«Я (Романтика)» аналіз твору
Паспорт твору (записати у зошити)
Автор :Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов)
Рік написання: 1924
Літературний рід: епос
За жанром твір «Я (Романтика)» : це новела (точніше – соціально-психологічна новела з філософським елементом)
Напрям : імпресіонізм
Течія: «романтика вітаїзму» (експресіонізм із яскраво вираженим імпресіоністичним елементом).
Тема : протистояння добра і зла в душі героя, його роздвоєність.
Ідея : вимріяне майбутнє не може наблизити людина з роздвоєним «я», ціною злочину його не побудувати.
Головна ідея твору : засудження революційного фанатизму.
Провідний мотив : «вічне протистояння добра і зла, божого й сатанинського», «материнська любов», «обов’язок і свобода вибору», «я чекіст, але я й людина», «жертовність», «роздвоєність (розтроєність) людської натури».
Головні герої
Головний герой «Я». Внутрішний світ “Я”- героя між фанатизмом і людяністю “Я( Романтика)”. Герой твору «Я (Романтика)» М. Хвильового вважає себе не тільки чекістом, але й ЛЮДИНОЮ («Я — чекіст, але я і людина»).
Мати. Мати героя твору “Я романтика” є прообразом Надзвичайної Марії.
Доктор Тагабат – «Жорстока людина з холодним розумом і з каменем замість серця, п’яничка і людожер з інтелігентною зовнішністю»
Андрюша – чекіст мимоволі, людина з нормальною психікою і чутливим серцем, який серед звірів сам фактично стає звіром.
Дегенерат -«Вірний пес революції…» вартовий з черепом дегенерата й душею «палача з гільйотини». „Низький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс”
Місце подій – будинок розстріляного шляхтича.
Час подій - 20-ті рр. XX ст.
Композиція «Я (Романтика)»
Композиційні особливості: розповідь від першої особи, три частини, лірико-романтичний зачин.
Твір складається з ліричного вступу (прологу) й 3 частин, у яких відтворено три різні ситуації на фронті й три різні душевні стани ліричного героя. У пролозі автор вводить читача в складний психологічний світ (показана розмова матері з сином напередодні грози). Розповідь ведеться від першої особи.
Проблематика «Я (Романтика)»
Основною проблемою твору є внутрішнє роздвоєння особистості, людини між гуманізмом та обов’язком. Ця проблема розкрита у словах героя «Я – чекіст, але і людина». Також у цій новелі розкриті такі проблеми:
Проблема гуманності й фанатичної відданості революції;
Протистояння добра злу;
Проблема вибору істинних цінностей
Проблема мета та засобів її досягнення
Проблема збереження індивідуальності людини
Стильові ознаки новели «Я (Романтика)»
1. Розповідь від першої особи.
2. Драматизм.
3. Внутрішні монологи героя.
4. Відсутність безпосередньої авторської оцінки.
5. Лаконізм.
6. Виразні художні деталі.
7. Глибокий психологізм.
8. Відмова від традиційного описового реалізму.
9. Часові зміщення.
10. Зіткнення віддалених епізодів.
11. Історичні алюзії, асоціації (термін «версальці» тощо) з метою поставити революцію в контекст визначних подій світової історії.
12. Змістове згущення.
13. Символічний зміст образів, деталей.
14. Своєрідність зорового та звукового тла подій.
15. Засоби поетичного синтаксису.
Образи та символи
Образи у творі Хвильового “Я (Романтика)”:
Людей:
«Я (Романтика)» — главковерх чорного трибуналу;
Доктор Тагабат — моральний ідеал Я(Романтики), його «звірячий інстинкт»;
Дегенерат — жорстокий садист, «палач з гільйотини», сторож душі Я(Романтики);
Андрюша — тихий, слабосилий юнак;
Марія — мати Я;
черниці-, ікс; ігрек, зет;
Природи : ніч, узлісся, далекий туман, тихі озера, полин.
Предметів і явищ: револьвер, колишній панський палац на горі.
Символи у творі :
Я (Романтика) – це символ роздвоєності людської душі, матеревбивства, фанатика, боговбивства;
Доктор Тагабат + Дегенерат + Андрюша (символи різних сторін людської натури);
загірна комуна (символ ідеального, справедливого суспільства);
Марія мати “Я (Романтика)” є символом материнської (божественної) любові, богоматері, жертовності);
Черниці (символ Христа);
Я, Ігрек, Зет (символи безликості людини);
Полин (символ вічності);
М’ята (символ забуття).
.png)
