війна

Похід в Таврію за волею

Київська козаччина і т. д.

Мотивація.

Проблемне питання:

Модернізація на українських землях можлива була:

А) тільки скасувавши кріпосне право;

Б) можлива була і без скасування кріпацтва.

Робота з поняттям:

Модернізація - оновлення, удосконалення, перетворення відповідно до сучасних вимог економіки, технічного обладнання економічної сфери.


Види модернізації:

  • Піонерська притаманна світовим лідерам і підштовхує передові країни до вкладення великих коштів у розвиток науки і техніки.

  • Органічна притаманна країнам, що перебувають в другому ешелоні світового економічного розвитку, оволодіння технологіями, що виробили держави – піонери.

  • Наздоганяючи базується на засвоєнні передових технологій і до неї спонукає тиск більш розвинутих економічно держав і загрожує країні – аутсайдеру втратою позицій на міжнародній арені.

Запитання:

Які види перетворень в державі можливі і яким шляхом вони повинні відбуватися?

Розповідь вчителя.

У середині XIX ст. петербурзькі владні кола все глибше усвідомлювали, що економічне, соціальне й військове становище Російської імперії, ґрунтоване на підневільній праці кріпаків, стає все ненадійнішим. Адже ця праця була вкрай непродуктивною. Унаслідок цього поміщицькі господарства занепадали, селяни зубожіли. Сільське господарство не могло забезпечити виробництва тієї кількості продукції, що потребувала промисловість, яка саме переживала промислову революцію. З іншого боку, сільське населення не могло купити вже випущені промисловістю товари. Отже, торгівля, промисловість, міста та й саме сільське господарство не сприяли одне одному в загальному економічному розвитку. Навіть реакційні політичні діячі визнавали, що російська дійсність — це «згори — блиск, а знизу — гниль». Усю нікчемність тодішнього становища Російської імперії продемонструвала поразка в Кримській війні 1853-1856 pp. Смерть царя Миколи І в 1855 р. послабила поліцейський репресивний режим у Росії і дала змогу заявити про необхідність соціально-економічних перетворень. До негайних змін спонукали й масові антикріпосницькі рухи, що розгорнулися тоді в Україні.

Комплекс цих причин підштовхнув царя Олександра II негайно провести реформи «зверху», щоб не допустити революції «знизу». У 1856 р. він уперше офіційно заявив про необхідність ліквідації кріпацтва та закликав дворян проявляти в цьому ініціативу. Проти кріпацтва виступила й ліберально налаштована інтелігенція, яка вважала його антигуманним (нелюдським) явищем. Твори Т. Шевченка й Марка Вовчка були суцільним звинуваченням кріпацької неволі. Проти кріпацтва виступали й заводчики та фабриканти. Адже воно надто обмежувало чисельність найманої робочої сили, призводило до підвищення ціни на неї. З іншого боку, безоплатна підневільна робота на поміщика позбавляла селянина можливості купувати товари. Тому кріпацтво стримувало розвиток промисловості, торгівлі й міст, через що буржуазія не могла успішно господарювати й багатіти. За таких історичних обставин прогресивні суспільні верстви й влада усвідомили необхідність модернізації всіх сфер суспільного життя і насамперед звільнення селян із кріпацтва. У 1857 р. створювалися особливі губернські комітети для підготовки проекту селянської реформи. З наступного року всі проекти, надіслані з губерній, почали розглядати й редагувати Головний комітет і Редакційна комісія, якими керував особисто Олександр II. Інтереси українських поміщиків найбільше задовольняв полтавський проект. Полтавські поміщики пропонували звільнити селян із меншими, аніж у них були, земельними наділами, узявши при цьому з них викуп за землю. Прив'язавши селянина до невеликого клаптика власної землі, поміщики створювали для нього такі умови, за яких він перетворювався на наймита з наділом. Заради свого виживання селянин мусив би обов'язково орендувати землю на умовах, продиктованих землевласником. Скасування кріпацтва Наслідком проведеної роботи стало «Положення», підписане царем 19 лютого 1861 p., та офіційний «Маніфест» про скасування кріпацтва. Зміст цих документів був обнародуваний в Україні протягом 9 березня — 2 квітня. У «Маніфесті» стверджувалося, що реформа покликана полегшити долю селян і проголошувалося, що вони звільняються від особистої та судової залежності від поміщика. Учорашнім кріпакам надавалося право займатися торгівлею, купувати та продавати майно, за власним бажанням одружуватися, віддавати в науку дітей. Одночасно реформа проводилася так, щоб максимально врахувати інтереси поміщиків. Вона повністю зберегла поміщицьке землеволодіння і навіть збільшила його розміри та покращила якість земельних площ поміщиків. Адже за умовами земельної реформи поміщик отримував право впродовж двох років самовладно визначати розміри земельних наділів, із якими селяни мали звільнятися. Звичайно ж поміщики віддавали селянам землю гіршої якості, а подекуди й взагалі непридатну для землеробства. До того ж наділ міг складатися з кількох окремих ділянок у різних місцях. Селян позбавили можливості користуватися пасовищами, луками, лісами та іншими угіддями. Зовсім без землі були звільнені дворові селяни, які мусили два роки відпрацювати на поміщика або заплатити йому оброк. Після цього їх фактично викидали на вулицю без засобів для існування. Зрештою, це призвело до того, що внаслідок реформи 1861 р. українські селяни втратили майже 20 % загальної площі земель, які раніше були в їхньому користуванні.

Випереджувальне домашнє завдання: Які письменники та в яких творах писали про тяжкі умови життя кріпаків?

Учитель на дошці пише : Наддніпрянська Україна.

З чим у вас асоціюється ця назва. Потім на дошці пише відповіді учнів

Російська імперія

9 губерній

Кримська війна

Похід в Таврію за волею

Київська козаччина і т. д.

Робота в парах

  1. Підготовка до селянської реформи.

  2. Маніфест 1861 р.

  3. Основні положення.

  4. Особливості її проведення.

Голова - проблема

Кістки - основні напрямки і вирішення

Хвіст - висновок

Робота з діаграмою: Чи суттєво зменшилися наділи поміщицьких володінь?

Робота з карикатурою: Що висміює вона?

Робота з підручником в групах:

  1. Позитивні наслідки реформи.(ст.140)

  2. Негативні наслідки реформи.(ст.140-141)

Про які прояви селянської реформи вказують приказки:

«Дожилися до того, що хоч серед хати ори»

«Тіснота така, що зі стріхи на чужий город капає»

Поле – ніде курці лапою ступити»

Історична пісня:

Відпустили селян на свободу

19 февраля

Тільки землі не дали народу -

Така милість дворян і царя!

Мужики без землі пропадають,

А дворяни ще й раді тому,

Бо дешевше вони наймають

Мужиків на роботу свою.

ІV. Закріплення нових знань.

  1. Порівняти селянську реформу в Російській та Австрійській імперіях :

  • Причини.

  • Основні положення.

  • Наслідки.

  1. Чому історики стверджують, що селяни викуповуючи земельні наділи в поміщиків заплатили не лише за неї, а й за свою волю.

V. Підсумки уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф 19 (2 питання) .

Відповідати на запитання вкінці тексту.

Уявіть себе науковцем і використовуючи додаткову літературу напишіть повідомлення про значення селянської реформи.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.