🤝 «ЖИВИЙ ЛАНЦЮГ: КОЛИ ІСТОРІЮ ТВОРЯТЬ ЗВИЧАЙНІ ЛЮДИ»
До Дня Соборності України • 21 січня 1990 року
Для учнів 5–12 класів
Пізнавальна інтерактивна презентація розповідає про «живий ланцюг» 21 січня 1990 року через історію звичайних людей, які стали учасниками масштабної громадянської акції.
Учні не лише дізнаються про подію, а й спробують аналізувати історичну фотографію, працювати з різними оцінками, відрізняти символічний образ від буквальної історичної реальності, організувати масову акцію без інтернету та поглянути на 1990 рік очима його учасника.
У презентації — 18 слайдів:
«Живий ланцюг: коли історію творять звичайні люди» — чи можуть звичайні люди змінювати історію?
«Уяви: України як незалежної держави ще немає» — Українська РСР у складі СРСР.
«Кінець 1980-х: щось змінюється» — перебудова, гласність і громадське пробудження.
«А до чого тут 22 січня 1919 року?» — зв’язок Акта Злуки та акції 1990 року.
«Ідея, яка звучала майже неможливо» — задум масштабного живого ланцюга.
«1990 рік. А де ваш Telegram?» — як організувати людей без смартфонів і соцмереж?
«Як зібрати людей без соцмереж?» — газети, листівки, телефони, активісти, транспорт і точки збору.
«21 січня 1990. Люди виходять» — масштабна громадянська акція та її маршрут.
«Скільки людей вийшло?» — чому історичні джерела можуть містити різні оцінки.
«А ланцюг справді був безперервним?» — історичний символ і складніша реальність.
«Прочитай фотографію» — вчимося працювати з фотографією як історичним джерелом.
«Що люди тримали в руках?» — прапори, плакати, символи та їхнє значення у 1990 році.
«А їм не було страшно?» — дивимося на подію очима людей, які ще не знали майбутнього.
«Один день змінив Україну?» — живий ланцюг у ширшому процесі суспільних змін напередодні незалежності.
«Чому ми пам’ятаємо саме ланцюг?» — як простий образ стає історичним символом.
Інтерактив «Організуй живий ланцюг — без інтернету» — командне завдання на комунікацію, логістику та критичне мислення.
Практична робота «Я — свідок 21 січня 1990 року» — спроба подивитися на подію очима її учасника, не вигадуючи історичних фактів.
Фінал «Що може одна людина в ланцюгу?» — про особистий вибір, участь, довіру та силу спільної дії.
📄 Додаткові матеріали
До презентації створено 2 окремі картки для друку:
🔎 А4-картка «Прочитай фотографію»
Учні аналізують історичне фото за трьома кроками:
«Що я бачу?» → «Що я можу припустити?» → «Чого фотографія не може мені розповісти?»
Головний принцип роботи з джерелом:
«Джерело говорить багато — але не говорить усе».
✍️ А4-картка очевидця «Я — свідок. 21 січня 1990 року»
Учень уявляє себе 15–17-річним учасником події та завершує фрази:
«Сьогодні я прийшов/прийшла сюди, тому що…»
«Навколо я бачу…»
«Найбільше мене здивувало…»
«Я не знаю, що буде з Україною далі, але…»
«Якби я міг/могла передати одне речення людям у майбутнє…»
Важливе правило роботи: не вигадувати історичних фактів, а спиратися на інформацію з презентації.
Головна думка презентації:
«Єдність починається в момент, коли хтось вирішує: я теж стану поруч».
