Інженер, що спеціалізується в області хімічного апаратобудування повинен володіти необхідними знаннями по технічним, тепловим, міцністим і гідродинамічним розрахункам, по конструюванню, та розрахунку на міцність, жорсткість та стійкість окремих конструкцій, монтажу і випробуванню апаратів хімічної промисловості. Повинен уміти вибирати конструкційні матеріали з урахуванням їх поведінки в умовах дії на них агресивного середовища при заданому тиску і температурах.
Інженер, що займається конструюванням апаратів хімпромисловості, повинен володіти наступними якостями:
1) винахідливістю, тобто умінням вигадувати або винаходити цінні, корисні ідеї або принципи, що лежать в основі речей або процесів, призначених для досягнення цілей;
2) умінням проводити інженерний аналіз - здатністю аналізувати даний елемент, систему або процес, показуючи технічні або наукові принципи з метою швидкого отримання правильних рішень;
3) технічними знаннями - доскональним знанням і глибоким освоєнням конкретної інженерної спеціальності;
4) широкою спеціалізацією - здатністю компетентно і упевнено розбиратися в основних проблемах або інших ідеях наукових дисциплін, що лежать за межами даної вузької спеціалізації.
5) математичною майстерністю - уміти у разі потреби застосовувати математичний апарат і обчислювальні методи;
6) умінням ухвалювати рішення в умовах невизначеності, але при повному всебічному обліку всіх істотних;
7) знанням технології виробництва - розумінням можливостей і обмежень як колишніх, так і нових технологічних процесів;
8) умінням передавати інформацію про одержані результати - здатністю виражати свої думки чітко і переконливо - усно, письмово і графічно.
Професор П.М. Лук'янов в своєму 6-томному творі «Історія хімічних промислів і хімпромисловості Росії» указував, що «кожний працівник в тій або іншій галузі науки і промисловості не може не зацікавитися джерелами її розвитку». В цій історії, як в дзеркалі відображаються причини її прогресу, заміна одного виду сировини іншим, причини виникнення або вмирання того або іншого технологічного процесу або, образно виражаючись, причина «моральної сторони його». В ній відображаються впливи наукових відкриттів на промисловість, вплив економічної політики уряду і ін.
Про це ж говорив і великий російський критик В.Г. Белінській: «Теперішній час - є результат минулого і вказівка на майбутнє. Ми запитуємо те, що пройшло, щоб воно пояснило нам наш теперішній час і натякнуло нам про наше майбутнє».
Хімічна промисловість не може успішно розвиватися без відповідного розвитку хімічного машинобудування.
За основу класифікації хімічного устаткування взято дві ознаки: характер технологічного процесу; спільність конструктивних форм, машинобудівної технології, вживання матеріалів і захисних покриттів.
До машин хімічних виробництв відноситься технологічне устаткування, в якому обов'язковим і визначаючим зміст технологічного процесу є механічна дія робочих органів машини на об'єкт обробки. По функціонально-технологічному призначенню розрізняють наступні види машинного технологічного устаткування хімічних виробництв:
1. Дробарки і подрібнювачі.
2. Машини для класифікації сипких матеріалів.
3. Змішувачі, живильники, дозатори.
4. Мішалки.
5. Фільтри.
6. Центрифуги.
7. Машини з барабанами, що обертаються.
У хімпромисловості використовується ще більша гамма різноманітного хімічного устаткування і машин, причому окремі машини мають широке вживання, а інше устаткування може використовуватися тільки в окремих виробництвах. Але перш ніж говорити про ці машини слід зупиниться на історії становлення і подальшого розвитку хімічного машинобудування.
У ХІХ столітті в Росії хімічне машинобудування не існувало. В дореволюційній Росії хімпромисловість розподілялася по країні украй нерівномірно. Машинобудівні заводи будувалися, як правило, безпосередньо в районах споживання машин. Наприклад, устаткування для цукрової промисловості виготовлялося тільки в Україні, устаткування для підприємств хімічної промисловості - на Україні і в Центральному промисловому районі Росії.
Яке ж основне устаткування і які машини були потрібні хімії, на що повинні були звернути увагу і зусилля інженери тих далеких років, та і зараз над чим працює інженерна думка. Номенклатура такого устаткування величезна.
Оскільки в хімії використовується величезна гамма матеріалів, більшість з яких володіє агресивними властивостями, тому для забезпечення працездатності хімустаткування його необхідно виготовляти з хімічно стійких матеріалів (неіржавіюча сталь, кольорові метали, пластмаса, стекло, кераміка). Щоб все це створити була потрібна активна інженерна діяльність, робота вчених і конструкторів.
Хімі чне машинобудува ння, галузь машинобудування, що виробляє апарати, машини, комплексні технологічні лінії та устаткування для хімічної промисловості.
Хімічне машинобудування постало з кінця 19 ст. і значно зросло за останні десятиліття у зв'язку з розвитком хімії (зокрема нафтової і газової) промисловості. В Україні початком хімічного машинобудування можна вважати невеликі напівкустарні заводи, які виробляли машини для цукрової промисловості (поч. 20 ст.). Фактично хімічне машинобудування розвинулося в 1920-х pp., а самостійною галуззю стало у 1930-х pp. на основі докорінно реконструйованих і поширених машинобудівних заводів у Сумах (ім. Фрунзе), Києві («Більшовик»), Фастові («Червоний Жовтень»), Бердичеві («Прогрес»); крім цього, постало кілька спеціалізованих підприємств хімічного машинобудування, засновано у Харкові науково-дослідний інститут "УкрНДІхіммаш".
Після занепаду 1941 — 44-х рр. М. було відбудовано, і при наприкінці 1950-х pp. воно перевищило обсяг довоєнної продукції, а пізніше його було значно розбудовано. Постали нові заводи хімічного машинобудування в Коростені, Павлограді, Сніжному. В Україні діє близько 30 спеціалізованих заводів хімічного машинобудування і в понад 30 ін. галузях машинобудування виробляється хімічне устаткування.
Україна дає понад 33% загальносоюзного випуску хімічного устаткування. Обсяг її продукції не публікується. Відоме лише виробництво хімічного устаткування і запасних частин до нього в оптових цінах підприємств в млн карб, (на 1 січня): 1975 — 170,1, 1980 — 204,8, 1981 — 26,3.
В таблиці показана Продукція галузі в грошовому вираженні, млн руб.
Рік | 1975 | 1980 | 1981 |
— | 170,1 | 204,8 | 26,3 |
Сучасне хімічне виробництво відрізняється багатостадійністю, енергоємністю, матеріаломісткістю, протяжністю трубопровідних та кабельних комунікацій, широким використанням мікропроцесорної техніки та засобів автоматизації. Продукція хімічного машинобудування відрізняється величезною кількістю виробів, які випускаються як серійно, так і в багатьох випадках індивідуально. Продукція хімічного машинобудування також широко використовується в харчовій, гірничій, металургійній, паперовій, мікробіологічній, медичній та інших галузях промисловості. Машини та апарати хімічних та нафтохімічних виробництв являють собою комплекс механізмів та конструкцій, призначених для здійснення технологічних процесів у відповідності з заданою програмою з метою отримання споживчого продукту. Ці технологічні процеси носять, як правило, складний характер: окрім механічного впливу водночас відбувається сукупність процесів хімічної технології (хімічне перетворення, міжфазовий масообмін, нагрів або охолодження, зміна агрегатного стану речовини тощо).
Особливістю машин та апаратів є те, що технологічні процеси можуть проходити як при дуже низьких (близьких до абсолютного нуля) так і високих (до 5000°С) температурах, при високих тисках (сотні мегапаскаль) і глибокому вакуумі, в агресивних та вибухонебезпечних середовищах, з різними агрегатними станами речовин водночас.
Все це обумовлює обумовлює прийняття конструкторами специфічних конструктивних рішень, використання майже всього переліку конструкційних матеріалів.
Можна виділити наступні основні тенденції в удосконаленні і розвитку машин та апаратів хімічних виробництв:
збільшення одиничної потужності установок, машин та апаратів і покращення їх техніко-економічних показників;
використання робочих процесів, що базуються на нових фізичних явищах;
розширення діапазону робочих параметрів (тиску, температури, швидкостей потоку, руху робочих органів тощо);
ширше використання при виготовленні нестандартних виробів стандартних деталей та вузлів, стандартизованих рядів параметрів хімічного виробництва, раціональних методів його виготовлення, монтажу та ремонту;
створення гнучких виробничих систем з широким використанням мікропроцесорної техніки та засобів автоматизації;
застосування нових конструкційних матеріалів і методів зміцнення традиційних;
підвищення екологічності обладнання;
створення обладнання для ресурсозберігаючих безвідходних технологій;
покращення дизайну обладнання.
.png)