ЗФП. Гучкість, координація рухів

Координаційні здібності – це здатність організму людини поєднувати окремі рухи в єдине ціле для вирішення поставленої рухової задачі. Сукупність різних форм прояву координації називається спритністю. 
    Координаційні здібності проявляються в таких формах: 
- вміння швидко реагувати на різні сигнали;
- вміння точно і швидко виконувати рухові дії за обмежений час;
- вміння пристосовуватись до незвичайних ситуацій; 
-  вміння орієнтуватися в просторі й часі;
- вміння понижувати нераціональне м’язеве напруження;
- вміння розрізняти просторові, часові й силові параметри рухів.
     Слово «координація» латинського походження. Воно означає узгодженість,
об’єднання, упорядкування. Відносно рухової діяльності людини вживається для визначення ступеня узгодженості її дій з реальними вимогами навколишнього середовища. Наприклад, посковзнувшись, одна людина за допомогою
компенсаторних рухів відновлює рівновагу, а інша падає. Одна з них має більш
високий рівень узгодженості рухів, а отже, і більш розвинені координаційні
здатності.
Координація характеризується можливістю людей управляти своїми рухами.
Складність управління опорно-руховим апаратом полягає в тому, що тіло людини складається зі значної кількості біоланок, які мають більша ста ступенів свободи.

Координаційні здатності людини дуже різноманітні та специфічні. Проте їх
можна диференціювати на окремі групи за особливостями прояву, критеріями
оцінки і факторами, що їх обумовлюють. Спираючись на результати спеціальних досліджень можна виділити наступні відносно самостійні види координаційних здатностей:

- здатность до управління часовими, просторовими та силовими параметрами
рухів;
- здатність до збереження рівноваги;
- відчуття рітму;
- здатність до орієнтування у просторі;
- здатність до довільного розслаблення м’язів;
- координованість рухів (спритність).
У реальній побутовій, виробничій або спортивній рухової діяльності всі
названі координаційні здатності проявляються не в чистому вигляді, а у складній взаємодії. В конкретних ситуаціях окремі координаційні здатності відіграють головну роль, а інші – допоміжну. 

Гнучкість – це здатність людини виконувати рухи в суглобах за можливо більшої амплітуди. Розвиток гнучкості пов'язано із підвищенням еластичності м'язів, м'язових суглобів і зв'язок, із удосконаленням координації роботи м'язів-антагоністів і при багаторічних заняттях – із зміною форми з'єднуючих кісткових поверхней.

Виділяють кілька видів гнучкості.
    Анатомічна – це максимально можливий прояв гнучкості в конкретному суглобі.
   Активна – це вид гнучкості, який проявляється за допомогою м’язів, що проходять через даний суглоб.
    Пасивна – це гнучкість, яка проявляється за допомогою партнера або інших зовнішніх факторів.

Зробити вправу по 15-30 секунд (на праву та ліву ногу). Надіслати відеозвіт.