Вигляди

Вигляди

Зображення в проекційному кресленні залежно від їх змісту поділяють на вигляди, розрізи, перерізи. Кількість зображень на кресленні повинна бути мінімальною, але водночас достатньою для повного розуміння форми та розмірів цього предмета.

Вигляд - це зображення повернених до спостерігача видимих частин поверхні предмета. За характером виконання та змістом вигляди поділяють на основні, додаткові та місцеві.

Основними називають вигляди, утворені проеціюванням предмета на шість граней куба. Кожний з них має назву залежно від того, на яку із граней куба спроеційовано предмет.

Відповідно існують такі назви виглядів:

• вигляд спереду (головний вид) – зображення на фронтальній площині проєкцій;

• вигляд зверху – зображення на горизонтальній площині проєкцій;

• вигляд зліва – зображення на профільній площині проєкцій;

• вигляд справа – зображення на профільній площині проєкцій;

• вигляд знизу – зображення на горизонтальній площині проєкцій;

• вигляд ззаду – зображення на фронтальній площині проєкцій.

Вигляд зверху розміщують під головним виглядом, вигляд зліва – з правої сторони головного вигляду, вигляд справа – з лівої сторони головного вигляду, вигляд знизу – розміщують над головним виглядом.

Головний вигляд повинен давати найбільш повне уявлення про форму, розміри та службове призначення предмета.

Рисунок. Головний вигляд

Додатковий вигляд – зображення, утворене внаслідок проєкціювання частини предмета на додаткову площину, не паралельну основним площинам проекцій. Додаткову площину розміщують паралельно до нахиленої частини предмета, який проєкціюється на додаткову площину в натуральну величину. Для зручності розгляду креслення додатковий вигляд дозволяється повертати, але із збереженням розташування, прийнятого для цього предмета на головному вигляді; при цьому, до напису додається умовне позначення, викреслене у формі кола діаметром 10-12 мм із стрілкою, що означає вигляд А повернуто.

Рисунок. а) - додатковий вигляд: а), б) – паралельний; в) - повернутий

Додаткові вигляди на кресленні позначаються літерами і стрілками.

Місцевий вигляд – зображення окремої, обмеженої частини поверхні предмета. Його застосовують, коли треба показати форму й розміри окремих елементів предмета, наприклад, отвір в деталі, фланець і т. п. Місцевий вигляд може бути обмежений лінією обриву чи не обмежений. Позначення місцевого вигляду не відрізняється від позначення додаткового вигляду. Застосування місцевого вигляду дає змогу зменшити обсяг графічної роботи, зекономити місце на полі креслення (рис.6).

Рисунок. Місцевий вигляд

Розміщення та визначення кількості виглядів на кресленні

Під час виконання креслення необхідно правильно визначити кількість зображень і положення деталі на ньому. Предмет намагаються розташувати так, щоб більша частина його елементів на головному вигляді була зображена як видима. Кількість зображень має бути найменшою і давати найбільш повне уявлення про форму та розміри предмета.

1)

2)

3) Зображення деталі з однією віссю симетрії:

4) Зображення деталі з квадратною основою:

Переглянути відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=cnELy65

Знайти відповідності між наочними зображеннями предметів та їх виглядями. Результати занести у таблицю.

За наочними зображеннями предметів, позначених літерами, знайдіть їхні вигляди спереду, зверху і зліва, позначені цифрами. Результат запишіть у таблицю.