Архітектура України. (11 клас Урок №19)

Архітектура України.

Мистецтво Київської Русі — гордість і слава України, одне з величних культурних явищ минулого, на художніх досягненнях якого століттями поспіль зростала вся українська культура. Контакти з візантійською культурою, а потім і прийняття християнства (988) долучило культуру Київської Русі до цінностей західної цивілізації. Із Візантії разом з новим релігійним світоглядом русичі запозичили й мистецькі традиції: особливості храмової архітектури, монументального і станкового живопису (фрески, мозаїки, ікони), книжкової мініатюри. Поступово образотворче мистецтво й архітектура набули своєрідних рис.

         Першим кам'яним храмом на Русі була Десятинна церква, побудована в 989—996 рр. Володимиром Великим.

         Згідно переказу, місце для будівництва майбутньої церкви було вибрано Володимиром невипадково. Колись тут жили і прийняли мученицьку смерть від язичників християни-варяги Іоанн та його син Федір. Якось, ще будучи язичником, князь Володимир побажав принести Перуну людську жертву. Щоб вибрати людину для цієї жертви, кинули жереб і він вказав на Федора. Але коли звернулися до Іоанну з вимогою, щоб той віддав свого сина, Іоанн не тільки не віддав Федора, але й виступив з гарячою проповіддю про дійсного Бога і з різким викриттям проти язичників. Розлючений натовп кинувся і зруйнував будинок Іоанна, під уламками якого загинули батько і син.

          Собор Святої Софії у Києві - визначна пам'ятка мистецтва Київської Русі, унесений до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Багатокупольний пірамідальний собор було зведено, за даними літопису «Повість минулих літ», на кошти князя Ярослава Мудрого 1037 року. Князь замислював його як головний храм держави й утілення ідеї об'єднання земель навколо єдиного центру - Києва. Інтер'єр собору оздоблено мозаїками та фресками, що відтворюють євангельські та біблійні сюжети, а також світські сцени з життя сім'ї Ярослава Мудрого (полювання, музикування, дійства скоморохів тощо).

Спаський собор у Чернігові 1036 р. Спаський собор у Чернігові являє собою, як і Десятинна церква, хрестово-купольний храм. У плані собору бачимо витягнену із заходу на схід споруду. Архітектура його проста, урочиста і стримана. У середині собор був розкішно оздоблений фресковим розписом, різьбленими деталями, мозаїчними підлогами.

          У польсько-литовський період культурний центр України перемістився до Галицько-Волинського князівства.  XIV-XVI століття ознаменувались розквітом мистецтва Галицько-Волинського князівства, на якому позначилася близькість до країн Центральної Європи. Зокрема, розгорнулося оборонне будівництво, споруджувалися неприступні цитаделі й укріплені монастирі, навіть церкви будувалися як фортеці. 

         Справжніми архітектурними перлинами є замки в Луцьку, Кам’янці-Подільському, Острозький замок, Ужгородська фортеця і замок Паланок в Мукачеві, величні фортеці в Меджибожі і Хотині. Їх добудовували й перебудовували протягом декількох століть. Найстарішим є Луцький замок (сер. ХІV ст.).

         Один із кращих замків України — в Кам’янці-Подільському. Ця фортеця, як і Хотинський замок, занесена до списку «Сім чудес України» і є пам’яткою архітектури національного значення.

          Деякі фахівці називають цей період східнослов’янським Відродженням (стосовно Польщі, Литви, України, Білорусі) за аналогією з північним Відродженням, що продовжило ідеали італійського Відродження. На розвиток українського мистецтва впливали насамперед ренесансні традиції, що змінили візантійські, нерідко перемішуючись із романськими й готичними. Цьому сприяла географічна близькість до країн Центральної Європи. Ідеї Ренесансу відкривали нові обрії для вітчизняного мистецтва, якому вдалося зберегти й продовжити самобутні досягнення попередньої епохи Київської Русі.

         Оборонно-палацову архітектуру магнатських резиденцій Львівщини репрезентують такі замки: Підгорецький, Олеський, Золочівський, замок у місті Жовква. Історія цих пам’яток оповита містикою, сповнена легенд і таємниць.

          Львів відігравав провідну роль у розвитку мистецтва тієї доби. Нові західні ідеї митці творчо поєднували з національними традиціями. Приміром, кам’яниця заможного купця Костянтина Корнякта нагадує палац (архітектор Петро Барбон).

         Декоративний рельєф фасаду каплиці Боїмів і статуї святих у нішах між колонами — зразок синтезу архітектури й скульптури. Стеля поділена на квадрати, в кожному з яких розміщено погруддя святого або ангела. Ця пам’ятка свідчить, що мистецтво України, попри всю його національну своєрідність, належить до європейського культурного регіону.

          В Україні близько трьох тисяч дерев’яних культових споруд, що збереглися з XV— XVIII ст. Більшість церков розміщені в західному регіоні. Цей скарб створювали не професійні зодчі, а народні майстри, які могли без жодного цвяха будувати дивовижної краси церкви. За формою ці храми унікальні: візуально вони нерідко нагадують тризуб або свічник-трійцю. Форми деяких храмів інші, що пояснюється впливом готичного римо-католицького стилю архітектури. Здебільшого ці споруди не перебудовували десятиліттями, багато з них з різних причин було втрачено. Дзвіниці розміщували окремо від церков. Імовірно, колись вони відігравали роль сторожових веж. Кілька пам’яток дерев’яної архітектури нашої країни внесені до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (2013). Це 16 українських церков карпатського регіону (8 із них розташовані у Польщі, 8 — в Україні).