Види небезпек і загроз в Інтернеті

Опрацюйте теоретичний матеріал:

Усі ми дуже часто користуємося Інтернетом: електронна пошта, пошукові системи, завантажувальники, мессенджери, соціальні мережі, інтернет-банкінг та інтернет-маркетинг. А чи замислювалися ви щодо безпеки під час on-line-покупок чи перерахунку коштів, електронного листування чи переписці у мессенджерах, при перегляді сторонніх сайтів? А як захиститися від «міного поля», яким є простори Інтернету та хто саме це може зробити?

Інформаційна небезпека

Інформаційна безпека — стан захищеності інформаційного середовища суспільства, який забезпечує конфіденційність, доступність і цілісність даних.

Проблема захисту даних від втрати, викрадення, спотворення або пошкодження потребує посиленої уваги, оскільки зростає роль інформаційно-комунікаційних технологій у сучасному суспільстві.

Загрози в Інтернеті

Доступ до небажаного контенту — це матеріали, які пропагують наркотики, алкоголь, жорстокість, агресію, асоціальну поведінку.

Розкриття конфіденційної інформації у мережі — повідомлення повного власного імені чи імен членів родини, адреси проживання і навчального закладу, номерів телефонів та іншої приватної інформації в мережі Інтернет.

Зараження комп’ютера шкідливим програмним забезпеченням

Шкідливі програми (malicious software або malware) — це програми, які призначені для того, щоб чинити шкоду і використовувати ресурси комп’ютера.

Комп’ютерний вірус (англ. computer virus) — комп’ютерна програма, яка має здатність до прихованого самопоширення.

Одночасно зі створенням власних копій віруси можуть завдавати шкоди: знищувати, пошкоджувати, викрадати дані, знижувати або й зовсім унеможливлювати подальшу працездатність операційної системи комп’ютера.

• Хробак (worm) — програма, яка робить копії самої себе. Її шкода полягає в засмічуванні комп’ютера, через щовін починає працювати повільніше.

• Віруси-маскувальники (rootkit) — ці віруси використовуються для приховування шкідливої активності. Вони маскують шкідливі програми, щоб уникнути їх виявлення антивірусними програмами.

• Віруси-шпигуни (spyware) — збирають інформацію про поведінку і дії користувача. Здебільшого їх цікавить інформація — адреси, паролі, дані кредитних карт.

• Рекламні віруси (adware) — без відома користувачів вбудовуються в різне програмне забезпечення з метою демонстрації рекламних оголошень.

• Віруси-блокувальники (winlock). При завантаженні комп’ютера з’являється вікно, в якому користувача звинувачують у скачуванні неліцензійного контенту або порушенні авторських прав. Під загрозою повного видалення всіх даних з комп’ютера вимагають відіслати смс на номер телефону або поповнити його рахунок.

• Троянські віруси (trojan) є найнебезпечнішим типом вірусів, так як вони маскуються в інших нешкідливих програмах. І до того моменту, поки користувач не запустить цю саму нешкідливу програму, троян не несе ніякої небезпеки і виявити його нелегко.

Кібербулінг — одна з форм переслідування дітей і підлітків з використанням цифрових технологій.

Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах.
Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований.
Кібербулінг залишає цифровий слід — записи, які можуть слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.

Виконайте інтерактивні вправи.

Скріни виконаних вправ прикріпіть до цього завдання.