Закономірності спадковості. Закон чистоти гамет. ІІІ закон Г. Менделя

Опрацюйте теоретичний матеріал, випишіть основне в зошит, правила вивчіть

Значення закони чистоти гамет

Поява серед нащадків особин з рецесивним проявом ознак дала змогу Грегору Менделю дійти висновку, що «спадкові задатки» можуть пригнічуватись, але не зникати. Оскільки передача станів ознак здійснюється через гамети, то було сформульовано гіпотезу чистоти гамет. Пізніше ця гіпотеза отримала цитологічне пояснення і в сучасній генетиці формулюється як закон чистоти гамет, що має найзагальніший характер, тобто виконується за багатьох умов.

Закон чистоти гамет: під час утворення статевих клітин у кожну гамету потрапляє лише один алель з кожної пари алельних генів.

Як відомо, в локусах гомологічних хромосом містяться алелі гена. Якщо це гетерозиготна особина, то в одній із гомологічних хромосом міститься домінантний алель, в другій — рецесивний. У випадку утворення статевих клітин відбувається мейоз, і в кожну з гамет потрапляє гаплоїдний набір хромосом.

Гамети несуть лише одну хромосому з кожної пари гомологічних хромосом, і відповідно лише один ген з кожної пари алельних генів, тобто гамети є чистими. І лише після запліднення — злиття двох гамет, кожна з яких має алельний ген, відбувається утворення зиготи, з якої розвивається організм. Основною умовою виконання закону чистоти гамет є нормальних хід мейозу. У випадку нерозходження хромосом в одну гамету можуть потрапити обидві гомологічні хромосоми з пари. При цьому статева клітина буде нести пару алельних генів, що розташовані в цій парі хромосом.

Отже, згідно із законом чистоти гамет розщеплення потомства під час схрещування гетерозиготних особин пояснюється тим, що гамети є генетично «чистими», тобто несуть тільки один ген з алельної пари.

Механізм успадкування двох і більше ознак

Вивчаючи розщеплення при дигібридному схрещуванні, Мендель звернув увагу на наступну обставину: у випадку схрещування рослин з жовтим гладеньким і зеленим зморшкуватим насінням у другому покоління з'являлися нові комбінації ознак: жовте зморшкувате і зелене гладеньке, яких не було у вихідних форм. Із цього спостереження Мендель зробив висновок, що розщеплення за кожною ознакою відбуважться незалежно від другої ознаки. Щоб пояснити ці результати, Грегор Мендель простежив успадкування різних станів кожної ознаки окремо. Співвідношення насіння різного кольору гібридів другого покоління було наступним: 12 частин насіння мало жовтий колір, а 4 — зелений. тобто розщеплення за ознакою кольору, як і в разі моногібридного схрещування, становило 3 : 1. Подібне спостерігали і в разі розщеплення за ознакою структури поверхні насіння: 12 частин насіння мало гладеньку поверхню, а 4 — зморшкувату. Тобто розщеплення за ознакою структури поверхні насіння також становило 3 : 1.

Закон незалежного успадкування ознак: кожна пара ознак успадковується незалежно від інших ознак.

Цитогенетичні основи ІІІ закону Менделя можна розглянути за допомогою решітки Пеннета. Батьківськи форми (Р) з чистих ліній мають ознаки: жовті гладенькі (AABB) і зелені зморшкуваті (aabb). У квітках шляхом мейозу утворюються гамети (AB) та (ab) з гаплоїдним набором хромосом. Під час заплідення гамети утворюють дипло\дні зиготи (AaBb), з яких розвивадться гібридні рослини (F1) з жовтими й гладенькими горошинами. Під час схрещування чи самозапилення гібриди (F1) вже утворюватимуть по чотири типи гамет (G): AB, Ab, aB, ab. Тому серед гібридів другого покоління (F2) можливими є 16 комбінацій гамет, що утворюють фенотипові класи у співвідношенні 9 : 3 : 3 : 1. Третій закон Менделя справедливий лише для ознак, у яких гени, що їх кодують, містяться у різних хромосомах.

Дигібридне схрещування гороху посівного

Для запису схрещувань використовують спеціальні решітки, які запропонував англійський генетик Р. Пеннет (1875 - 1967). Принцип побудови решітки Пеннета полягає в тому, що зверху по горизонталі записують гамети батьківської особини, зліва по вертикалі — гамети материнської особини, в місцях перетину — ймовірні генотипи потомства.

Отже, за дигібридного чи полігібридного схрещування різноманітність нащадків досягається завдяки випадковому і незалежному розходженню гомологічних хромосом.

Закономірності Менделя було сформульовано ще в 1865 році, тобто коли ще не були відомі будова гена і молекулярні механізми успадкування ознак. Проте, незважаючи на це, закон одноманітності гібридів першого покоління, закон розщеплення, закон незалежного успадкування ознак та закон чистоти гамет стали основою формальної генетики і є базисом сучасної класичної генетики.

Основними положеннями теорії успадкування Менделя є такі.

1. Кожна ознака даного організму контролюється парою спадкових задатків (алельних генів). Два алелі одного гена, наявні в однієї особини, не можуть зливатись між собою чи модифікувати одне одного. Через те залишаються, як висловлювався Мендель, «незабрудненими».

2. Якщо організм містить два різні алелі за певною ознакою, то один із них може пригнічувати прояв іншого (принцип домінування).

3. Під час мейозу спадкові задатки розділяються, і кожна гамета отримує по одному задатку з кожної пари (принцип розщеплення). Якщо статеве розмноження і запліднення не відбуваються (як у випадку з нечуйвітором, якому властивий партеногенез), закономірності не справджуються.

4. При утворенні чоловічих і жіночих гамет у кожну з них може потрапити будь-який алельний ген з однієї пари (принцип незалежного успадкування ознак).

5. Кожний організм успадковує по одному алельному гену за кожною ознакою від кожного з батьків (принцип чистоти гамет).

Отже, закономірності Менделя стали підґрунтям для розвитку класичної генетики, а на сучасному етапі дають змогу зрозуміти набагато складніші моделі успадкування ознак, що в живій природі є переважаючими.

Розв'язати задачу:

У гарбуза біле забарвлення плодів домінує над жовтим, а кругла форма – над видовженою. Яким буде розщеплення за фенотипом при дигібридному схрещуванні батьківських особин з генотипами: АаВВ×ааВb?

Виконайте інтерактивні вправи