ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

Київська Русь (давньорус. Роусь) — середньовічна держава на території Східної Європи з центром в Києві. Існувала з кінця ІХ-го до середини ХІІІ-го століття.

Одним із найдавніших і маловідомих постатей української історії є князь Кий. Кий «заклав» (напевно, розбудував або переніс з іншого міста )разом із братами Щеком, Хоривом і сестрою Либідь свою столицю Київ.

Останніми князями династії Києвичів були Аскольд і Дір.

Князь Аскольд, якщо вірити літописцю, після походу 860 р. прийняв християнство.

882 р. Аскольда і Діра (так записано у літописі) підступно вбив Олег, який захопив Київ. Князь Олег започаткував династію Рюриковичів.

Ігор – руський князь із династії Рюриковичів. До влади прийшов у віці 39 років – у 912 р.

У 941 році та в 944 році князь Ігор здійснив походи проти Візантії (Константинополя).

Щороку восени київські князі вирушали в полюддя – об’їзд підвладних племен з метою збору данини – натурального податку з населення (мед, дорогоцінні хутра, продукти харчування).Але в 945 році все сталося по-іншому. Зібравши перший раз данину, Ігор повертається з півдороги, взявши із собою малу дружину, аби взяти ще! Тоді древляни на чолі зі своїм князем Малом зробили історичний висновок: «Якщо вовк увадиться по вівці, по одній все виносить він стадо, коли не уб’ють його. Так і цей: як не вб’’ємо його, то нас усіх погубить». У 945 році древляни убили Ігоря.

Коли деревляни стратили Ігоря, його син Святослав ще був надто малим. Тому київською володаркою після смерті чоловіка стала мати Святослава – княгиня Ольга. Княгиня Ольга розорила деревлянську землю, спалила племінний центр деревлян місто Іскоростень.

Після трагічної загибелі князя Ігоря Ольга вирішила змінити систему збору полюддя. Для цього вона запровадила уроки – наперед визначені фіксовані (незмінні) розміри данини. Княгиня створила погости – укріплення, у кожному з яких перебував представник княжого двору із загоном воїнів для контролю за певною територією. Там також були склади для збору уроків.

В 957 році Ольга особисто очолила велике посольство до візантійського імператора Костянтина VII. Там же вона прийняла християнство.

964 року княгиня Ольга передала владу своєму сину Святославу.

Князь Святослав майже не займався внутрішніми справами Русі-України. Натомість, попередивши супротивників: «Хочу на вас іти», вирушав щораз у новий завойовницький похід. київський князь вирішував справи зовнішньої політики переважно воєнними засобами.

Поясніть, чому, на Вашу думку:

Літописець називав княгиню Ольгу «мудрішою за всіх людей», характеризував як вродливу, розумну. Енергійну жінку й одночасно далекоглядну, холоднокровну та досить жорстоку правительку.