Зелена пухнаста ялинка – чи не найголовніший символ новорічно-різдвяних свят. Вбрана перед Новим роком у міській квартирі, сільському будинку або просто на відкритому повітрі хвойна красуня здається нам абсолютно природною і само по собі зрозумілою.

Придбання і прикрашання ялинки – цей своєрідний передноворічний ритуал – ми, як і наші батьки, а також бабусі й дідусі, здійснюємо за міцно засвоєною з дитинства звичкою. Здається, що так було завжди. Але... це далеко не так.

Прикрашати будинки гілками рослин, що ніколи не скидають своє "вбрання", почали ще до поширення християнства. Звичай веде свій початок від язичницького культу шанування рослин. Наші предки вважали, що в гілках живуть духи, і, прикрашаючи вічнозелене дерево, намагалися їх задобрити. Для давніх людей гілки хвої символізували вічне життя, адже сонце особливо прихильне саме до вічнозелених рослин.

Традиція прикрашати ялинку саме напередодні зимових свят також має своє пояснення. За старих часів люди вірили, що саме в дні зимового сонцестояння відкривається небесна брама, і в цей містичний час загадані бажання неодмінно здійснюються. Крім того, в цей період існував звичай спалювання поліна. Перед урочистим спаленням старого дерева його прикрашали зеленню. А яка може бути зелень узимку? Звичайно, хвоя. При цьому в палаюче поліно обов'язково кидали насіння, горіхи, яблука, а іноді і монети – своєрідне жертвопринесення з проханням до Богів і Неба обдарувати в році, що настає, добрим урожаєм. Пізніше мрії про багатий урожай втілилися в традиції наряджати ялинку фруктами, пряниками, ягодами, горіхами.

Послідовність виготовлення.

Взяти зелену тканину і обвести на ній кружечки та вирізати їх.
По краю кружечків зробити шов уперед голкою покласти синтепон та стягнути і закріпити, щоб утворився помпон.
Із картону вирізати півколо.
Скріпити півколо в конус стиплером.
За допомогою клею «дракон» приклеїти помпони з низу до гори по рядкам, як показано на фото.