Як працюють синоптики.

Добрий день, діти!

1.Поділіться своїми враженнями від спостережень за природою сьогодні вранці й продовжте речення: “Доброго ранку! Мене сьогодні вразило…”.

2.Пригадайте, про що ми говорили на попередніх уроках і продовжте речення.

1) Прилад для вимірювання температури - це ... .

2) Хмари утворюються з ...

3) Хмари бувають ...

4) За хмарністю дні бувають ...

5) Опади бувають ...

6) Вітер - це ...

7) Вітер буває ... .

3.Прочитайте оповідання, дайте відповіді на запитання.

Працюємо чарівниками.

Тарасиків тато сказав, що синоптики обіцяють дощ.

— Звідки вони про це знають? У них що, є чарівні окуляри?

— Ні, чарівних окулярів у них немає, у них є точні прилади для вимірювання температури повітря, атмосферного тиску, швидкості вітрів. Це нелегка, дуже копітка робота, яку виконують багато надзвичайно сумлінних людей. А першими починають розвідники майбутньої погоди — спостерігачі. Вісім разів на добу, удень і вночі, за будь-яких умов, вони приходять до своїх маленьких метеостанцій і записують показники приладів — яка зараз у їхній місцевості швидкість вітру, скільки вологи в повітрі. Ці та багато інших відомостей вони негайно передають до великих метеорологічних станцій.

Спостерігачами можуть бути й морські капітани, і льотчики. Вони повідомляють про погоду в районі їхнього перебування. Є також багато механічних спостерігачів — штучні супутники, дирижаблі, радіозонди. Вони передають свої спостереження про загальний рух хмар, вітрів. Усі ці відомості цілодобово збирає метеорологічний центр. Знають ці люди дуже багато, вони роблять справжнє диво — з дня сьогоднішнього завбачають майбутній день. А ми чуємо прогноз погоди по телебаченню та дізнаємося з інтернету.

-Що нового ви дізналися про визначення погоди?

-Хто такі синоптики?

-Поясніть, чому робота спостерігачів нелегка?

-Хто або що може виконувати роль спостерігача?

Ми продовжимо подорож Херсонською областю і завітаємо до унікальної місцини — Арабатської стрілки. З’ясуємо, у чому її унікальність. А ще під час мандрівки дізнаємося, хто такі синоптики та як вони визначають погоду.

1.Перегляд відео “Мій путівник. Арабатська стрілка”

https://youtu.be/HKYFpW7b8OQ

2.Хрещені батьки Дениса запропонували поїхати у вихідні на Арабатську стрілку, якщо буде гарна погода. Денис поцікавився, як синоптики її визначають. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання хлопчика (підр. с. 93, завд. 3).

3.Інформація

Атмосферні процеси вивчає наука метеорологія. Понад століття діє світова мережа метеорологічних станцій — їх близько 10 тисяч.

В останні десятиліття для вивчення атмосфери використовують радіозонди, метеорологічні ракети й супутники. Радіозонди застосовують для дослідження атмосфери на висоті до 30 км, вони обладнані невеликими, але дуже точними й чутливими приладами, що вимірюють температуру, тиск і вологість повітря, а також радіопередавачами. За матеріалами, переданими радіозондом, складають карти стану атмосфери на різних висотах.

У метеорологічній ракеті розміщені прилади для вимірювання атмосферного тиску й збору інших відомостей, наприклад, про склад повітря у верхніх шарах атмосфери. Метеосупутники працюють на орбітах, звідки вони постійно ведуть зйомку хмарного покриття нашої планети, передають інформацію про стан нижніх шарів атмосфери.

Метеорологи ведуть постійні спостереження за атмосферою Землі, здійснюють вимірювання й збирають інформацію про стан атмосфери. Потім матеріали передають у центри Всесвітньої служби погоди, розташовані у Вашингтоні, Москві й Мельбурні. Сюди ж надходять відомості зі спеціальних буйкових станцій, розташованих у Південній півкулі, з наукових і торговельних суден, пасажирських літаків. У центрах Всесвітньої служби погоди двічі на добу вся отримана інформація обробляється на спеціальній апаратурі, аналізується для підготовки прогнозу погоди.

Прогноз погоди складають синоптики: вони систематизують отримані від метеорологів відомості, а результати заносять на синоптичну карту.

4.Під час мандрівки на Арабатську стрілку Денис побачив дивні прилади. 

Флю́гер — «крило».

Прилад для визначення напрямку і швидкості вітру, один з давніх винаходів людства. Ще в середньовічній Європі особливою популярністю користувалися флюгери у портових містах. Основне призначення їх було — вказувати напрямок вітру. Найчастіше флюгери можна було побачити на куполах церков і соборів. Поступово їх почали встановлювати на фортечних вежах і житлових будинках.

Сучасні флюгери найчастіше виготовляють із сталі або міді. Зазвичай розмір флюгера для будинку становить 40-80х70 см. Флюгер складається з обертової деталі — флюгарки з покажчиком сторін, рози вітрів і стійки.

Опадомі́р або плювіо́метр — метеорологічний прилад для вимірювання кількості опадів. Складається з дощевимірювального відра (площа 200 см², висота 40 см), дощевимірювального стакана і спеціального захисту з 16 пластин (конструкція В. Д. Третякова). Кількість опадів вимірюється у міліметрах шару води. Задля постійної реєстрації (наприклад, у віддалених малодоступних місцях) використовують плювіографи, прилади безперервної реєстрації кількості опадів.

Гігрометр, також вологомір — прилад для вимірювання величин, які характеризують вологість речовини в газоподібному стані (наприклад, вологості повітря).

Використовуються волосяні гігрометри та конденсаційні (психрометри).

Принцип дії волосяного гігрометра заснований на здатності натягнутої знежиреної людської волосини змінювати свою довжину залежно від вологості повітря.

Сучасні інструменти використовують електронні датчики для вимірювання вологості. Найпоширеніші датчики вимірюють зміну ємності або опору під дією вологи.

При вимірюваннях вологості також необхідно вимірювати температуру, оскільки вона впливає на калібрування електронних давачів.

1.Прочитайте твердження. Оберіть лише істинні. Поясніть свій вибір (підр. с. 94, завд. 8).

• Щоб скласти прогноз погоди, треба отримати інформацію з супутників.

• Усі прогнози погоди правдиві.

• Синоптики фіксують напрямок і силу вітру, кількість опадів, атмосферний тиск, перепади температури землі й повітря, хмарність, рівень води в річках.

• У вихідні синоптики не працюють.