ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

Від середини 19 ст. в західноукраїнських землях активнішими стають процеси індустріалізації та урбанізації. У 70-80-ті рр. 19 ст. виникають десятки підприємств фабрично-заводського типу - млини, цегельні, лісопильні, солеварні, нафтоочисні підприємства тощо.

Повільність процесів індустріалізації була спричинена економічною політикою Австро-Угорщини, владні кола якої не прагнули промислового піднесення регіону, вбачаючи в землях краю передусім ринок збуту і джерело сировини. 

Натомість активніше розвивалися галузі видобування і первинної обробки сировини - нафтова, озокеритна, лісозаготівельна, борошномельна тощо.

Під впливом збільшення попиту на нафтопродукти відбувалося швидке переоснащення нафтодобувної та озокеритної промисловості. Від видобування нафти ручним способом, який панував у Галичині ще в першій половині 1860-х рр., у 1880-ті переходять до буріння свердловин за допомогою парових машин. Глибинне буріння сприяло стрімкому зростанню видобутку нафти. У 1870-х рр. він становив 20-30 тис. тонн на рік, а у 1880-х рр. - 40-70 тис. тонн. Нафтові промисли зосереджувалися в районі Борислава і Дрогобича. їх фінансували переважно австрійські й англійські підприємці.

Коли і за яких обставин виник кооперативний рух

Визначальна риса економічного життя українців Галичини у 80-90-ті рр. 19 ст. - створення кооперативних і фінансово-кредитних установ.

У 1883 р. Василь Нагірний створив у Львові кооперативне торговельне підприємство «Народна торгівля», яке стало першим споживчим кооперативом у західноукраїнських землях.

Діяльність кооперативу спершу зводилася до підтримки української приватної торгівлі. Було, зокрема, створено мережу оптових контор, які забезпечували товарами широкого вжитку міські крамниці. «Народна торгівля» налагодила процес закупівлі й продажу (гуртом і вроздріб) товарів і продуктів місцевого виробництва, а також тих, які завозили з-за кордону, відкрила філії у багатьох містах Галичини.

Завдання, які ставив перед собою кооператив «Народна торгівля»

• Закупівля та реалізація товарів місцевого виробництва і ввезених з-за кордону

• Заснування в містах і селах крамниць з товарами широкого вжитку й різного асортименту

• Посередництво* в закупівлі й постачанні товарів для крамниць

• Створення спеціальних фондів для забезпечення якісного і безперервного ведення торгівлі

• Надання позик для організації торгівлі

У Східній Галичині, переважно в сільських місцевостях, виникали різні види кооперації - заготівельно-збутова, споживча, молочарська, кредитна тощо.

Основною з них стає кредитна кооперація, оскільки попит на кредити був великий. Селяни намагалися знайти в ній порятунок від лихварів.

У 1894 р. у місті Перемишлі було створено перший український кредитний кооператив - «Віра» («на підставі статуту, упорядкованого Теофілем Кормошем»). Ця установа діяла в Галичині, задовольняючи потребу в кредитах купців, ремісників, інтелігенції, заможного міщанства. Кооператив також надавав довгострокові кредити селянам: великі суми - під заставу нерухомого майна, менші суми - під боргові розписки.

Перший кредитний кооператив на селі у Східній Галичині виник 1896 р. Селяни називали такі кооперативи «райффайзенками» (від прізвища Фрідріха Райффайзена, який у 1864 р. організував у Німеччині перше кредитне товариство). Сільські кредитні кооперативи «райффайзенки» надавали селянам дешеві й доступні кредити.

За зразком «Віри» у 1896 р. при страховому товаристві «Дністер» у Львові було відкрито «Товариство взаємного кредиту».

* Посередництво - сприяння у налагодженні ділових зв’язків, контактів, договірних відносин між постачальниками - продавцями товарів і послуг та покупцями-споживачами.

Страхове товариство «Дністер» розпочало діяльність у Львові в 1892 р. Ідея його створення належала В. Нагірному. Нове товариство мало гарантувати певну майнову стабільність: річ у тім, що впродовж 1870-1884 рр. у Галичині під час пожеж згоріли 79 094 будівлі, з яких лише 24 % були застраховані. Тож українці в українській установі страхували церкви, парафіяльні будинки, сільські хати тощо.