Євген Гребінка "Лебідь і гуси"

1.Прочитайте або послухайте байку "Лебідь і гуси".

Лебідь і гуси

На ставі пишно Лебедь плив,

А Гуси сірії край його поринали.

„Хіба оцей біляк вас з глузду звів? -

Один Гусак загомонів,-

Чого ви, братця, так баньки повитріщали?

Ми попеласті всі, а він один між нас

Своє пиндючить пір’я білеї

Коли б ви тілько захотіли,

Щоб разом, стало бить, вся беседа взялась,

Ми б панича сього якраз перемастили”.

І завелась на ставі геркотня,

Гусине діло закипіло:

Таскають, грязь і глей, зо дна

Да мажуть Лебедя, щоб пір’я посіріло.

Обмазали кругом - і трохи галас стих;

А Лебедь плись на дно - і випурнув як сніг.

Життя і творчий шлях Є.Гребінки

Дрібний поміщик Павло Іванович  Гребінка — колишній гусарський штаб-ротмістр, пішовши у відставку, оселився на хуторі Убіжище коло річки Оржиці, і одружився з дочкою пирятинського козака Надією Іванівною Чайковською. 2 лютого 1812 року в них народився син Євген.

Ріс майбутній письменник в атмосфері козацьких бувальщин, переказів, романтичних легенд, які оповідала йому мати. Особливе світосприймання сформувала в допитливого Євгена рідна природа. Згодом таку гармонійну єдність людини зі світом Гребінка чудово описав у нарисі «Так собі до земляків». Серед природи він відчував себе творцем всесвіту. Краєвиди України, її героїчна історія були джерелом патріотизму Євгена Гребінки. Навчався Євген спочатку вдома, 1825 року вступив до Ніжинської гімназії вищих наук, де в той час здобував освіту й Микола Гоголь.   

У гімназії панувала творча атмосфера: студенти цікавилися літературними новинками, жваво обговорювали їх, видавали рукописні журнали, в яких вміщували свої твори. В гімназії Євген Гребінка почав писати вірші, переклав українською мовою поему «Полтава» Олександра Пушкіна.

У 1831 році Євген Гребінка відбував військову службу. Проте полк було розформовано, тож Євген Павлович оселився в рідних Убіжищах. Він присвятив свій час літературній творчості, зокрема писав байки та ліричні твори. З'явилися друком перші твори — байки «Будяк да Коноплиночка» і «Пшениця». Молодий поет зневажливо ставився до провінційного життя поміщиків — «банальних людей», які жили дрібними інтригами, плітками й сварками. В його уяві формується романтична двосвітність: піднесений, мрійливий герой протиставляється людям з вузьким, обивательським світоглядом.

Тільки 1834 року Євгену Гребінці вдалося переїхати до Петербурга. Земляки з Ніжинської гімназії вищих наук посприяли йому влаштуватися чиновником Комісії духовних училищ міністерства освіти. Павло Гребінка мріяв побачити сина професором. Незабаром Євген Павлович здійснив це побажання: викладав російську мову і літературу в навчальних закладах Петербурга.

Діяльну участь взяв Гребінка в улаштуванні долі молодого Тараса Шевченка, з яким познайомився в 1837 році, перейнявся його кріпацьким станом. Євген Павлович напрошував Тараса до себе, давав книги  для   читання,   допомагав грішми, а також сприяв викупові   Шевченка з кріпацтва.   У  його салоні-виник задум видати Шевченкового «Кобзаря». Тому не дивно, що вірш «Перебендя» поет присвятив Гребінці.

Справжній розквіт таланту Гребінки припадає на петербур­зький період. Він зближується з багатьма діячами російської та української культури, двічі друкує збірку байок «Малороссийские приказки» (1834, 1836), публікує окремим виданням розпочатий ще в Ніжині переклад «Полтави» Пушкіна (1836), вміщує свої твори в періодичних виданнях. Євген Гребінка умів згуртувати навколо себе письменників з України. З цією метою він у 1841 році видав альманах «Ластівка», надрукувавши твори дванадцяти українських митців слова.

Упорядкований і надрукований Гребінкою альманах «Ластівка» (1841) засвідчив існування літератури українською мовою.

Гребінка був своєрідним письменником. Його творчий доро­бок, крім байок, складають українські й російські поезії та досить значна обсягом проза російською мовою. Пишучи обома мовами, Гребінка був, як відзначав ще І. Франко, «талано­витим писателем російсько-українським».     

Помер Гребінка 15 грудня 1845 року в Петербурзі. Похований в Україні, селі Мар'янівці на Полтавщині, недалеко від рідного хутора.

Твори Гребінки відіграли позитивну роль на шляху утвердження української літератури як європейської. Митець збагатив її образними й зображальними можливостями, розширив тематичні обрії, жанрове розмаїття.

Особливості поетики байкарських творів Є.Гребінки

• композиція байки як розгорнута метафора;

• алегорія позбавлена абстрактності, в основі її — реальна дійсність;

• виразні «портретні» ха­рактеристики;

• реалістичні побутові де­талі;

• звернення  до психологічного зображення персонажів, показ їх складного внутрішнього світу;

• деталізація оповіді;

• розповідна частина постає своєрідним оповіданням з гострим конфліктом;

• використання монологів діалогів з зазначенням дійових осіб;

• слова моралі відсутні;

• індивідуалізація мови персонажів, що глибше розкриває їхню вдачу, наприклад, брутальність Будяка («Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш?») та розважливість Коноплиночки («Да як рости мені? і сам здоров ти знаєш, // Що землю у мене з-під корінця забрав») у байці «Будяк та Коноплиночка»;

Новаторство Гребінки як байкаря

У байках Гребінки виявилися такі риси:

• насичення соціальним і національно-побутовим змістом,

• викриття беззаконня й несправедливості,

• надія на перевиховання панства,

• звеличення моральних якостей простих селян,

• національний колорит.

• надав умовно-абстрактному жанру байки поглибленої життєвості, суспільної вагомості, викривальної спрямованості.

• розширив жанрові межі байки,

• урізноманітнив  форми байки (народна казка й гумореска, драматична сценка й жартівливе оповідання);

• динамізує сюжет байкового твору,

• збагатив  образно-поетичну систему байки.

Значна частина байок Є. Гребінки («Лебідь і Гуси» та ін.) присвячена осміянню загальнолюдських вад — чванства, скупості, хвалькуватості, невігластва, розбещеності тощо (показово, що носіями цих вад нерідко виступають представники власть імущих). Написані в гумористично-повчальному плані, байки цього циклу часом пройняті іскристим народним сміхом, позначені комізмом ситуацій, насичені колоритними картинами селянського побуту. 

Домашнє завдання

1. Вивчити напам'ять, що таке гумор і сатира.

2. Визначити художні засоби у байці. Знайти епітети і переписати їх. І так само з іншими художніми засобами.

3. Визначте тему і ідею байки.