"Зелену революцію" можна визначити як проміжок часу в історії людства, коли досягнення аграрних технологій дозволили збільшити виробництво світового сільського господарства.

Це відбулося в 1940–1960-ті. Норман Борлоуг вважається Батьком "Зеленої Революції". "Зелена революція" була глобальним проектом.

Як ми всі знаємо, людська популяція постійно зростає, отже, потреба забезпечити це зростаюче глобальне населення також зростає. Зелена революція була спробою створити платформу, де ці потреби можна було б задовольнити. Сюди входило введення нових хімічних добрив, які допомагали фермерам покращувати врожай. Крім того, у цей період також було видно використання різних пестицидів та синтетичних гербіцидів. Під час "Зеленої революції" фермерів заохочували брати багаторазовий урожай. Це означає, що протягом одного року на полі вирощують два або більше врожаїв. За допомогою нової сільськогосподарської технології фермери змогли виробляти більше. Вплив, який "Зелена революція" справила на країни, що розвиваються, такі як Мексика, Індія, був значним, оскільки це дозволило стимулювати їх сільськогосподарську економіку.

Особливістю "Зеленої революції" було те, що вона збільшила глобальне сільськогосподарське виробництво, що дозволило світові задовольнити потреби більшої кількості споживачів. Крім того, це принесло велику користь фермерам, оскільки вони змогли виробляти більше за однакових витрат на робочу силу. Однак це не означає заперечення факту, що "Зелена революція" шкодила навколишньому середовищу, оскільки збільшувала забруднення через використання хімічних речовин.

Дуже вагомим є внесок видатних українських науковців у становлення селекції. Всесвітньо відомими селекціонерами є:

• Л. П. Симиренко (1855 – 1920), В. Л. Симиренко (1891 – 1938) – видатні помологи і вчені-садівники;

• В. М. Ремесло (1907 – 1983) – закріпив за Україною статус «житниці Європи», селекціонував 40 сортів зернових колосових культур, які й досі є донорами для сортів пшениць вітчизняної й зарубіжної селекції;

• П. Х. Гаркавий (1908 – 1984) – селекціонер-рослинник, вивів 14 сортів озимого і 23 сорти ярого ячменю;

• М. Ф. Іванов (1871 – 1935) – селекціонер тварин, вивів асканійську породу тонкорунних овець і українську степову білу породу свиней;

• В. С. Пустовойт (1886 – 1972) – селекціонер-рослинник, створив 34 високоолійні сорти соняшнику;

• Л. Л. Семполовський (1868 – 1960) – селекціонер-рослинник, займався створенням сортів цукрового буряку;

• В. Я. Юр’єв (1879 – 1962) – селекціонер рослин, вивів багато сортів озимої і ярої пшениці, проса, кукурудзи та інших культур;

• О. С. Алексєєва (1926 – 2006) – селекціонерка рослин, працювала в галузі селекції гречки, виведено й передано на сортовипробування 30 сортів, 12 з яких районовано.

• Г. І. Сенченко (1917–2006) - видатний український учений. Доктор сільськогосподарських наук, професор. Працював у Глухівському НДІ луб’яних культур. Створив і районував 10 сортів конопель. Під його керівництвом уперше у світі було виведено сорти коноплі з низьким умістом наркотичних сполук.

• В. І. Дідусь (1907-1984) досліджував добір у селекції озимої пшениці; вивів сорт пшениці “Зенітка”, та сорт ярого ячменю “Харківський скоростиглий 353-ж”

• А. Ф. Шулиндін (1909-1983) досліджував гібриди пшениці та жита - тритікале

§ 51, 52, 53.