11 клас. Історія України.РОЗДІЛ 3. Україна в період системної кризи радянського ладу (1964-1985рр.)Особливості розвитку культури.

Опис документу:
11 клас. Історія України.РОЗДІЛ 3. Україна в період системної кризи радянського ладу (1964-1985рр.) Презентація Особливості розвитку культури: наука, література, мистецво. Презентація містить фото діячів культури України періоду "застою", біографічні дані, життєвий та творчий шлях митців, ілюстрації картин художників, скульпторів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
11 клас. Історія України.РОЗДІЛ 3. Україна в період системної кризи радянського ладу (1964-1985рр.) Особливості розвитку культури: наука, літератур...
Слайд № 1

11 клас. Історія України.РОЗДІЛ 3. Україна в період системної кризи радянського ладу (1964-1985рр.) Особливості розвитку культури: наука, література, мистецтво

Глушков Віктор Михайлович український радянський вчений, піонер комп’ютерної техніки, автор фундаментальних праць у галузі  кібернетики, математики...
Слайд № 2

Глушков Віктор Михайлович український радянський вчений, піонер комп’ютерної техніки, автор фундаментальних праць у галузі  кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації науково- дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни.  В Інституті кібернетики під його науковим керівництвом було розроблено ЕОМ «Киев» і першу в Україні та колишньому СРСР напівпровідникову керуючу машину широкого призначення «Днепр». Попередниками персональних комп'ютерів стали машини для інженерних розрахунків «Промінь» (1963), «Мир-1» (1966), «Мир-2» (1969), у яких було реалізовано запропоновану В. М. Глушковим ідею ступеневого мікропрограмного управління

Євге́н О́скарович Пато́н український радянський[3] вчений у галузі зварювальних процесів і мостобудування; академік  АН СРСР (1929); Герой соціаліс...
Слайд № 3

Євге́н О́скарович Пато́н український радянський[3] вчений у галузі зварювальних процесів і мостобудування; академік  АН СРСР (1929); Герой соціалістичної праці (1943); Заслужений діяч науки УРСР  (1940). Фундатор і перший керівник Інституту електрозварювання  АН України. Батько академіка  Бориса Патона. Автор чотиритом ної праці «Залізні мости». Зокрема за проєктами Є. О. Патона в Києві в 1910 році був побудований  Парковий міст  через Петрвську алею; У роки Другої світової війни зробив визначний внесок у обороноздатність СРСР: розробив і впровадив технологію та обладнання для зварювання спеціальних сталей, зокрема, для танкових башт. 1953 року на честь Є. О. Патона названо міст через Дніпро в Києві, який споруджувався під його керівництвом.

Антонов Олег Костянтинович радянський літакобудівельник , один із провідних авіаконструкторів СРСР; доктор технічних наук АН СРСР і УРСР. У 1962-19...
Слайд № 4

Антонов Олег Костянтинович радянський літакобудівельник , один із провідних авіаконструкторів СРСР; доктор технічних наук АН СРСР і УРСР. У 1962-1984 — генеральний конструктор ДКБ Міністерства авіаційної промисловості СРСР у місті Києві. У післявоєнні роки під керівництвом Антонова розроблено транспортні літаки  Ан-8, Ан-12, Ан-22, Ан-26, Ан-32, Ан-72, Ан-124 (літак «Руслан», найбільший серійний вантажний літак у світ, кодове ім'я в НАТО — «Condor»), багатоцільові літаки  Ан-2, Ан-14, Ан-28, що здатні базуватися на непідготованих смугах довжиною до 550 метрів, пасажирські літаки Ан-10, Ан-24, цільнометалеві планери А-10, А-11, А-13, А-15, мотопланер Ан-13, ракетний планер А-17, безпілотний літальний апарат і дельтаплани серії «Славутич». Під керівництвом Антонова розроблено систему автоматизованого проектування транспортних літаків, запроваджено клеєзварні з'єднання і композиційні матеріали, розвинено методи авіабудівельної економіки Ан-124

Ремесло Василь Миколайович український радянський вчений в галузі селекції та насінництва пшениці. Академік АН СРСРі ВАСГНІЛ . Член-кореспондент Ак...
Слайд № 5

Ремесло Василь Миколайович український радянський вчений в галузі селекції та насінництва пшениці. Академік АН СРСРі ВАСГНІЛ . Член-кореспондент Академії сільськогосподарських наук НДР (з 1974 року). Доктор сільськогосподарських наук. Сорти озимої пшениці, створені особисто і під його керівництвом, стали значущим фактором підвищення врожайності і валових зборів зерна в колишньому СРСР і країнах РЕВ. Шедевром світової селекції є сорт «Миронівська-808», а всього ним створено і районовано 20 сортів озимої пшениці. Автор понад 200 наукових праць

Гончар Олесь Терентійович український письменник, літературний критик, громадський діяч. голова Спілки письменників України (1959—1971), Автор рома...
Слайд № 6

Гончар Олесь Терентійович український письменник, літературний критик, громадський діяч. голова Спілки письменників України (1959—1971), Автор романів:«Прапороносці», «Тронка», «Собор», «Берег Любові». За роман «Собор» влада оганізувала нищівну критику, піддала його тенденційному остракізму, і твір було вилучено з літературного процесу на два десятиліття. Представники патріотичної інтелігенції міста Дніпропетровська в серпні 1968 року написали лист-протест табули засуджені до різних термінів ув'язнення.

Стус Василь Семенович видатний український поет XX століття, перекладач, прозаїк, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець  за незалежні...
Слайд № 7

Стус Василь Семенович видатний український поет XX століття, перекладач, прозаїк, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець  за незалежність України у XX столітті. Один із найактивніших представників українського  дисидентського руху. Лауреат  Державної премії ім. Т.Г.Шевченка (1991), Герой України (2005, посмертно). 12 січня 1972 року — перший арешт; впродовж майже 9 місяців поет перебував у слідчому ізоляторі. Саме тоді було створено збірку «Час творчості». На початку вересня 1972 київський обласний суд за звинуваченням в «антирадянській агітації й пропаганді» засудив Стуса до 5 років позбавлення волі і 3 років заслання. Покарання відбував у Мордовії та  Магаданській області. Весь термін ув'язнення перебував у мордовських таборах. Більшість віршів, що Стус писав у таборі, вилучалася і знищувалась. У травні 1980 був знову заарештований, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Помер в карцері уночі проти 4 вересня 1985 р., можливо, від переохолодження. За офіційними даними, причина смерті — зупинка серця.

Миколайчук Іван Васильович український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Лауреат  Шевченківської премії  1988 (посмертно); 34 ролі в кіно, 9 сцена...
Слайд № 8

Миколайчук Іван Васильович український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Лауреат  Шевченківської премії  1988 (посмертно); 34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, дві режисерські роботи. Загальне визнання Миколайчукові принесли ролі молодого  Тараса Шевченка у фільмі »Сон» та Івана Палійчука у  «Тінях забутих предків». З фільму  «Білий птах з чорною ознакою» (1971) почалася нова сторінка у творчості Миколайчука — крім актора, він стає ще й сценаристом.  У фільмі «Пропала грамота» він дав нове життя звучанню бандури — в жодному фільмі не використовувалися такі можливості цього інструмента. Зі звинуваченням у націоналізмі зіткнувся й Миколайчук,  його кваліфікували як «людину ворожої ідеології». «Тіні забутих предків» на довгий час фактично заборонили до показу. «Пропала грамота» вийшла на екрани лише наприкінці 1980-х рр. Івана Миколайчука поступово майже відлучили від творчого процесу. 1980 року його фільм «Лебедина зграя» здобув приз «За найкращу режисуру» на Всесоюзному кінофестивалі у Душанбе. У 1987 р. Через тяжку хворобу помер.

Параджанов Сергій Йосипович український та вірменський кінорежисер. Один із представників «хвилі українського поетичного кіно». У 1990 році отримав...
Слайд № 9

Параджанов Сергій Йосипович український та вірменський кінорежисер. Один із представників «хвилі українського поетичного кіно». У 1990 році отримав звання народного артиста УРСР (посмертно), а у 1991 році - Державну премію України ім. Шевченка (посмертно). Міжнародне визнання прийшло до Параджанова після екранізації в 1964  повісті М. Коцюбинського  «Тіні забутих предків». Фільм  був удостоєний призу на Всесоюзному кінофестивалі в Києві (1966). Та все ж на Заході (там фільм демонструвався під назвою «Вогняні коні») інтерес до нього був значно більшим, ніж на батьківщині. Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої вітання  Фелліні,  Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.1973 р. Параджанову дали п'ять років колонії суворого режиму, яке відбував у Лук'янівській тюрмі, колонії в Алчевську. Зазнавши переслідувань і, намагаючись уникнути арешту, був змушений виїхати у Вірменію.

Іллєнко Юрій Герасимович український кіноопертор, кінорежисер, та сценарист. Серед найвідоміших фільмів Іллєнка «Криниця для спраглих», «Вечір на І...
Слайд № 10

Іллєнко Юрій Герасимович український кіноопертор, кінорежисер, та сценарист. Серед найвідоміших фільмів Іллєнка «Криниця для спраглих», «Вечір на Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою» та «Легенда про княгиню Ольгу». Один із представників хвилі  «українського поетичного кіно». 1966 піддавалися критиці за кінострічку «Криниця для спраглих». Наступний фільм «Вечір на Івана Купала» був знятий з екрану рішенням міністра культури СРСР Романова і покладений на полицю на 18 років. 1967 р. дирекція Венеціанського кінофестивалю персонально запрошувала Юрія Іллєнка з фільмом «Вечір на Івана Купала» на фестиваль з гарантією головного призу  «Золотий лев»  Святого Марка, але міністр культури СРСР Романов стверджував, що такого фільму взагалі не існує. Також було заборонено наступний, третій фільм «Білий птах з чорною ознакою», як «найбільш шкідливий фільм, що колись було зроблено в Україні, особливо шкідливий для молоді», однак на Московському міжнародному кінофестивалі фільм тріумфально виборює Гран Прі фестивалю, однак знову фільм опиняється в опалі на довгі роки. «Білого птаха» можна було побачити в Токіо, Монреалі, Нью-Йорку, Парижі, Тегерані, лише не в Україні. Всього Юрій Іллєнко написав 42 сценарії, але лише сім з них стали фільмами.

Івасюк Володимир Михайлович Український композитор-виконавець, поет. Герой України (2009, посмертно). Один з основоположників української естрадної...
Слайд № 11

Івасюк Володимир Михайлович Український композитор-виконавець, поет. Герой України (2009, посмертно). Один з основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. 18 травня 1979 його знайдено повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія — самогубство — викликала сумнів громадськості як того часу, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка — це вбивство, здійснене органами КДБ за наказом вищого керівництва СРСР[5]. Похорон Володимира Івасюка 22 травня 1979 у Львові перетворився на масову акцію протесту проти радянської влади. Автор пісень «Червона рута», «Волограй», «Я піду в далекі гори». Пісня «Червона рута» увійшла до двадцятки переможниць першого всесоюзного фестивалю «Пісня-71». 1972 року на Чернівецькому телебаченні відбулася прем'єра пісні «Балада про дві скрипки», яку виконала Софія Ротару. Пісня «Водограй» у виконанні ансамблю «Смерічка» Левка Дутківського  у Москві перемогла в телевізійному конкурсі «Алло, ми шукаємо таланти!» та на фестивалі «Пісня-72».

Гнатюк Дмитро Михайлович видатний український  оперний співак (баритон), режисер, педагог. Народний артист України. Народний артист СРСР. Перший ви...
Слайд № 12

Гнатюк Дмитро Михайлович видатний український  оперний співак (баритон), режисер, педагог. Народний артист України. Народний артист СРСР. Перший виконавець хітів 1960-х — пісень »Два колори» та  «Києве, мій». Соліст Київського театру опери і балету ім. Шевченка. У 1979—1980 роках — директор, в 1980—1988 — режисер. Як режисер Національної опери України ім. Т. Шевченка поставив понад 20-ти вистав. Ставив спектаклі в оперній студії Київської консерваторії. Записав понад 15 платівок, 6 компакт-дисків. Всього у концертному репертуарі понад 85 творів національної та світової класики У 1983—1990 роках — завідувач кафедрою оперної підготовки Київської консерваторії ім. П. І. Чайковського . Помер 29 квітня 2016 року в Києві на 92-му році життя

Мірошниченко Євгенія Семенівна радянська та українська оперна співачка; педагог, професор. Герой України (2006). Входить до переліку найвідоміших ж...
Слайд № 13

Мірошниченко Євгенія Семенівна радянська та українська оперна співачка; педагог, професор. Герой України (2006). Входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. У 1957-1997 роках — солістка (лірико-колоратурне сопрано)  Київського театру опери і балету. З 1980 викладала в Київській консеваторії на кафедрі сольного співу, з 1990 року — професор. Коронні оперні партії: Лючія, Цариця ночі, Лакме («Лакме» Л. Деліба), Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Віолетта («Травіата» Дж. Верді). Знімалася в музичних фільмах; зокрема, співала в фільмі С. Параджанова «Українська рапсодія» (1961). Проводила концертну діяльність. Гастролювала в США, Канаді, країнах Західної Європи. Померла 27 квітня 2009 року в Києві.

Петриненко Діана Гнатівна українська співачка (сопрано), народна артистка СРСР У 1955—1958 — солістка (сопрано) Державної хорової капели «Думка», в...
Слайд № 14

Петриненко Діана Гнатівна українська співачка (сопрано), народна артистка СРСР У 1955—1958 — солістка (сопрано) Державної хорової капели «Думка», в 1962—1988 роках — солістка Київської філармонії.  Професор з 1991 року. Гастролювала у США, Канаді, Італії, Франції, Японії, Угорщині, Фінляндії, Югосавії. З особливою виразністю співала українські народні пісні та романси українських композиторів. Записала на грамплатівки такі українські народні пісні, як »Глибока кирниця», «Ой лугом іду, голосок веду»,  «Чотири воли пасу», «Чи я вплила», «Ой піду я до млина» та ін., а також романси Лисенка («Садок вишневий коло хати»), Заремби («Не тополю високую», «Утоптала стежечку»), Ревуцького, арії з опер укр. Композиторів. Померла 18 листопада 2018 р.

Солов'яненко Анатолій Борисович всесвітньо відомий український співак (лірико-драматичний  (тенор) та громадський діяч. В 1962 був запрошений до Ки...
Слайд № 15

Солов'яненко Анатолій Борисович всесвітньо відомий український співак (лірико-драматичний  (тенор) та громадський діяч. В 1962 був запрошений до Київського театру опери та балету проходив стажування в театрі  Ла Скала (Мілан), де став лауреатом конкурсу «Неаполь проти всіх». З 1965 — соліст Київської опери. У 1967 році був удостоєний звання заслуженого артиста УРСР, у 1975 — народного артиста СРСР. У репертуарі Солов'яненка — 17 оперних партій, багато арій, романсів, народних пісень. Широкою є географія гастролей співака:  Болгарія, Румунія, НДР, Японія, Австралія, Канада… Кілька сезонів він проспівав у нью-йоркському  «Метрополітен-опера», де виконав партії в операх Р. Штрауса, Дж. Верді, П. Масканьї. Народні українські пісні в його виконанні стали взірцем майстерності для всіх наступних співаків. Вільно володів італійською мовою. Солов'яненко досконало оволодів так званим італійським стилем, віртуозно виконуючи тенорові партії в операх Верді, Пуччіні, Доніцетті, Масканьї.

Гізелла Циполла Українська радянска оперна співачка, угорка за національністю, Народна артиска СРСР З 1968 р. прийнята в трупу Київського оперного ...
Слайд № 16

Гізелла Циполла Українська радянска оперна співачка, угорка за національністю, Народна артиска СРСР З 1968 р. прийнята в трупу Київського оперного театру, дебютувала в головній партії в опері «Мадам Баттерфляй». В 1976 році на Міжнародном у конкурсі вокалістів «Мадам Баттерфляй» в Токіо стала володаркою першої премії імені японської співачки Міурі Тамаки и була визнана однією з кращих у світі виконавець партії Баттерфляй.  В історії конкурсу це єдиний випадок, коли співачка стала володаркою всіх трьох кубків — золотого, срібного і бронзового, а також титулу «Краща Баттерфляй світу» і «золотого» кімоно.

Примаченко Марія Оксентіївна  українська народна художниця, представниця  «наївного мистецтва» ; лауреат Національної премії України ім. Шевченка. ...
Слайд № 17

Примаченко Марія Оксентіївна  українська народна художниця, представниця  «наївного мистецтва» ; лауреат Національної премії України ім. Шевченка. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1970, народна художниця України. 2009 рік — за рішенням ЮНЕСКО — визнано роком Марії Примаченко. Дитинство П. Марії було затьмарене страшною недугою — поліомієлітом Це зробило її не по-дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух і зір. Талант Примаченко відкрила у 1936 році майстриня-ткаля і вишивальниця киянка Тетяна Флору. У 1936 році Марію Овксентіївну запросили до експериментальних майстерень при Київському музеї українського мистецтва. Марія малювала, вишивала, захоплювалася керамікою.  Яким Герасименковизнаний майстер української кераміки, охоче передавав Примаченко виготовлені ним різних форм вироби, а Примаченко розписувала їх рудими лисичками, страшними звірами, крокуючими по стеблах полуниць блакитними мавпами і неповторними зеленими крокодилами, вкритими квіточками. Її твори експонуються на виставках у Парижі, Варшаві, Софії, Мрнреалі, Празі.

Дикий чаплун. 1977, папір, гуаш,
Слайд № 18

Дикий чаплун. 1977, папір, гуаш,

Гороховий звір. 1971
Слайд № 19

Гороховий звір. 1971

 Якби Ной умів малювати
Слайд № 20

 Якби Ной умів малювати

Чорнобильський бестіарій
Слайд № 21

Чорнобильський бестіарій

В.Бородай.Пам’ятник засновникам Києва – Кию, Щеку, Хориву і сестрі їхній Либеді.1982
Слайд № 22

В.Бородай.Пам’ятник засновникам Києва – Кию, Щеку, Хориву і сестрі їхній Либеді.1982

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з ІСПАНСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
3
міс.
0
4
дн.
1
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!