Євген Гребінка. Вірш «Човен». Образ небезпечної морської плавби як уособлення життєвого шляху людини.

Ознайомитися з матеріалом в теоретичному блоці й виконати наступні завдання:

1. Написати паспорт вірша.

2. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики образу човна.

3. Написати, які образи є алегоричними.

4. Чому твір має автобіографічний характер?

1. Сходинка “Життєвий шлях письменника»

   Євген Гребінка (1812-1848)

Є. П. Гребінка народився 2 лютого 1812 р. у сім’ї поміщикана хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. На рідному хуторі майбутній письменник мав можливість познайомитися з життям народу, з його побутом і звичаями, з багатющими скарбами українського фольклору. Буйну уяву хлопця живили, зокрема, захоплюючі розповіді няньки-кріпачки.

Початкову освіту здобув удома від приватних учителів, а потім учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825–1831). На початку 1834 року він переїздить до Петербурга, де працює чиновником комісії духовних училищ, водночас учителює в навчальних закладах.

Оселившись у Петербурзі, Є. Гребінка назавжди зберіг любов до рідного краю. Майже щоліта письменник приїжджав на Україну.

В останні роки життя митець розпочав готувати до видання зібрання своїх творів. У 1847 р. виходять друком перші чотири томи, наступного року — ще чотири. Але повністю здійснити свій задум письменникові не вдалося 15 грудня 1848 р. після тяжкої і тривалої хвороби у розквіті творчих сил він помер. Тіло його було перевезено на Україну і поховано в Мар’янівці поблизу рідного дому.

2. Сходинка “Сторінки великої дружби”

Велику роль відіграв Євген Павлович у житті, творчому становленні Т. Шевченка, з яким познайомився у другій половині 1836 р. Він брав безпосередню участь у викупі його з кріпацької неволі. На літературних вечорах у Є. Гребінки Тарас Григорович дізнається про новини тогочасного російського й українського літературного життя. Особлива заслуга Є. Гребінки в тому, щов 1840 р. з його допомогою побачив світ «Кобзар» Т. Шевченка. Також за участю Євгена Павловича в 1841 р. виходить альманах «Ластівка», на сторінках якого було опубліковано твори Тараса Григоровича та багатьох інших українських майстрів слова. Зрештою, якби не українець Гребінка, можливо, того ж таки світ би не дізнався про Генія Шевченка.

2. Аналіз вірша «Човен».

1) Читання твору.

2) Коментар вчителя.

У збірці «Малороссийские приказки», крім байок, було вміщено вірш «Човен», виразно позначений романтичним настроєм. Маніфестом молодого Євгена Гребінки є вірш "Човен", написаний 1833 року. Цей твір має автобіографічний характер: роздуми автора, який із рідного хутора вирушає до далекого і невідомого Петербурга. Вирушаючи до Петербурга, Євген Гребінка порівнював себе з цим човном. Автор розуміє, що не можна прожити одному, заховавшись від дійсності, не можна почуватися щасливим, перебуваючи осторонь народного життя. І хоча нема упевненості, що в столиці минуть його недоля, горе і нещастя, поет вирушає з дому. Образ одинокого човна доволі поширений у світовій літературі.

До цього алегоричного образу вдавались Байрон, Жуковський, Лєрмонтов, Забіла. Герой вірша "Човник" В. Забіли, написаного приблизно того ж часу, що й поезія Є. Гребінки, теж нарікає на нещасливу долю і порівнює себе з човником у бурхливому морі.

Вірш «Човен» наповнений алегоричними образами: човен —людина; море — життя; хмари, вітер, громи — життєві труднощі й негаразди. Твір має автобіографічний характер, це роздуми молодого поета, який вирушає з рідного хутора в далекий Петербург, він ніби кидається в пінисті хвилі розбурханого житейського моря.

3. Ідейно-художній аналіз поетичного твору. Обговорення питань:

• Які художні засоби використав автор?

• Які образи постають у вірші?

• Яке враження у вас від поезії?

  Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики образу човна.

• «Паспорт» твору.

Тема: роздуми поета про майбутнє життя у Петербурзі після того, як він покинув рідний хутір.

Ідея: життя - це бурхливий океан, в якому нам доведеться долати труднощі, не можна ніколи здаватися, треба впевнено йти до мети.

Жанр: віршована балада.

Віршований розмір: чотиристопний амфібрахій.

Римування – перехресна, суміжне.

Художні особливості балади

Епітети – синєє море, буйнії вітри, чорнії гори.

Порівняння – хвиля гуляє, мов чорнії гори; в тих хмарах, мов голос небесної кари: як човнові море, для мене світ білий; як темная нічка, насупились хмари.

Алітерація: в останньому рядку першої строфи балади повторюються звуки «р», «г», які передають гуркіт грому, це підсилює образну картину бурхливого моря.

Зменшувально-пестливі слова (нічка, весельце), повтори (плавле), звертання (мій покою), нестягнені форми прикметників (буйнії, лютеє). Риси романтичного стилю в баладі: грізна морська стихія, трагедія з човном, переживання ліричного героя, зв’язок із фольклором.