8 Березня - свято весни і жінок

Опис документу:
Позакласний захід "8 березня - свято весни і жінок" для учнів початкових класів. Мета заходу: вчити учнів виразно інтонувати поетичні твори, співати пісні, танцювати, збагачувати словниковий запас. Розвивати усне зв’язне мовлення учнів, їх творчі та артистичні здібності. Виховувати у дітей почуття любові до найдорожчої людини, бажання їй допомагати, приносити радість; зміцнювати почуття вдячності, любові та поваги до мами та бабусі.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

8 Березня –

свято весни і жінок

Мета. Вчити виразно інтонувати поетичні твори, співати пісні, танцювати, збагачувати словниковий запас.

Розвивати зв’язне мовлення учнів, їх творчі та артистичні здібності.

Виховувати у дітей почуття любові до найдорожчої людини, бажання їй допомагати, приносити радість; зміцнювати почуття вдячності, любові та поваги до бабусі.

Обладнання: сцена прикрашена вишитими рушниками, квітами, костюми, подарунки для мам.

Хід свята

(Телепередача. За столом сидять ведучі.)

  • Добрий день шановні телеглядачі.

- В ефірі канал «Веселий дитячий калейдоскоп»

  • У студії працюють диктори Заєць Дмитро, Бондаренко Антон та Ващенко Катерина.

  • Один раз на рік наближається день, коли ми вимовляємо слово жінка, розуміючи при цьому не прання, прибирання та приготування їжі, а квіти, свято і добрий настрій.

  • І саме сьогодні наша телепередача присвячена Міжнародному жіночому дню, святу всіх жінок, мам, бабусь, дівчаток.

- Сьогодні у випуску ви побачите:

Виступ зірок школи.

Бути здоровим це круто.

Смачна країна.

  • Жіноче свято – це свято весни і сонця, першої травички та весняних квітів.

  • Всі ми з нетерпінням чекаємо весну.

  • Бо весна приносить тепло і найніжніше весняне свято.

  • Тож зустрічайте дівчаток з хореографічною композицією «Весняні квіточки».

(Дівчатка виконують танок квітів)

  • Дмитрику, як ти думаєш про кого найбільше люблять говорити наші дівчата?

  • Та тут і думати нічого звичайно про нас хлопців.

  • Нас жінок не переробиш.

Повелось з покон віків

Як зустрінемось - говоримо

Тільки про чоловіків.

( Інсценізація «Мій найкращий»)

  • Хлопці , а як ви думаєте, коли жінка почуває себе впевненою та захищеною

  • Саме тоді коли поряд з нею мужній, сильний і відважний чоловік.

  • Ось такими і є хлопчики. У цьому ви можете переконатися побачивши на власні очі танок «Яблучко».

(Танок у виконанні хлопчиків «Яблучко»)

  • Твоє матусю дорога,

Святкуємо сьогодні свято

Зібралась разом дітвора

Пісень і радості багато.

(Звучить пісня «Мама», сл. Народні, муз. Л. Давидової)

  • Сьогодні всі найкращі слова нашим мамам.

  • Кожен своїй ненці хоче подякувати за турботу, побажати всього найкращого.

  • У подарунок всім жінкам звучить пісня «Мама».

(Муз. Ю.Чичкова, сл. М.Пляцковського)

  • Хлопці, що не кажіть, але на плечі жінки лягає дуже багато домашньої роботи.

  • Але все ж є такі дні, коли ви і відпочиваєте, от хоча б у жіночий день?

  • І ми чоловіки робимо за вас всю роботу.

  • Для нас цей день здається роком, ми ніяк не можемо дочекатися наступного дня.

  • Саме в таку халепу потрапили і наші хлопці.

(Інсценізація «Будь такий, як мама»)

  • Наступна наша рубрика « Здоровим бути круто».

  • І її ведучі майстри спорту дівчата нашого класу.

  • Тож підіймайтеся і виконуйте танцювальні рухи разом з ними.

( Танок «Веселі краплинки»)

  • Катрусю, а чому ти така сумна? Адже сьогодні світле радісне свято.

  • Ви знаєте, в нашому сучасному світі хлопці думають тільки про комп’ютери та машини. Ніде не зустрінеш справжнього лицаря, а так хотілося б, щоб прискакав принц на білому коні, подарував букет червоних троянд.

  • Катрусю, мрій, мрій, а наш концерт продовжує справжній джентльмен з піснею «Хвостики метелики».

  • З давніх-давен жінка була берегинею роду, змалечку дівчат навчали готувати, шити, прясти, вишивати, дбати про затишок в оселі.

  • Сучасні дівчата теж не тільки зберігають а й примножують давні традиції.

  • Зараз вони це вам продемонструють. Тож зустрічайте дівчаток з таночком «Рушничок».

  • Дмитрику, а яку б дружину ти хотів би мати?

  • Щоб була розумна, красива, струнка. А ти, Антоне?

  • А я вважаю найголовніше, щоб дружина вміла смачно готувати.

  • Так тобі і шукати довго не треба. До вашої уваги наша наступна рубрика «Смакуємо» та її ведуча Юлія Бабак.

Рубрика «Смакуємо»

  • Доброго дня дорогі глядачі. З вами програма «Смакуємо» і я її ведуча Юлія Бабак.

  • Кожна жінка зранку поспішає на роботу і часу на приготування сніданку зовсім немає, а ще ж треба прийняти душ і зробити макіяж. Тож сьогодні я пропоную вам рецепт швидкого сніданку, дорогі жінки. Для цього потрібно взяти, тоненький шматочок батона, ще тонший шматочок ковбаски і найтонший шматочок сиру. Тож приступаємо до приготування страви «Ранкова мрія школяра». Беремо тоненький шматочок батона, кладемо на нього ще тонший шматочок ковбаски, а зверху на ковбаску кладемо найтонший шматочок сиру. Все наша страва готова. Почастуйте нею свою дитину, а чоловікові скажіть:

  • Любий, каву звари собі сам, позавчорашній суп в холодильнику розігрієш. Пам’ятайте, любі жінки, що готувати легко. Смачного вам!

  • Є у кожної дитини матінка єдина.

Та що любить нас і дбає, розуму навчає.

Є у кожної дитини, навіть сиротини,

Наша матінка єдина – рідна Україна.

  • Тож зустрічайте ансамбль дівчаток з піснею « Мамина сорочка».

( Слова і музика Наталії Май)

  • А зараз у нас прямий репортаж з актової зали Михайлівської школи. На прямому зв’язку наш спеціальний кореспондент Тетяна Рудик.

  • Тетянко, тобі слово.

Інтерв’ю з дітьми

  • Доброго дня! Вітаю всіх жінок і дівчаток зі святом весни, краси та любові. А зараз ми візьмемо інтерв’ю у наших глядачів.

  • Діти, подумайте і скажіть, щоб ви подарували мамі, якщо б у вас було багато грошей. (Відповіді дітей).

  • Діти, але так як у вас грошей не має, то подаруйте своїм мамам ті подарунки, які ви виготовили власними руками.

  • Ой, хлопці, що я чула! Таке чула, таке чула! Така новина! Ніколи не здогадаєтесь!

  • Дмитрику, ти бачиш, знову почалось. Не встигла кудись відійти, вже й плітки принесла.

  • Оце ж у мене і дома так, не встигне тато щось сказати мамі зранку, до обіду все село знає.

  • Так, цікаві створіння ці жінки, завжди залишаються для нас загадкою.

  • Вам, чоловіки, нас, жінок, ніколи не зрозуміти.

  • Та вас не розуміти треба, а добре провчити треба і досвід у нас чоловіків є.

  • Глядачі можуть в цьому переконатися, коли подивляться нашу виставу

« Язиката Хвеська»

( Вистава української народної казки «Язиката Хвеська»)

( Петро і Хвеська сидять за столом)

Петро: - А ходімо, жінко, в ліс. Пошукаємо, чи не притхнулась там риба, то позбираємо.

Хвеська: - Що це ти, чоловіче, здурів чи що?

Хіба ж таки буває в лісі риба?

Петро: - А вже ж буває. Здається сьогодні ліс притхнувся, то ми й назбираємо риби. Ось ходім лиш!

(Хвеська не вірить, а все ж пішла. Приходять в ліс, коли так: то під тим, то під тим кущем лежить риба.)

Петро: - А що, Хвесько, не казав я тобі?

Хвеська: - Оце диво! Зроду – віку такого дива не бачила!

( Звучить музика. Петро і Хвеська збирають рибу.)

Петро: - Ну, добре, - ходімо лишень до річки, чи не піймався часом заєць у ятір або вершу?

Хвеська: - Тю на тебе, чоловіче! Чи ти не здурів? Де ж таке видано, щоб зайці у верші ловилися?

Петро: - Не видано! От же ти й риби в лісі не бачила, а є ж? ходімо лиш!

Пішли… виходять на узлісся, аж стоїть груша і на ній бубликів рясно, аж віти гнуться. Хвеська кричить:

Хвеська: - Чоловіче, чоловіче! Бублики на груші!

Петро: - Та бачу, то що?

Хвеська: - Та як же так! Бублики на груші. Хіба ж таки ростуть бублики на груші?

Петро: - Звісно – не ростуть. А то, мабуть, бублейна хмара йшла, та й зачепила ліс, оце й зосталися бублики.

Хвеська: - Нумо ж, чоловіче, струшувати!

Струсили бублики, ідуть до річки. Витяг чоловік ятір – нема нічого, витяг другий – нема, тоді тягне вершу, аж у ній заєць.

Хвеська: - Ох ти ж, моя ненько, заєць у верші! Зроду-віку такого не бачила.

Петро: - То що, що не бачила. Не бачила, то побачиш! Ходімо лиш додому, а то вже пізно.

Ото позабирали все, та й пішли. Приходять додому, жінка й почала.

Хвеська: - І що то чоловіче за день такий. Зроду-віку такого не бачила: риба в лісі, заєць – у верші, бублики - на груші.

Петро: - Це ще нічого, - от що диво, що я сьогодні ще й гроші знайшов.

Хвеська: - Та ну!?

Петро: - Їй бо найшов!

Хвеська: - А де ж вони, чоловіче?

Петро: - Та ось.

(Витягає гроші)

Хвеська: - О, тепер же чоловіче, будемо ми багаті!

Петро: - Будемо, та не дуже, бо як економ довідається, то зараз відніме.

Хвеська: - От тобі й на! А як же він довідається? Я нікому не скажу!

Петро: - Гляди ж, жінко, не кажи, а то буде нам лихо. Та гляди, не кажи нікому й про те, що ми в лісі та на річці знаходили, бо люди як довідаються, то зараз догадаються, що я гроші знайшов.

Хвеська: - Добре, нікому в світі не скажу.

Ото вже на вечір чути галас та гомін на селі.

Хвеська: - Чоловіче, що там таке? Я піду та подивлюсь.

Петро: - От не дивись, та не слухай поганого.

Хвеська: - Та нуж бо, Петрику, голубчику, ріднесенький, скажи.

Петро: - Та то наш економ, та покрав у пана ковбаси, то тепер його по селу водять, та ковбасами бють, щоб більше не крав.

Це чоловік так собі на сміх вигадує, а Хвиська вже й повірила.

Хвеська: - Ой лишенько! Побіжу я до куми Меланки та розкажу!

(Та так і схопилася з місця.)

Петро: - От не ходи краще та сиди вдома! Хіба ти не знаєш нашого економа. Він як довідається, що ти таке про нього розказувала, то тебе й мене зїсть.

Хвеська послухалась і не пішла. Ото й терпить вона, не каже про ті гроші день чи два, а далі таки не втерпіла – як таки про своє щастя не розказати. І побігла до куми Меланки.

Хвеська: - Добрий день, кумасю!

Меланка: - Добрий день!

Хвеська: - Горе на світі убогому, хоч би й нам. Хотіла справити собі нові чоботи, так немає за що.

Меланка: - Що правда, то правда, кумасю, я ж кажу…

Хвеська: - Ну та може скоро не будемо убогі…

Меланка: - Як то так?

Хвеська: - Ой кумасю, не знаю як і казать.

Меланка: - Та кажіть бо, кажіть!!!

Хвеська: - та не знаю як і казать, бо це діло таке, що нікому, нікому не велів чоловік казать.

Меланка: - Ох, ненько, та хіба ж я така! Та я все одно, що стіна.

Хвеська: - Ну, кумасю, це вже я вам тільки. Та глядіть же – нікому, нікому!

( Тай давай пошепки про ті гроші.)

Тільки Хвеська з хати, а кума Меланка до куми Марини. (Марина замітає)

Тільки Меланка з хати, а кума Марина до куми Пріськи. (Пріська в’яже)

Тільки Марина з хати, а кума Пріська до куми Явдохи (Явдоха хвора)

А тут саме на другий день, Петро посварився за щось з Хвиською і добре таки на неї нагримав Вона тоді побігла по селу. Дзвонить по всьому селу, що її чоловік налаяв і трохи не бив, і що він гроші знайшов, і що він ховається з ними, і все.

Ото день чи два проминуло – кличуть Петра в контору до економа.

Економ: - А піди-но поклич Петра!

Писар: - Слухаюсь панночку, слухаюсь!

Економ: - Кажи такий – сякий, чи знайшов гроші?

Петро: - Ні, не знаходив.

Економ: - А ти пиши! (Писарю каже). Як не знаходив? Адже твоя жінка каже!..

Петро: - А що ж, пане, що моя жінка каже? Моя жінка не сповна розуму, то вона чого й на світі нема – наплете.

Економ: - А так чи не так. Покликать сюди Хвеську.

Писар: - Слухаюсь панночку, слухаюсь.

(Заходить Хвеська)

Економ: Знайшов твій чоловік гроші?

Хвеська: - Знайшов, панночку, знайшов.

Економ: - А що бачиш?

Петро: - Та то ж слухайте її більше, вона чого не наплете. А ви краще спитайте її, пане, коли це було?

Економ: - А коли це було?

Хвеська: - Еге! Коли… саме тоді, як ліс притхнувся, та ми ходили в ліс по рибу, та під кожним кущем рибу збирали.

Петро: - А що далі скажеш?

Хвеська: - Еге, що! Тепер уже не одбрешешся. Саме тоді й було, як ми рибу в лісі збирали, і бублейна хмара йшла, і в лісі бубликів ми натрусили, і в вершу заєць піймався.

Петро: - Ото слухайте, пане, чи ж вона до діла плете? Нехай вона вам до пуття розкаже, коли і як те було.

Хвеська: - Еге, коли і як? Саме тоді увечері, як вас милостивий пане по селу водили…

Економ: - А чого мене по селу водили?

Хвеська: - Коли ж.. вибачте, пане.. уже коли питаєтесь, то казатиму. Тоді саме, як вас били ковбасами, що ви у пана покрали…

Економ: - Ах ти така-сяка! Як ти мені смієш таке казати? Візьміть її та дайте доброго хльосту, щоб казна чого не базікала!

Петро: - Та не бийте вже її, бо вона не сповна розуму, відпустіть її додому.

Економ: - може й справді дурна, нехай іде.

Хвеська: - Так ти мене підвів.

Петро: - Хвесько, жінко моя люба! Не я тебе підвів, ти сама себе підвела. От не ляпай по дурному язиком, то нічого не буде. А тепер не сердся, та давай помиримось.

( Помирились Петро і Хвеська. Стали жити в добрі і злагоді)

- Ну от і все наша телепередача підійшла кінця

  • Дорогі мами, бабусі, дівчатка, нам нічого не залишається, як ще раз сердечно привітати вас зі святом і щиро побажати:

Щоб не сивіло в вас волосся,

І щоб не морщилось чоло,

Щоб вам, кохані наші мами,

У всьому і завжди везло.

  • До нових зустрічей в ефірі.

  • З вами був канал «Веселий дитячий калейдоскоп».

Додаток

Мама

Слова народні

Музика Лариси Давидової

1. Мамо люба, мамо мила,

Мамо золотенька,

Я люблю тебе, матусю,

Я твоя маленька.

2. Обійму тебе за шийку,

Притулюсь до личка.

Ти мене пригорнеш любо –

Я ще невеличка.

3. Мамо люба, мамо мила,

Мамо дорогенька,

Ти для мене в цілім світі

Найкраща, рідненька.

Мама

Муз. Ю. Чичкова

Сл. М. Пляцковського

1. Мама, мама!

В цьому слові яблунь цвіт.

Мама, мама!

Знає слово цілий світ.

Мама, мама!

Хто рідніший, ніж вона?

Мама, мама!

У її очах – весна.

2. Мама, мама

На землі добріш за всіх.

Мама, мама

Подарує казку, сміх.

Мама, мама

Через нас бува сумна,

Мама, мама –

Нам пробачить все вона.

3. Мама, мама!

В цьому слові яблунь цвіт.

Мама, мама!

Знає слово цілий світ.

«Мама! Мама!» -

Ллється пісенька моя.

«Мама! Мама!» -

Це тобі співаю я.

Мамин вальс

Сл. і муз. Наталії Май

  1. Зірка з неба впала в золоті жита,

Пісня залунала тиха і проста.

Пісня про стежину в отчому краю,

Пісня про матусю рідную мою.

Приспів.

Там, де мама моя, там і сходить зоря,

Там і сходить зоря.

Там, де мама моя, там щаслива і я,

Там щаслива і я.

Там, де мама моя, відступає зима,

Відступає зима.

Там, де мама моя, там і смутку нема,

Там і смутку нема.

  1. Очі материнські, - дві зорі ясні,

Ранком подарують погляд свій мені.

Руки материнські – білі два крила,

Щоб мене матуся обійнять могла.

Приспів.

Мамина сорочка

Сл. і муз. Наталії Май

  1. Мені сорочку мама вишивала,

Неначе долю хрестиком вела.

Щоб я легких стежинок не шукала

І до людей привітною була.

- «Виконуй, доню, - мама говорила,

Закони Божі, істини прості,

Не зраджуй землю, що тебе зростила,

Не залишай нікого у біді».

Приспів 2 рази.

А сорочка мамина біла-біла,

А сорочка мамина серцю мила, а сорочка мамина зігріває,

Я її до серденька пригортаю.

  1. Літа, неначе птахи, пролітають,

Вже донечки, як квіти навесні.

Я їм сорочку білу вишиваю,

Як вишивала матінка мені.

«Виконуй, доню, - мама говорила,

Закони Божі, істини прості,

Не зраджуй землю, що тебе зростила,

Не залишай нікого у біді».

Приспів 2 рази.

На тобі сорочечку білу-білу,

На тобі сорочечку, серцю милу,

Будеш її зраночку одягати,

Буде тобі серденько зігрівати.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Всеосвіта дарує

Три iPhone 12

+20 крутих призів з нашого фірмового магазину

до закінчення залишилось
00
00
00
00