Зараз в ефірі:
Вебінар:
«
Шляхи формування української ідентичності в новій українській школі
»
Взяти участь Всі події

1030 років з Дня Хрещення Руси-України: як це було

Етика

02.12.2018

471

1

0

Опис документу:
І йшли віки …І сотворилося слово українське І як сталося так То сказало Слово по-свойому І благословилося І прилетіли птиці І вродилася калина І стало все називатися: І земля і матір І Вітчизна- По-українському.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема : 1030 років з Дня Хрещення Руси-України:

як це було


Мета : 

Освітня : Розкрити учням подію Хрещення Київської Русі.
Вміти аналізувати українську історію

Виховна :

Виховувати в учнів любов до Бога і ближнього , відповідальності за долю свого народу , а також бажання виконувати Заповіді Божі дані Богом у Біблії.

Розвиваюча :

Розвивати в учнів вміння правильно розуміти історію свого народу, пам’ятаючи , що ми також є творцями сучасної історії України. 


Вчитель: цитує з Біблії:

« Споконвіку було Слово , а Слово в Бога було, і Бог було Слово» ( Ів. 1 : 1)

Учень: 

І йшли віки …І сотворилося слово українське
І як сталося так
То сказало Слово по-свойому
І благословилося
І прилетіли птиці
І вродилася калина
І стало все називатися:
І земля і матір
І Вітчизна- 
По-українському.

 

28 липня українці відзначають День Хрещення Русі

== Прийняття християнства київським князем Володимиром 1030 років тому стало світанком історії землі руської і на століття вперед визначило долю слов'янських народів, які вийшли з єдиної хрещенської купелі. Ця подія щорічно відзначається 28 липня як День Хрещення Русі.

== Що представляла собою Русь до хрещення? Як князь Володимир зробив свій вибір віри? І яку роль відіграв цей вибір в історії?

== 1030 років тому, в 988 році великий князь київський Володимир Святославич преобразив духовне життя підвладної йому Русі. В ту пору Київ підтримував дружні стосунки з Константинополем, який іменували Царгородом. Російський правитель домовився про військову допомогу з імператорами Костянтином VIII і Василем II. Натомість князь прагнув укласти шлюб з представницею імператорського дому Анною, і це йому було обіцяно. У свою чергу, Володимир, язичник, повідомив про готовність охреститися, бо Ганна не могла стати дружиною не християнина. До нього прибув священик, від якого правитель Русі і прийняв хрещення в Києві, а разом з ним — діти, дружини, слуги, частина бояр і дружинників. Особисте хрещення князя не було випадковістю або результатом миттєвого пориву: воно було обдуманим кроком досвідченого політика і передбачало, що з часом відбудеться християнізація всієї країни. 

== От тільки... наречену не поспішали відправляти з Константинополя. При всій доброзичливості Володимира Святославича у нього залишався лише один варіант як отримати своє за угодою, оплаченою військовою допомогою. Він обложив візантійське місто Корсунь (Херсонес). Сумно, що мир між християнськими правителями вдалося укласти лише після того, як одна сторона пішла на обман, а інша домоглася свого силою...

== Візантія повернула собі Корсунь, а Володимир отримав Анну в дружини. Він не відразу покинув Корсунь, лише після отримання уроків християнського "закону". В "Повість минулих літ" увійшла легенда, згідно з якою саме тут великий князь прийняв нову віру; цю легенду прийняли, як факт, і багато істориків. Вона не відповідає дійсності: хрещення відбулося раніше, у "стольному граді" князя. Але саме корсунське духовенство навчало Володимира Святославича як новонаверненого. 

== Повернувшись до Києва, князь зруйнував язичницьких ідолів, а потім хрестив киян у річці Почайні, притоці Дніпра. На Русі утвердилася церковна ієрархія на чолі з архієреєм у сані митрополита. Архієпископ вирушив до Новгороду Великого, єпископи — в інші великі міста. Там відбулося те ж саме, що і в Києві, — повал "кумирів" і хрещення городян.

== Доленосний для Русі крок відбувався з незвичайною швидкістю. Згодом, особливо в радянський час, безліч разів писали про те, що Русь хрестили "вогнем і мечем", долаючи шалений опір, особливо сильний у Новгороді Великому. Але історична дійсність не така.

== На перших порах поширення християнства не викликало опору. Якесь невдоволення новгородці виявили, але і воно, судячи з усього, виявилося незначним. У Ростові єпископа не прийняли, і там нова віра поширювалася набагато повільніше, ніж де б то не було, і з великими труднощами. Можливо, причина полягає в етнічному складі тамтешнього населення: чималу частину Ростовської землі займали фінно-угорські племена, які проявили більше стійкість до язичництва, ніж слов'янські.

== В цілому ж християнство по всій країні приймали добровільно. Його не довелося нав'язувати "вогнем і мечем" — це пізній міф, який не має під собою підтверджень в древніх джерелах. Слабкість і строкатість язичництва, впевнена підтримка Церкви правителем, давнє знайомство з християнством у великих міських центрах зробили свою справу: Христова віра утвердилась на Русі швидко і майже безкровно. Не варто дивуватися — до того часу, коли відбулося офіційне загальнодержавне хрещення, християнство вже понад століття приватним чином поширювалося на величезних просторах від Києва до Новгорода. В дружинах варязьких, що перебували на службі у руських князів, часто зустрічалися прості воїни і знатні люди, що прийняли Христову віру. Бабуся Володимира, княгиня Ольга, трьома десятиліттями раніше відвідала столицю Візантії і повернулася звідти християнкою. Звідки бути надриву і кровопролиттю, коли до християнства на Русі давним-давно... звикли?

== Після Хрещення в Києві почалося будівництво кількох невеликих храмів. Пізніше з'явилася і велична Десятинна церква. Настільки значних кам'яних споруд наша країна до того не знала.

== Пізніше в храмах виникли школи. Дітей навчали слов'янської і грецької грамоти, знайомили з книгами. 

== Ці книги спочатку привозили в Київ та інші міста Русі з-за кордону. А потім їх почали виготовляти в нашій країні. На Русі виникли власні книгописні майстерні та з'явились відмінні живописці, які майстерно прикрашали книжну премудрість мініатюрами. Скоро у Києві з'явилися перші книги, що оповідають історію Русі. Їх називають літописами. Саме в літописах і збереглася розповідь про те, як була хрещена Русь.

== Прийняття християнства принесло позитивні зрушення у внутрішньому житті держави. Нова віра зміцнила зв’язок між окремими частинами могутньої держави.
==  В особі церкви князь знайшов потужну ідеологічну опоруяка освячувала владу князя і підтримувала його в управлінні державою.
==  Християнство, як релігія загальноприйнята в Європі, ще більше зблизила давньоукраїнську державу з європейськими країнами, підняла їхні стосунки на новий рівень.
== Установлюється тісний взаємозв'язок між світською та церковною владою. Адже до прийняття християнства не у всьому Володимиру довіряли християни…
== Церква сприяла створенню на Русі чудової архітектури, мистецтва (особливо іконографії). Більшість кам’яних споруд, збудованих протягом Х–ХІІ століття на Русі, були храми, щедро прикрашені монументальним і станковим живописом. 
== Отже, Русь, прийнявши християнство, змогла наблизитися до надбань європейської культури, тим самим поглиблюючи і розвиваючи свою власну.

Учень: У світі перекручень і обману,
Де стільки хитрих і кривих дзеркал,
Там, де за добрим сховане погане,
Так важко віднайти свій ідеал.
Учень: Шукай його не зором, а душею,
Не вір усьому, що блищить.
Лиш Боже слово мудрістю своєю
Нас напоумить як на світі жить.
Учень: Моліться щиро, всії люди,
Зневіра хай розтане в млі,
Твоя хай, Боже, воля буде
На небесах і на землі.


Звучить «Боже ,Великий, Єдиний, нам Україну храни !»

4

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили