ЯК ПИСАТИ ЕСЕ

Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) — прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь.

Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним — уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим. Перш ніж обрати жанр есе, подумайте та переконайтесь у тому, що вам є що сказати.

ТРИ КУТИ, НА ЯКИХ ГРУНТУЄТЬСЯ ЕСЕ

-Писати про те, що тобі цікаво

- Писати про те, що ти думаєш

- Писати так, як хочеться.

Стиль есе вирізняється:* афористичністю;* образністю;* парадоксальністю. Для есе характерне використання численних засобів художньої виразності:* символи;* метафори;* порівняння;*алегоричні і притчові образи.

Прийоми для написання успішного есе

Ефектний початок .

Вступ, дуже важливий елемент твору. Читач визначає для себе, чи варто йому читати ваше есе. Для початку есе існує кілька підходів.

1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві зрозуміти, чого йому очікувати.

2. Несподіваний — це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований.

3. Дієвий — зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе.

4. Авторитарний — пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити враження упевненості автора тільки в собі.

5. Інформативний — читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у творі.

6. Цитатний — вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не рекомендується використовувати прислів’я і кліше — це банально).

7. Діалоговий — з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника діалогу, з іншого, – це може бути просто потік думок з риторичними запитаннями.

Хронологія есе

Послідовність подій (але не зациклюйтесь на часі ~ есе може вийти нудним). Просто згадуйте час. Не намагайтесь у дрібницях описувати все, що відбувалося в певний період.

Оповідання — дія або історія, що триває до самого кінця есе, в якій підкреслюються якості, можливості або знання, пов’язані з темою вашого есе. Опис — характерною рисою такого есе є яскрава образність твору, що підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі, які залишають читача довгий час під враженням.

Порівняння — в основному цей прийом використовується щодо питання, за яким потрібно описати, наприклад, досвід або невдачу.

Фінальні компоненти — останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку і залишити в пам’яті читача яскравий слід.

Види есе.

Вільне.

Ознаки:* невеликий обсяг (7-10 речень,0,5 стор.);* вільна форма і стиль викладу;* довільна структура;* обовязкова умова: наявність авторського судження. Вільне есе обмежене в часі 5 – 10 і 10 – 15 хв .

Формальне

Ознаки:* дотримання структури тексту;* наявність відповідних компонентів (тези, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновки);* обгрунтування (аргументування) тези. Для написання формального есе виділяють більше часу: від 20-ти до 45-ти хвилин(обсяг 1-2 стор.)

Побудова вільного есе

1)​ вступ, у якому необхідно обґрунтувати вибір теми, правильно сформулювати тезу;

2)​ основна частина, у якій відбувається розгортання думки щодо порушеної проблеми та подається її аргументація;

3)​ узагальнення висновків відповідно до теми.

Орієнтовний план формального есе

1. ВСТУП – один абзац Використовуйте «пастки» для залучення уваги, такі як: цитата, вірш, питання, роздуми, незвичайні факти, ідей або смішні історії. Немає необхідності висловлювати в першій пропозиції основну думку. Уникайте таких фраз, як «Це есе про ...» або «Я збираюся поговорити про...».

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА – 2-3 абзаци. Виражайте свої думки зрозуміло. Підкріплюйте основні ідеї фактами, роздумами, ідеями, яскравими описами, цитатами або іншою інформацією чи матеріалами, які інтригують і захоплюють увагу читача. Використовуйте довідкові матеріали, щоб усунути тавтологію.

3. ВИСНОВОК – один абзац. Продемонструйте вашу позицію щодо порушеної проблеми. Зробіть узагальнення та аргументацію, яка підсумовує викладене в основній частині.

Милозвучність і краса рідної мови

Кажуть, що українська мова – наймилозвучніша, солов’їна, калинова. Я чув її ще з колиски з маминих вуст. Немає нічого солодшого за рідну мову. Я нею розмовляю, несучи у серці безмежну синівську любов. Ніщо мені не заважає читати книжки, спілкуватися з українцями своєю барвінковою. Бережімо кожне слово рідної мови! Цінуймо її! Розмовляймо нею!