МЕТА: пояснити зміст понять виборче право, вибори, референдум, волевиявлення, демократія, таємне голосування, гласність, обов’язковість виборів; активне виборче право, пасивне виборче право ; ознаки демократичного врядування та демократичні процедури; види виборчих систем; етапи виборчого процесу, проаналізувати види виборчих систем, різні форми активності громадян у виборчому процесі; розвиває здатність взаємодіяти з органами державної влади та місцевого самоврядування.

Тип заняття: комбінований

Хід заняття

1. Організаційний момент

2. Актуалізація знань учнів.

3. Вивчення нового матеріалу

План заняття

1. Вибори та референдум

2. Принципи виборчого права

3. Види виборчих систем

4. Поняття виборчого процесу

1. Демократію неможливо уявити без виборів та референдумів оскільки вони необхідні для здійснення влади народу за сучасних умов. Вибори є не лише суттєвою ознакою демократії, а також її необхідною умовою.

Виборчу систему в Україні регулює Конституція України, Закони: «Про вибори Президента України» , «Про вибори народних депутатів України» , «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» .

Вибори в Україні - це передбачена Конституцією та законами України форма прямого народовладдя, формування народом державних органів шляхом таємного голосування, щодо формування складу представницьких органів державної влади.

Референдум – це спосіб прийняття громадянами законів або інших важливих рішень загальнодержавного чи місцевого значення.

Під виборами слід розуміти встановлену законом державно-правову процедуру, під час якої громадяни віддають свої голоси за кандидата або партію, у результаті чого їхня воля формує орган влади або обирається конкретна посадова особа – президент, мер міста.

Вибори проводяться з періодичністю, визначеній у законі, а референдум проводиться тільки при необхідності за ініціативою суб’єктів референдуму.

Вибори можуть бути визнані недійсними, а референдум, як правило, ні.

Виборче право поділяється на активне і пасивне.

Активне виборче право надано всім громадянам, що досягли 18 років (за винятком осіб, визнаних судом недієздатними).

Пасивне виборче право — право громадянина бути обраним.

Класифікацій виборів.

1.Залежно від території їхнього проведення.

-загальнонаціональними, у масштабах всієї країни,

- регіональними, що проводяться в межах великих територіальних одиниць (у Канаді – у межах провінцій тощо),

-місцевими, що охоплюють адміністративно-територіальну одиницю або місто, село, тобто невеликих територіях, у яких є свої місцеві виборні органи.

В Україні проводяться вибори: Президента України -загальнодержавні; народних депутатів України -загальнодержавні; депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, старост - місцеві.

2.Залежно від того кого обирають парламентські, президентські, муніципальні вибори.

3.Залежно від способу волевиявлення громадян - прямі й непрямі.

Прямі – це коли виборці обирають конкретну людину на певний пост.

Прямими виборами обирають у ряді країн – президента.

Непрямі – це такий вид виборів, за якого воля виборців реалізується опосередковано волею групи виборщиків.

Вибори також бувають чергові й позачергові.

Чергові вибори проводяться після закінчення строку повноважень певного органу, тобто строку, установленого в законі. В Україні чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України, вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень ВРУ

Позачергові вибори проводяться до закінчення терміну повноважень представницького органу або посадової особи.

2. Принципи виборчого права України

Вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Принцип загальності виборів в Україні означає, що всі громадяни, які на день виборів досягли 18 років, мають право голосу. Цього права позбавляються лише ті, кого у судовому порядку визнано недієздатними.

Категорії осіб для яких встановлюється спеціальний режим реалізації виборчого права:
а) особи, які не здатні самостійно пересуватися – до місця проживання виборця, який не здатний сам прийти на виборчу дільницю, мають прийти члени дільничної виборчої комісії з переносною виборчою скринькою і дати можливість проголосувати.

б) особи з вадами зору –такий виборець повинен надіслати власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування разом з доданим до неї документом який це підтверджуючих (довідка медико-соціальної експертної комісії; довідка лікувального закладу; )

Для створення спеціальних виборчих дільниць є такі місця:

1.стаціонарні лікувальні заклади;

2.спеціалізовані заклади для постійного або тривалого перебування (будинок-інтернат для громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, оздоровчі та реабілітаційні тощо);

3.установи виконання покарань;

4.слідчі ізолятори;

5. полярні станції України;

6.річкові та морські судна, що перебувають у плаванні;

7.місця дислокації на території України військових частин (формувань), військові польові лікувальні заклади, дислоковані на території України.

Реалізація засудженими свого виборчого права обмеженні тобто не може висувати свою кандидатуру та бути кандидатами до органів державної влади, депутатом , якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Принцип прямого виборчого права забезпечує вирішення питання про зайняття виборної посади, шляхом голосування безпосередньо "за" чи "проти" кандидата.

Принцип таємності голосування передбачає недопущення будь-якого нагляду і контролю за волевиявленням виборців.

Принцип рівності виборчого права - це наявність у виборців однакової кількості голосів, можливість в однаковій мірі впливати на результати виборів.

Конституція України встановлює, що вибори є вільними. Це означає неприпустимість будь-якого тиску на виборців з метою примусити їх голосувати не відповідно до своїх переконань.

3.Виборча система — сукупність правил і законів, що забезпечують певний тип організації влади, участь суспільства у формуванні державних представницьких, законодавчих, судових і виконавчих органів.

Основні типи виборчих систем : мажоритарна, пропорційна та змішана.

Мажоритарна виборча система- означає, що перемагає той кандидат, який набрав найбільше голосів.

Види мажоритарної виборча система:

1) мажоритарна система абсолютної більшості – для обрання кандидата потрібно більше половини голосів виборців, тобто діє формула 50 % + 1 голос. Якщо жоден кандидат не одержав більше ніж половину голосів, проводиться другий тур виборів, на якому представляється лише двоє кандидатів. 2) мажоритарна система відносної більшості – обраним вважається кандидат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців. За умов однакової кількості набраних голосів , використовується процедура жеребкування. Така виборча система зберігається в США, Великій Британії, Канаді, Японії та інших країнах.

3) мажоритарна система кваліфікованої більшості – обраним вважається той який отримав певну, кваліфіковану більшість голосів виборців. Кваліфікована більшість встановлюється законодавством і, як правило, перевищує абсолютну більшість. Дана система застосовується дуже рідко. Основна причина цього полягає в її не результативності. Застосовується в Чилі.

Пропорційна виборча система- ґрунтується на пропорційній відповідності між кількістю завойованих голосів та кількістю отриманих мандатів, депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, зібраних кожною з них.

Розрізняють наступні види пропорційної системи:

1) з жорсткими списками; виборець безпосередньо голосує за список партії, що він обирає. У виборчому бюлетені вказуються тільки назви, емблеми партій. Система жорстких списків практикується в Іспанії, Португалії, Україні.

2) з преференціями; виборець не просто голосує за списки партії, що обирає, а й робить помітку навпроти номеру того кандидат від партії, якому він віддає свій голос. Тому обирається той, хто отримав найбільше число преференцій, в разі рівності кількості кількох кандидатів від партії перевагу віддають тому, хто займає вище місце у партійному списку. Система преференцій практикується у Фінляндії, Бельгії, Нідерландах.

3) з напівжорсткими списками.- коли мандат обов’язково одержує кандидат, який очолює партійний список, а розподіл інших мандатів, здійснюється залежно від кількості голосів, які одержав кандидат (в Італії, Австрії, Швейцарі.

В Україні застосовується змішана система виборів, яка поєднує в собі елементи мажоритарної і пропорційної виборчих систем.225 народних депутатів обираються за мажоритарною виборчою системою, а 225 – за пропорційною, шляхом голосування за списки кандидатів, висунутих політичними партіями (блоками).

4. Виборчий процес - діяльність уповноважених органів, організацій, громадян з підготовки та проведення виборів до представницьких та інших виборних органів державної влади та місцевого самоврядування.

Виборчий процес здійснюється на засадах: законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес; політичного плюралізму; гласності і відкритості; рівності прав суб'єктів виборчого процесу та всіх кандидатів у депутати і президенти України; свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації; неупередженості до партій (блоків), кандидатів у президенти і депутати з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб та керівників підприємств, установ і організацій.

Суб'єктами виборчого процесу є:

1. громадяни України, які мають право голосу (виборці);

2. виборчі комісії, утворені відповідно до Законів України

3. кандидати у депутати і президенти України; партії (блоки),

4. органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

5.офіційні спостерігачі від партій (блоків) - від кандидатів у депутати і президенти, від іноземних держав і міжнародних організацій.

Виборчий процес включає такі етапи:

1) складання та уточнення списків виборців;

2) утворення виборчих округів;

3) утворення виборчих дільниць;

4) утворення виборчих комісій;

5) висування та реєстрація кандидатів у народні депутати України;

6) проведення передвиборної агітації;

7) голосування;

8) підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків голосування;

9) встановлення результатів виборів та їх офіційне оприлюднення;

10) припинення діяльності виборчих комісій.

Виборчий процес завершується через 15 днів після дня офіційного оприлюднення ЦВК результатів виборів депутатів.

Списки виборців складаються з метою надати можливість проголосувати кожному виборцеві, а також, виключити можливість участі у виборах осіб, які не мають права голосу або не можуть його реалізувати.

Виборчі дільниці – це територіальні одиниці, що об’єднують виборців спільним місцем голосування.

Виборчі комісії в Україні – спеціальні органи, до повноважень яких входить забезпечення організації підготовки і проведення виборів, контролю за дотриманням виборчого законодавства держави тощо.

Висування кандидатів у депутати. Визначається коло осіб, з-поміж яких будуть обрані Президент України, народні депутати України, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови

Передвиборна агітація – це діяльність громадян, політичних партій, інших об’єднань громадян, спрямована на формування громадської думки. Голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування.

Дільнична виборча комісія зобов’язана сповістити виборців про час та місце голосування не пізніше, як за 15 днів до дня виборів.

Голосування відбувається в спеціально обладнаних приміщеннях. Кожний виборець голосує особисто. Голосування за інших осіб не допускається.

Підрахунок голосів починається одразу після закінчення часу голосування без перерви до оформлення протоколів дільничної виборчої комісії.

Повторні вибори – проводяться тоді, коли у якомусь виборчому окрузі балотувалися не більше двох кандидатів у депутати і жодний з них не був обраний, або коли основні вибори визнані недійсними.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Статтею 103. Конституцією зазначені вимоги до кандидата у президенти: бути громадянином України; досягти 35 років; мати право голосу; проживати в Україні протягом 10 років перед днем виборів; володіти державною мовою.

Народним депутатом України може бути громадянин України, якому на день виборів виповнилося 21 рік, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

4. Домашнє завдання. Опрацювати і вивчити поданий матеріал та в підручнику ст. 92-98

Основні визначення записати в зошит.

6 з 20 балів

Домашнє завдання.

Опрацювати і вивчити поданий матеріал та в підручнику ст. 92-98

Основні визначення записати в зошит.

12 з 20 балів

Задачки вибори

Задача 1: Громадянин Петренко вирішив балотуватися в мери міста. Він почав агітацію, розміщував білборди, проводив зустрічі з виборцями. Однак виявилося, що він не подав документи до виборчої комісії вчасно і не був зареєстрований кандидатом.

Питання: Чи є його агітація законною? Які наслідки можуть бути для Петренка?

Задача 2: На виборчій дільниці член комісії помітив, що один виборець сфотографував свій заповнений бюлетень. Виборцю пояснили, що це заборонено, але він наполягав, що має право фотографувати свій бюлетень.

Питання: Чи порушив виборець закон? Яка відповідальність може наступити?

Задача 3: За кілька днів до виборів в одному районі міста виборцям почали безкоштовно роздавати продуктові набори з логотипом певної партії.

Питання: Чи є це порушенням виборчого законодавства? Які наслідки можуть бути для партії чи кандидата?

Задача 4: Член виборчої комісії помітив, що у списку виборців уже стоїть підпис навпроти імені людини, яка ще не приходила голосувати. Через деякий час цей виборець з’явився і виявив, що за нього вже проголосували.

Питання: Які порушення виборчого законодавства тут є? Які наслідки можуть бути для виборчої комісії?

Задача 5: За тиждень до виборів у місцевих ЗМІ з’явилися результати соціологічного опитування, згідно з якими один з кандидатів нібито має 80% підтримки. Пізніше з’ясувалося, що це опитування ніхто не проводив, а дані були вигадані штабом кандидата для маніпуляції громадською думкою.

Питання: Чи є це порушенням виборчого законодавства? Які наслідки можуть бути для кандидата та ЗМІ?

Задача 6: Спостерігач від громадської організації попросив ознайомитися з журналом реєстрації виборців, щоб перевірити можливі порушення. Голова комісії йому відмовив, пояснюючи це “конфіденційністю інформації”.

Питання: Чи мав спостерігач право на таку перевірку? Чи законними були дії голови комісії?

Задача 7: До виборчої дільниці прийшов виборець і заявив, що забув паспорт, але попросив видати йому бюлетень, оскільки “його всі тут знають”. Члени комісії, дійсно впізнавши виборця, видали йому бюлетень без документа.

Питання: Чи законні дії виборчої комісії? Які можуть бути наслідки?

Задача 8: У день голосування на дільниці виборець помітив, що за 50 метрів від входу стоїть група людей, які роздають листівки одного з кандидатів і пропонують “поговорити про вибори”.

Питання: Чи є це порушенням? Яка відповідальність передбачена?

Задача 9: На виборчій дільниці підрахунок голосів показав, що у виборчій скриньці виявилося більше бюлетенів, ніж зареєстрованих виборців. Члени комісії сперечаються, що робити з такими бюлетенями.

Питання: Як має діяти комісія в такій ситуації? Чи можуть такі бюлетені бути враховані?

Задача 10: Студентка Марина навчається в іншому місті й у день виборів не може поїхати додому. Вона приходить на місцеву виборчу дільницю й вимагає видати їй бюлетень, пояснюючи, що вона громадянка України й має право голосу.

Питання: Чи можуть члени комісії видати їй бюлетень? Що потрібно було зробити Марині заздалегідь, щоб проголосувати не за місцем реєстрації?

Задача 11: Пані Ольга не може самостійно прийти на виборчу дільницю через хворобу. Вона дає своєму сину довіреність на отримання бюлетеня та голосування замість неї.

Питання: Чи може виборча комісія видати бюлетень сину за довіреністю? Який порядок голосування для людей, які не можуть самостійно прийти на дільницю?

Задача 12: Виборець заповнив бюлетень, але помилився, викреслив неправильний варіант і поставив позначку біля іншого кандидата. Після цього він попросив замінити бюлетень, але члени комісії йому відмовили.

Питання: Чи мав виборець право отримати новий бюлетень? Як слід було діяти комісії?

Задача 13: О 20:00 дільниця закрилася, але через чергу перед входом там залишилися виборці, які ще не проголосували.

Питання: Чи можна їм дозволити голосувати? Що має зробити виборча комісія в такій ситуації?

Задача 14: Під час підрахунку голосів члени виборчої комісії виявили бюлетені, які відрізняються від офіційно затверджених (інший шрифт, відсутні водяні знаки).

Питання: Що робити з такими бюлетенями? Які можуть бути наслідки для комісії?