Закономірності спадковості. Гібридологічний аналіз

СПАДКОВІСТЬ

Спадковість  –  здатність організмів передавати наступному поколінню свої ознаки і властивості, тобто здатність відтворювати собі подібних.

Ген  –  ділянка молекули ДНК, яка інформує про структуру одного білка.

Алелі  –  різні форми одного й того самого гена.

Локус  –  ділянка хромосоми, в якій розташований певний ген.

Генотип  –  сукупність усіх спадкових властивостей особини, спадкова основа організму, складена сукупністю генів.

Фенотип  –  сукупність усіх внутрішніх і зовнішніх ознак та властивостей особини, що сформувалися на базі генотипу під час індивідуального розвитку.

Гомозиготи  –  особини, у яких у певному локусі гомологічних хромосом присутні однакові алелі; при самозапиленні дають однорідне потомство, що не розщеплюється за даною парою ознак.

Гетерозиготи  –  особини, у яких у певному локусі гомологічних хромосом присутні різні алелі; при самозапиленні

дають розщеплення за даною парою ознак.

Моногібридне схрещування  –  схрещування батьківських форм, що спадково відрізняються лише за однією парою ознак.

Дигібрідне схрещування  –  схрещування батьківських форм, що відрізняються за двома парами ознак.

Домінування  –  проявлення лише однієї з альтернативних ознак у гетерозиготи.

Домінантна ознака  –  ознака, що проявляється в гомозиготи; домінантний ген позначається великою літерою.

Рецесивна ознака  –  ознака, що проявляється в гомозиготи; рецесивний ген позначається малою літерою.

Мінливість  –  здатність організмів змінювати свої ознаки і властивості.

Модифікаційна (фенотипова) мінливість  –  зміни фенотипу, що виникають під впливом змін зовнішніх умов

і не пов’язані зі змінами генотипу.

Мутації  –  зміни генотипу, спричинені структурними змінами генів або хромосом.

Поліплоїдія  –  кратне гаплоїдному набору збільшення кількості хромосом у клітині.

Метод гібридологічного аналізу

Гібрідологічний метод аналізу успадкування ознак організму був розроблений Г. Менделем (1822 – 1884). Він проводив широкі експериментальні дослідження з гібридизації рослин, результати яких було опубліковано в 1865 р. Цей рік вважається роком народження генетики.

Під час експериментів Мендель схрещував рослини гороху.

Горох  –  зручний об'єкт для генетичних досліджень:

1) самозапильник;

2) має багато культурних сортів, які стійко зберігають свої ознаки;

3) має таку будову квіток, яка дозволяє легко видаляти пилок;

4) сорти відрізняються один від одного за сімома добре помітними і зручними для обліку ознаками

Ознаки гороху, які досліджував Г. Мендель: колір віночка квітки (червоний, білий); форма насіння (округла, зморшкувата); колір стручків (зелені, жовті); форма стручків (округла, з перетяжками); розміщення квіток (по довжині стебла, у верхівці пагона); довжина пагона (довгий, короткий).

Головна особливість гібридологічного методу Г. Менделя  –  підбір батьківських пар та кількісний аналіз ознак у нащадків у ряду поколінь:

·       використання чистосортних рослин, що зберігали батьківські ознаки в ряду поколінь;

·       використання сортів, що різняться однією, двома або трьома парами альтернативних ознак;

·       аналіз у гібридів тільки тих ознак, які досліджуються;

·       аналіз потомства кожної особини окремо від інших;

·       кількісний рахунок гібридів, що різняться досліджувальними ознаками

Основи типи схрещувань.pptx