Вираження різних типів другорядних членів речення

Вираження різних типів другорядних членів речення.

Додатки виражаються передусім іменниками та займенниками і відносяться до дієслова. Також додаток може відноситися до прикметника або іменника (Винахід маленького генія вартий уваги). Крім займенників та іменників, додаток може бути виражений будь-якою частиною мови, вжитою в значенні іменника, якщо вона відповідає в реченні на питання непрямих відмінків, наприклад:

Іменником :Миколка дістав підручник з портфеля;Діти побачили дерева,кущі,квіти;Лікар вийшов палати і зняв халат; Я писала лекцію,а потім побачила сніг за вікном; Мамі подобались усі квіти на землі.

Займенником :Учні нічого не вивчили;В біді своїх не залишають;Пройшовши милю ми побачили їх;Він не залишив мене у важку хвилину; Дмитро ввійшов в кімнату і уважно подивився на неї.

Прикметником :Доручаємо цю справу черговому; Медсестра принесла хворому ліки; З братом відвідали старого минулого тижня;Я вийшла з кімнати та зустріла молодого;Ми приїхали і подарували малому велику машину.

Числівником :Школяр досить швидко поділив дванадцять на чотири; Тарасик довго не міг поділити дванадцять на п’ять ;Дві тополі високії ,одна одну хилять;Сьогодні ми познайомимось з сімома чудесами світу; П'ятнадцять ділиться на три

Дієприкметником :Прибулих вітали хлібом-сіллю учасники фестивалю; Битий небитого везе;Не питай вченого,а питай бувалого;Ніжить замученого притишена музика;Ледар трудящого не розуміє.

Прислівником :Ми не віримо вашому «потім»; Його «добре» Олесь не почув; В голові лунало одне : «ліворуч»;Він кричав : «Навмисне,навмисне,навмисне…»; Я прочитав протяжно : «вгорі».

Неозначеною формою дієслова :Як же я люблю блукати осіннім лісом; Я наказав йому співати;Батько навчив його читати;Вчитель порадив йому записати;Мати навчила її вишивати.

Вигуком :Капітану довелося докласти чимало зусиль, щоб зупинити це гучне «ура»; Протягли своє «ку-ку-рі-ку» горлаті півні;Не кажи «гоп»,поки не перескочеш;Коли це гусак як закричить –ге-ге-ге!-та й по воді крилами;Страшний крик «ой-ой-ой» доносився з-за гір.

Словосполученням :Галя із захопленням переказувала друзям «Казку про яян» Е. Андієвської;Бачу п’ять коней; З’їв багато вареників;Сфотографував групу туристів;Прочитав книжку «Війна і мир».

Обставина

За значенням обставини поділяються на такі групи:

- обставини мети,які вказують на мету дії і відповідають на питання з якою метою? для кого? :Це тобі на щастя;Бурлаки завернули в яр на відпочинок;Люди сходяться до приймачів новини послухати;Ми приходимо в світ для любові й добра;Сюди за щастям я забрів.

- обставини часу,які вказують на час дії, її тривалість і відповідають на питання коли? доки? з якого часу? як довго? :Колись я вже тут був;Вчора ми разом вивчали українську мову;Вранці ми вирушили в дорогу;У травні ми зустрілися вперше;Недавно ми вивчали цю тему.

- обставини способу дії,які означають якість дії або вказують на спосіб здійснення дії і відповідають на питання як? яким способом? :Вони сиділи поруч;Жив собі як вареник в маслі;Шумить весна у силі й цвіті;Він швиденько перебіг через дорогу;Я й на хлібові сухім житиму в раю такім.

- обставини місця,які вказують на місце дії, напрямок руху і відповідають на питання де? куди? звідки?: Мало не впав у безодню; Аж ось вийшли з хати наречені;На околиці міста виднівся прапор;Учні швиденько спустилися до річки;В долині рясніла червона калина.

- обставини причини,які вказують на причину дії і відповідають на питання чому? через що? з якої причини? :Від думки про це йому перехопило подих;Від болю плакала дитина;Од хвилювання Тетяна не могла спокійно говорити;Він зрадів,побачивши сина;Очі в дівчини від страху розширились.

- обставини умови,що вказують на умову, за якою відбувається дія і відповідають на питання за якої умови? :При наявності запрошень займайте місця;При вологій весні озимина буде доброю;Не було б перемоги без віри в себе;Невдовзі під гучні оплески в супроводі своєї дружини вийшов кремезний чоловік;При наявності візи можна перетнути кордон.

- обставини з допустовим значенням,що вказують на умову, всупереч якої відбувається дія і віддповідають на питання незважаючи на що? наперекір чому?:Він це зробив наперекір всьому;Незважаючи на дощ.група вирушила в похід;Прийшов попри всі попередження;Було душно,незважаючи на таку рань;Наперекір утискам він писав вірші.

Означення

Узгодженим називається означення, яке узгоджується з означуваним словом у роді, числі й відмінку:Теплий краплистий дощ застав птахів і людей серед поля ;В гречках некошених стоїть барвистий мед,натруджено-густий,немов земля пахуча;В єдиний звук мільйони струн народних злиті-у цій пшениці,в цьому ситі;Умираючи,старий Чумак наказав звбрати всіх синів.

Неузгодженим називається означення, яке не має спільного з означуваним словом роду, числа, відмінка або виражене невідмінюваним словом: Стала наближатися година рушати в дорогу ;У селі знайшовся такий майстер на всі руки;До мене підходить людина середнього віку;Година для праці настала;Дорога ліворуч була наглухо закрита дубовими завалами.

9.Парцельовані другорядні члени речення . Дуплексиви. Детермінанти та прислівні поширювачі.

Відносна самостійність у реченнєвій структурі однорідних та відокремлених другорядних членів речення сприяє їх парцелюванню. Наприклад: З’являється гармонія, чарка і славетна ковбаса. Пахуча, смажена з цибулькою, ще й приперчена Парцельовані відокремлені означення увиразнюють якісну характеристику предмета, названого субстантивом у базовій частині конструкції. У ролі парцелятів можуть виступати узгоджені й неузгоджені означення, наприклад: Подумати тільки, яка земля. Підсоння, новина, вигноєна, вироблена, без пнів. На відміну від означень, у додатків виявляється набагато менша здатність до відокремлення у фразі. Парцелюються як прямі, так і непрямі додатки: Повантажували вози різним майном, свати шугали потай по домашиному господарстві і що могли похопити, перли і пакували на підводи. Кури, гуси, якісь коноплі, стару ступу.

Піддаються парцелюванню також обставини: – способу дії, актуалізуючи якість дії, стану, ознаки та способу їх вияву, наприклад: Як вчинив колись Скрипник… Просто й недійно, без допитів, принижень, знущань

– місця: А скрізь повно чужих людей. І на лавах, і за столом, і в зачіпку

– часу і мети: День, вечір, ніч, а там – суд. У неділю