Екслібрис вважають доволі старим явищем, навіть єгипетські фараони залишали своє ім’я на рукописах, але найбільшого поширення книжковий знак набув уже у 15 столітті. Першими творцями вважають Альфреда Дюрера, Лукаса Кранаха.
Екслібрис Олега Короля (робота Олександра Пінігіна)
Екслібрис Джона Рокфеллера
Проте з часом “охоронна” функція цього знаку почала змінюватися, а саме зображення ставало все більш вишуканим та унікальним. Так екслібрис міг містити візуальні метафори, символи, що важливі для власника, деталі, що вказували на його професію чи улюблене заняття.
Він перестав бути просто пересторогою для злодіїв чи недобросовісних читачів, а став жанром книжкової графіки.
М. Матчака (робота Павла Ковжуна)
А. Стругацького
Зазвичай екслібрис створюють у техніці офорту, зображення виходить мініатюрне, адже воно має вклеюватися на початку книги і уособлювати власника. Також можна зустріти екслібриси-штампи, що наносяться безпосередньо на сторінку. Напис “Ex Libris” може замінюватися на інші, наприклад “His book” або ж слово, що характеризує книжкову колекцію: шевченкіана, україніка. Часто у зображеннях зашифровуються ініціали власника або ж вказується повне ім’я. Цей книжковий знак може бути виконаний у різноманітних жанрах — від комічного до еротичного чи сюрреалістичного.
Давайте поглянемо на екслібриси відомих людей.
Альберта Енштейна
Джека Лондона
Іллі Остроухова (робота М. Врубеля)
Художники можуть похвалитися екслібрисами, які вони створювали для інших. А тут — українські митці, що працювали у цьому жанрі.
Авторські екслібриси Марії Ворончак
Техніка виготовлення екслібрисів різноманітна і збігається з техніками гравюри: