Урок з інтегрованого курсу Мистецтво 11 клас створено за підручником 10(11) клас Олена Гайдамака, 2020 рік видання та покликаний ознайомити учнів з виникненням та розвитком європейського кінематографу, його першими кроками. Практичним завданням є створення відеороліка "Ми толерантні".
Європейський кінематограф - найстаріший у світі, адже саме Францію вважають його батьківщиною. 28 грудня 1895 року в Парижі, в індійському салоні «Гранд-кафе» на бульварі Капуцинок відбувся публічний показ «Сінематографа братів Люм’єр». Цей дивовижний винахід дуже швидко почав ширитися Європою і за досить короткий термін досягнув величезних результатів щодо можливостей виразових засобів, здатності впливати на світ і людей.
Про інтенсивність розвитку цього молодого виду мистецтва у Франції свідчить той факт, що до Першої світової війни французьке кіно випускало близько 90 % світової кінопродукції (це були кінокомпанії «Пате», «Гомон» та ін.).
Часом наступного злету французького кінематографа вважають 20-30-ті роки XX століття і творчість групи передових французьких кінематографістів (Луї Деллюк, Жан Епштейн, Марсель Л’Ерб’є, Жермен Дюлак та ін.), які назвали себе «Авангард». Експериментуючи в пошуках нових художніх засобів, образів, вони значно розширили виразові можливості кіно. їхні фільми відрізнялися поетичним відображенням життя, психологічною глибиною характерів, достовірністю атмосфери дії.
«Прибуття потяга на вокзал Ла Сьота» (реж. Луї та Огюст Люм’єри);
«Подорож на Місяць» (реж. Жорж Мельєс)
Постери та афіші до французького кіно
Ще один злет французької кіношколи - кінець 1950-х років - так звана мистецька течія нова хвиля, яка об’єднала навколо себе молодих кінематографістів. Це було масштабне явище у європейському кіно (тільки за чотири роки з’явилося 97 дебютних кінострічок!). У цього мистецького напряму не було спільної програми, але митців об’єднувало прагнення відображати на екрані «живе життя», характерна імпровізаційність під час зйомок, утілення нової концепції і нового типу героя.
Фільми, які були своєрідним художнім маніфестом цієї течії, - «Красунчик Серж» і «Кузени» Клода Шаброля, «400 ударів» Франсуа Трюффо, «Хіросима, моя любов» Алена Рене, «На останньому подиху» Жана-Люка Годара. А в 1964 році на екрани вийшов фільм «Париж очима шести» - плід колективної праці лідерів «нової хвилі»: Годара, Шаброля, Ромера, Руша, Поле, Душе.
ФАКТ
Французи були першими не тільки в презентації нового мистецтва - кінематографа (брати Люм’єр), вони дали світу перший у Європі сюжетний фільм «Политий поливальник» та перший повнометражний фільм «Вундеркінд».
Найплідніший кінорежисер світового кіно - француз Жорж Мельєс (близько 4000 фільмів, хоча повнометражними є близько 50). Саме він заклав основи ігрового (художнього) кіно.
Франція є також лідером серед країн, фільми яких номінувалися на отримання премії «Оскар». У Франції щороку проводиться один з найпрестижніших кінофестивалів - Каннський кінофестиваль та щорічна національна кінопремія «Сезар».
За бажання перегляньте один з фільмів французького кінематографа, поділіться враженнями, роздумами.
Італія. Значне місце в європейському кінематографі посідає італійське кіно. Його історія почалася через декілька місяців після відкриття братів Люм’єр - це був короткий фільм, у якому Папа Римський благословив кінокамеру.
Проте роком народження італійського кіно вважається 1904 рік, коли в Турині була створена перша в Італії кіностудія хронікально-документальних фільмів. І майже одночасно з’явилися перші кінофірми, що випускали художні картини на історичні й літературні сюжети, а також комедії і мелодрами. А наступне десятиліття стало часом найбільшого розквіту італійського німого кіно. Але після встановлення в Італії фашистської диктатури (1922) італійські фільми зникли зі світового екрана на понад 20 років.
Серія марок «Кіно: неореалізм». Італія
Марки на тему італійського кіно
Значним явищем у художній культурі Європи 40-50-х років XX століття став неореалізм, що здійснив справжню революцію в італійському кіномистецтві.
На екранах Італії з’явилося справжнє життя. Проголосивши принцип достовірності, режисери вийшли зі знімальних павільйонів. Фільми знімали з натури: на робітничих околицях, сільських вулицях тощо. У деяких з них замість професійних акторів грали робітники й селяни, в основі сюжетів переважно були справжні події, факти з газетної хроніки. Головне, що об’єднувало всі неореалістичні твори, було правдиве відтворення навколишньої дійсності, цікавість до долі звичайної людини, певний ступінь документалізму.
Неореалізм сприяв змінам у манері акторської гри, додавши їй природності та емоційності. Глядачі впізнавали в кіногероях себе, свої проблеми, страшну правду життя - голод, безробіття, злидарство.
У найкращих неореалістичних картинах «Рим - відкрите місто», «Пайза» (реж. Роберто Росселліні); «Земля тремтить» (реж. Лукіно Вісконті); «Викрадачі велосипедів»,«Умберто Д.» (реж. Вітторіо де Сіка); «Гіркий рис» (реж. Джузеппе де Сантіс) та ін.
Ще один потужний «творчий вибух» італійського кінематографа — середина 50-х років XX століття. Кіномитці почали поглиблено аналізувати відносини між людьми, порушували проблему одинокості людини в сучасному світі.
До цих тем звертаються Роберто Росселліні, Лукіно Вісконті, Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антонівні - видатні майстри світового кіно.
У їхній творчості втілено одну з тенденцій західноєвропейського кіномистецтва - дослідження психології сучасної людини, соціальних мотивів її поведінки, причин сум’яття почуттів і розрізненості між людьми. Саме про це фільми Фелліні «Дорога», «Мамині синочки», «Ночі Кабірії», «Солодке життя», «Вісім з половиною», стрічки Антоніоні «Хроніка одного кохання», «Крик»; так звана «трилогія одинокості і некомунікабельності» - «Пригода», «Ніч» і «Затемнення»; перша кольорова картина «Червона пустеля».
Постери до італійського кіно
Кадр з кінофільму «Одруження по-італійськи» (реж. Вітторіо де Сіка)
У цей період італійська кінематографія вражає світ рекордною кількістю створених картин. Це час яскравих дебютів, розквіту творчості провідних майстрів, появи нових жанрів. Найхарактерніше, що народжується в той час, - це «комедія по-італійськи», чи сатирична комедія характерів, що стала класичним жанром італійського кіно. Стрічки «Бум», «Одруження по-італійськи» В. де Сіки, «Обгон» Д. Різі, «Розлучення по-італійськи», «Пані і панове» П. Джермі - найбільш характерні зразки цього жанру.
Сучасне італійське кіно - це легкість, непередбачуваність, почуття гумору, що у творах видатних режисерів змішуються з певною часткою філософії. Крім того, це кіно як ніяке інше просякнуте національним італійським характером.
Останніми десятиліттями в італійському кінематографі дедалі чіткіше звучать гуманістичні акценти - у ситуації спільних тривог, проблем еміграції, глобалізації та ін. сучасні режисери намагаються осягнути те, що відбувається, зрозуміти свої громадянські права і обов’язки, місце людини в сучасному соціумі.
Постер до кінофільму «Хроніка одного кохання» (реж. Мікеланджело Антоніоні)
За бажання перегляньте один з фільмів італійського кінематографа, поділіться враженнями, роздумами.
У наш час особливе місце займають короткотривалі відео - відеороліки, кліпи, які покликані у короткий проміжок часу донести глядачу важливу інформацію.
Існує кілька видів відеороликів:
Презентаційні. Це відеоролики, які розповідають про продукт, послугу, компанію і т.д. Їх головна мета - продемонструвати основні переваги.
Іміджеві. Такі відеоролики відрізняються від презентаційних тим, що нічого не продають і не презентують, а тільки створюють правильний образ. Їх головне завдання - викликати певні емоції, пов'язані з продуктом, людиною або компанією.
Навчальні. Мета створення ролика - донести до глядача нову інформацію або розповісти про деякі правила. Особливість навчальних відеороликів в тому, що вони повинні бути максимально простими і зрозумілими.
Вірусні. Таку непривабливу назву ці відеоролики отримали за швидкість поширення. Своїм змістом вірусні ролики привертають увагу і викликають бажання глядачів поширювати їх далі. Однак головна мета таких відео - привернути увагу до інформації, яка не має прямого відношення до самого ролику і може міститися в кінці відео або в описі.
Соціальні. Подібного роду відеоролики створюються з метою висвітлити те чи інше соціальне явище і звернути на нього увагу великої кількості людей. Соціальні відеоролики, як правило, покликані викликати сильні емоції, часто - негативні.
Відеоарт. Дана категорія відеороликів не переслідує якоїсь конкретної мети. Відеоарт - це чисте мистецтво, тому тут відсутні будь-які правила і обмеження.
2
12 з 12 балів
Практичне завдання.
Створити відеоролік на тему "Ми толерантні", присвячений міжнародному дню толерантності, що відзначається 16 листопада.
.png)