Друга частина Нового часу, що охоплює XIX століття, стала епохою глибоких і стрімких трансформацій, які змінили устрій всього світу. Це період, коли промислова революція докорінно перетворила економіку, що призвело до масштабних соціальних зрушень. Спостерігалося неймовірне зростання населення та урбанізація, оскільки люди масово переселялися до міст у пошуках роботи на фабриках.
Саме тоді занепадали старі стани, а на їх місці формувалися нові соціальні класи: впливовий середній клас та чисельний робітничий клас. Цей період також відзначився боротьбою за права — від емансипації жінок і суфражизму до зростання національної свідомості та визвольних рухів.
Зміни відбувалися не лише в Європі. Країни Заходу посилили свій вплив на Схід, що призвело до епохи колоніальних імперій та, як наслідок, до активної національно-визвольної боротьби. Таким чином, друга частина Нового часу заклала основи для сучасного світу, сформувавши його політичну, соціальну та економічну карту.
