види декоративно прикладного мистецтва

Декоративно-прикладне мистецтво народилося на початку світової історії. Прикрашаючи вази, розписуючи свої будівлі, людина передавала своє відношення до навколишнього світу. Щоб глечик, в котрий наливається вода або масло, був не тільки міцний та зручний але й красивий.

Назву це мистецтво отримало від слів «декор» - прикрашати та «прикладне» - прикладати до предметів, виробів. Цей термін умовний та  має більш глибокий зміст, тому що розпис не тільки прикрашає інтер’єр, але й говорить про добро та зло, несе певний образ, ідею.

Давайте познайомимося з деякими видами декоративно-прикладного мистецтва. (Вчитель коротко знайомить учнів з основними видами ДПМ, використовуючи наочний матеріал).

1. Килимарство відоме з прадавніх часів і має цікаву історію. Воно було поширене і в Стародавньому Римі, і в країнах Сходу. Було і на Русі. На Україні майже в кожному селі ткали килими.

2. Вишивання – один з найдавніших видів декоративно-прикладного мистецтва слов’ян. Традиція прикрашання одягу та предметів побуту набула подальшого розвитку в епоху Київської Русі. Народне вишивання – живе мистецтво, яке постійно розвивається.

3. Народна іграшка. Усі народи мають свої дитячі іграшки: японська дерев’яна іграшка, руська матрьошка, дерев’яні конячки. Також виготовляли іграшки з глини, лози та соломи.

4. Декоративний розпис – один з найпоширеніших видів народного мистецтва. З давніх-давен ним прикрашали житла, меблі, тканини, посуд.

• Прослухайте легенду і скажіть, який декоративний розпис найбільш відомий в Україні? (Петриківський)

Давно колись в одному селі жили сумні люди і не було радощів в їхньому житті. Аж якось завітала до них у гості дівчинка Оленка. Подивилася вона навкруги, взяла фарби і намалювала на стіні хати великий букет яскравих квітів. Схожі квіти, але меншого розміру, з’явилися навколо печі, біля вікон, над дверима. Різні відтінки червоних квітів яскраво виділялися на тлі зелених листочків і нерозквітлих пуп’янків. Де-не-де виднілися соковиті червоні плоди. Потім Оленка взялася за скриню. На ній теж розквітли червоні квіти. Скриня стала виглядати багато, вишукано. Такі ж візерунки дівчинка написала на кухонних дощечках, на спинках стільців. Коли сумні люди повернулися додому з ярмарку, то не впізнали спочатку своєї хати — її кути віконниці, одвірки — усе тішило око казковими орнаментами. Тоді посміхнулися люди і вже ніколи не сумували. Багато хто в тому селі запозичив цю ідею, та й собі почав розписувати помешкання. Це створювало чудовий настрій! А навколо хат забуяли квітники, які підкреслювали: ми багатіємо серцем і душею, спостерігаючи за красою рідного краю, в якому народилися й живемо. Село це називалося Петриківка. Тому й малюнки стали називати петриківськими. Ось так казково з’явився петриківський розпис.

• Про який розпис йдеться в легенді?

• Як ви гадаєте, чому це розпис має таку назву?

На Дніпропетровщині є велике уславлене село Петриківка. Ім’я цього села і дало назву декоративному розпису, характерному лише для України. Ми часто захоплюємося мистецтвом закордонних майстрів і не помічаємо видатних речей, які існують і виникли поряд з нами. Український декоративний розпис поряд з іншими народними видами мистецтва - це наша гордість, безцінне духовне надбання народу.

Далеко за межами України славиться її самобутнє декоративне мистецтво з його чи не найбагатшим у світі народним розписом.

Українське народне мистецтво виникло в сиву давнину серед чарівної природи, краса якої наповнювала душу працьовитого народу мрією про щастя, дарувала творчу наснагу.

Господині розписували не лише стіни хат зовні й усередині, а й предмети домашнього вжитку: скрині, дерев’яний посуд тощо. У наш час петриківські майстри розписують посуд, меблі, тканини, книжки, плакати, листівки.

Народні майстри виконували розпис саморобними пензлями з котячої шерсті, та фарбами, розведеними на жовтку курячого яйця (здебільшого яєчною темперою), що давало змогу накладати мазок будь-якої сили натиску.

Сучасні майстри петриківського розпису, створюючи композиції, використовують багату палітру споріднених кольорів.

Фізкультхвилинка.

Перегляньте відео