Тема уроку
Значення дихання. Система органів дихання
Дихання — це сукупність процесів, що забезпечують усі клітини організму енергією.
Цей процес включає кілька етапів. Першим етапом дихання є вентиляція легень (обмін повітрям між довкіллям і легенями). Потім відбувається обмін газів між кров’ю і легенями та між кров’ю і тканинами організму. Третім кінцевим етапом дихання є процес використання кисню та глюкози клітинами всього організму для отримання енергії та виділення ними вуглекислого газу і води. Цей етап відбувається у мітохондріях клітин.
Розрізняють зовнішнє та внутрішнє дихання. Під зовнішнім диханням розуміють газообмін між легенями та навколишнім середовищем. Використання кисню клітинами під час окислення органічних речовин і виділення вуглекислого газу називають внутрішнім (клітинним) диханням.
Основне значення дихання полягає в обміні газів між організмом і навколишнім середовищем.
Крім цього дихання забезпечує теплорегуляцію, очищення повітря від пилу та мікроорганізмів і його зволоження у повітроносних шляхах. Так, холодне повітря, яке людина щойно вдихнула, зігрівається та зволожується у носовій порожнині.
Зовнішнє дихання забезпечує система органів дихання.
Система органів дихання (дихальна система) складається із повітроносних шляхів та легенів — основного органу, що забезпечує газообмін із навколишнім середовищем (див. мил. 33). До складу повітроносних шляхів належать: носова порожнина, глотка, гортань, трахея та бронхи.
Носова порожнини з’єднує систему органів дихання з навколишнім середовищем. Вона розділена кістково-хрящовою перегородкою на дві частини, кожна з яких має три носові ходи — нижній, середній та верхній. Повітря в носову порожнину надходить через зовнішні носові отвори — ніздрі. Стінки носової порожнини вкриті слизовою оболонкою з миготливим епітелієм, які, рухаючись, затримують і виводять назовні пил і мікроорганізми.
Слизова оболонка носової порожнини пронизана численними кровоносними судинами. Завдяки цьому вдихуване повітря нагрівається (взимку) або охолоджується (влітку). Залози слизової оболонки, виділяють слиз, який зволожує стінки носової порожнини і згубно впливає на бактерії, що потрапили з повітрям.
Із носової порожнини через спеціальні отвори повітря надходить у носоглотку, далі у ротоглотку, а потім у гортань.
Гортань — це повітроносний орган людини, що міститься ближче до переднього боку шиї. Зовні гортань можна визначити за підвищенням, що називається кадик. Особливо добре він помітний у чоловіків.
У гортані містяться голосові зв’язки, що мають вигляд парних складок слизової оболонки як це показано на малюнку 34. Між голосовими зв’язками є голосова щілина.
Коли голосова щілина закрита, видихуване повітря, проходячи крізь неї, змушує голосові зв’язки вібрувати. Вібрація голосових зв’язок спричинює появу звуків.
Від ступеня натягу голосових зв’язок залежить тембр голосу: при натягнутих зв’язках звук вищий, при розслаблених — нижчий. Під час спокійного дихання голосова щілина залишається відкритою, а звуки не виникають (мал. 34).
З гортані повітря надходить у довгу (10 см) гнучку трубку — трахею. Передня стінка трахеї утворена хрящовими півкільцями, які запобігають звуженню просвіту, а задня стінка складається з гладеньких м’язів та прилягає до стравоходу. На рівні IV-V грудних хребців трахея поділяється на правий і лівий бронхи . Стінки бронхів утворені хрящовими півкільцями, які запобігають закриттю їх просвіту. Правий бронх, що входить у праву легеню, утворює три гілки бронхіол.
Лівий бронх — дві гілки. У легенях бронхи багаторазово розгалужуються, утворюючи бронхіальне дерево.
Легені — це парний орган дихання. Права легеня більша за ліву і складається з трьох часток. Ліва легеня складається з двох часток. Кожна легеня вкрита двошаровою сполучнотканинною оболонкою, яка називається плеврою. Між двома шарами плеври є невеликий проміжок, заповнений плевральною рідиною, яка полегшує ковзання легень при дихальних рухах.
Легені утворені чисельними легеневими пухирцями — альвеолами. Діаметр альвеол 0,2—0,5 мм. їхні стінки складаються з одного шару клітин плоского епітелію. Альвеоли пронизані густою сіткою капілярів. У них відбувається газообмін: кисень із альвеол надходить у кров капілярів, а вуглекислий газ із крові потрапляє до альвеол.
Цікаво знати
У легенях міститься близько 300 млн. альвеол, площа поверхні яких сягає 150 м2, тобто перевищує поверхню шкіри людини майже в 50 разів. Велика площа поверхні альвеол забезпечує інтенсивний газообмін під час дихання.
Дихання — це сукупність процесів, що забезпечують усі клітини організму енергією.
Органи дихання забезпечують газообмін між організмом і навколишнім середовищем.
Система органів дихання складається із повітроносних шляхів та легенів.
Д/З Дайте відповіді на запитання
1. Що таке дихання?
2. Яке значення дихання в життєдіяльності організму людини?
3. Які органи входять до складу дихальної системи?
4. Яку будову мають легені?
.png)