Зміцнення абсолютизму у Франції.

Як ви вже знаєте, у XVI ст. Франція пережила протистояння двох великих релігійних спільнот — католиків та гугенотів (протестантів). Ця кривава ворожнеча завершилася тим, що у 1594 р. французький трон посіла нова династія — Бурбонів. Першим її представником став король Анрі IV (1553-1610). Для примирення ворожих таборів він у 1598 р. видав Нантський едикт.

Анрі IV французи називали «добрим королем». При ньому було дано лад господарству країни, яке занепало за роки релігійних війн, податки для населення було впорядковано і зменшено. Французи запам’ятали вислів короля про те, що добробут у Франції настане тоді, коли в кожного селянина в неділю в горщику варитиметься курка. Попри низку позитивних змін у житті країни, досягти обіцяної курки у кожному горщику монарху не вдалося. Анрі IV загинув від руки релігійного фанатика.

Господарське піднесення країни за правління Анрі IV перш за все було пов’язане з діяльністю першого міністра Франції Максимільяна де Бетюна Сюллі (1560-1641). Він уважав, що джерелом багатства країни має стати сільське господарство. За Сюллі впровадили такі новації:

• зменшили розмір земельного податку (талья), скасували борги за попередні роки;

• збирачам податків заборонили залишати частину із зібраного собі — всі суми мали передаватися до державної скарбниці;

• селянам дозволили вільно користуватись общинними землями;

• дозволили безмитну торгівлю зерном і вином у межах країни;

• щорічно виділялися державні кошти на осушення боліт, будівництво доріг, мостів, поштових станцій;

• обмежили ввезення іноземних промислових виробів, заборонили вивіз сировини;

• із королівської скарбниці надавалися субсидії власникам мануфактур для розширення виробництва;

• з’явилися королівські мануфактури, що виготовляли шовк, порцелянові вироби, парфуми.

Свою зовнішню політику Анрі IV спрямовував на розвиток заморської торгівлі. Було відкрито Ост-Індійську торговельну компанію. У 1604 р. розпочалася французька колонізація Канади — експедиція Семюеля де Шамплена заснувала тут першу колонію — Нову Францію та місто Квебек.

ЗАВДАННЯ

1. Як називалася перша французька колонія в Америці?

2. Яку королівську династію започаткував Анрі IV?

Продовжувачем справи Анрі IV та Сюллі став перший міністр при дворі короля Луї XIII (1601-1643) герцог Арман Жан дю Плессі Рішельє (15851642). Також відомий як кардинал Рішельє. Він уважав, що для зміцнення держави сваволю знаті потрібно обмежити, а королівську владу, навпаки, посилити. Для досягнення цього він припинив скликати Генеральні штати й обмежив права Паризького парламенту. Одним з кроків на шляху зміцнення Франції Рішельє вважав ліквідацію гугенотської республіки на півдні країни. Король обмежив права гугенотів. А коли вони повстали, Рішельє придушив виступ за допомогою королівської армії. Їхні фортеці було зруйновано. У 1629 р. король видав «Едикт милості», за яким за гугенотами зберігалися їхні релігійні права, але заборонялося мати гарнізони і фортеці.

Кардинал розгорнув рішучу боротьбу проти старої родової аристократії, яка за впливовістю нерідко могла суперничати з королем. Усіх, хто не бажав підкорюватися королівській владі, висилали за межі країни або ув’язнювали. Під загрозою смертної кари накладено заборону на дуелі — поєдинки між знатними людьми. Для виконання своїх рішень на місцях кардинал реорганізував систему управління та зробив її залежною від короля, а не місцевих феодалів. У провінції призначилися інтенданти — королівські урядники, які повністю відповідали за надходження податків і стан справ у провінціях. Оскільки інтенданти отримували від короля платню, вони були його вірними слугами.

За Рішельє Франція розпочала створювати свою колоніальну імперію, конкуруючи у цьому з Англією та Нідерландами. Але головним зовнішнім ворогом Рішельє вважав Іспанію, тому підтримував її ворогів — німецьких протестантських князів, Нідерланди, Данію, Швецію. У 1635 р. Франція втрутилася в Тридцятилітню війну. Дипломатією кардинал домігся послаблення впливу Іспанії у Європі.

Велику увагу кардинал приділяв також розвитку науки і культури. За Рішельє у Франції з 1631 р. почала виходити перша газета.

Для проведення своєї політики Рішельє потребував багато коштів. Податки зросли в декілька разів, що наприкінці 30 — на початку 40-х рр. XVII ст. призвело до численних селянських повстань.

ЗАВДАННЯ

1. З якою метою Рішельє втрутився у Тридцятилітню війну?

2. Що таке «Едикт милості»? Поміркуйте, чому йому дали таку назву.

Формування абсолютної монархії у Франції завершилося за правління Луї XIV (1643-1715).

У 1648-1653 рр. проти короля і його всевладного першого міністра — Мазаріні — виступили роздратовані зміцненням центральної влади аристократи, а також жителі Парижа, розлючені новими податками. Розгорілася громадянська війна, у якій король став переможцем. Ці події отримали назву Фронда. Після придушення Фронди аристократи не намагалися противитися королівській владі.

Для того, щоб остаточно приборкати аристократів, Луї XIV розпочав будівництво величезного королівського палацу у містечку Версаль неподалік від Парижа і зобов’язав знатних людей віддати на це будівництво частину своїх коштів. Коли у 1682 р. воно було завершене, король змусив глав аристократичних родів жити у цьому палаці разом із ним. Так вони завжди були під наглядом правителя, а не плели інтриги у власних замках у віддалених куточках Франції.

У 1665 р. Луї XIV призначив міністром фінансів Жана-Батиста Кольбера (1619-1683). Той створив ефективну систему управління країною, впорядкувавши податкові збори та закони. Кольбер приділяв велику увагу створенню флоту, навіть наказав висадити ліси, які у майбутньому мали б стати джерелом деревини для нових кораблів.

Кольбер уважав, що держава має контролювати торгівлю та промисловість. Його головною метою було збільшення вивозу (експорту), зменшення ввезення (імпорту), і в результаті цього — збільшення притоку грошей у країну. Мануфактури, що виробляли подібний товар, були організовані в корпорації зі строгими регламентами.

Також було проведено реформу армії. Усіх офіцерів призначав король (раніше військом керували знатні особи, і не завжди за згоди короля). Військо отримало уніформу й нове озброєння, було збільшено кількість полків і модернізовано артилерію. У розпорядженні короля була добре озброєна армія, яка налічувала 550 тис. воїнів — найчисленніша в тогочасній Європі.

Проте не всі задуми Кольбера були втілені в життя: король не схвалив його планів про усунення внутрішніх митних кордонів, поширення податків на аристократів, зменшення кількості монастирів.

З часом Луї XIV ставав усе більш ревним католиком. У 1685 р. він скасував Нантський едикт і заборонив кальвінізм, а гугенотів почали силою навертати в католицтво. Тому гугеноти емігрували до Нідерландів, Швейцарії, німецьких земель, Нової Франції. Всього країну покинуло близько 300 тис. осіб. Оскільки переважна більшість гугенотів була підприємцями, вони принесли у ці країни свої капітали, вміння та знання, залишивши власний слід у їхній історії.

Уся вища судова влада належала королю. Луї XIV надав широкі повноваження поліції, у віданні якої перебували також книжкова цензура, нагляд за гугенотами.

Правління Луї XIV називають взірцем абсолютизму — державного ладу, за якого монарх одноосібно керує всіма сферами життя країни.

ЗАВДАННЯ

1. Прослідкуйте у політиці Кольбера ознаки протекціонізму та меркантилізму.

2. З якою метою Луї XIV запросив французьких аристократів жити у Версалі?