Введення та редагування даних основних типів. Автозаповнення

Опрацюйте теоретичний матеріал:

У клітинки електронної таблиці можна вводити числа, тексти і формули. Уведені дані відображаються і в поточній клітинці, і в Рядку формул.

Щоб увести дані у клітинку, її потрібно зробити поточною (розмістити в ній табличний курсор), та увести відповідні дані. Можна також установити текстовий курсор у Рядок формул і здійснити введення даних у поточну клітинку. Завершити введення потрібно натисненням клавіші Enter або вибором іншої клітинки.

Правила введення числових даних:

для від’ємних чисел потрібно перед числом уводити знак мінус або брати число у круглі дужки: –4 або (4);
для відокремлення цілої та дробової частин десяткового дробу, за замовчуванням використовується кома: 48,35;
для позначення відсотків після числа потрібно вводити символ %: 22%;
звичайні дроби потрібно вводити, указуючи цілу частину та відділяючи її від дробової частини пропуском: число ½ уводять так: 0 1/2, а число 5 ¾ – так: 5 3/4. Такі дані Excel перетворює у відповідні десяткові дроби (наприклад, 0,5 та 5,75), які й відображаються в Рядку формул, а в самій клітинці відображаються введені дробові числа:

позначення одиниць вимірювання після чисел не вводяться (за винятком стандартних позначень грошових одиниць).

Текстові дані вводяться за тими самими правилами, що й у текстовому процесорі Word.

Зверни увагу!

Програма запам’ятовує текстові дані, уведені в попередні клітинки поточного стовпця. І після введення перших літер таких самих даних у наступні клітинки цього стовпця програма автоматично пропонує їх повний текст. За згоди треба натиснути Enter, інакше слід продовжувати введення потрібного тексту.

Некоректне відображення введених даних і його усунення:

Якщо ширина стовпця таблиці замала для відображення введеного числа, то у клітинці замість числа буде відображено #####. При цьому в Рядку формул дані відображаються повністю.

Якщо у клітинці не поміщаються введені текстові дані, то текст накладається на сусідню клітинку, за умови, що сусідня клітинка порожня:

Щоб збільшити ширину стовпця, де містяться введені дані, слід скористатися одним зі способів:

двічі клацнути на границі стовпця в Рядку імен стовпців, і його ширина автоматично збільшиться до шири найдовшого рядка у стовпці:

перетягнути границю стовпця праворуч на потрібну ширину.

Редагування даних у клітинках

Редагування даних можна проводити безпосередньо в клітинці або в полі Рядка формул.

Для редагування даних слід:

безпосередньо у клітинці — двічі клацнути на клітинці або зробити її поточною і натиснути клавішу F2;
у Рядку формул — вибрати клітинку і вибрати вказівником довільне місце в Рядку формул, потім відредагувати дані. Після завершення слід натиснути клавішу Enter.

Зверни увагу!

Якщо у клітинку потрібно ввести інші дані, то можна зробити її поточною і, не видаляючи в ній даних, почати вводити нові. Попередні дані буде замінено на нові.

Використовуючи кнопки Скасувати і Повернути на Панелі швидкого доступу (або сполучення клавіш Ctrl + Z і Ctrl + Y) можна скасувати або повернути до ста останніх кроків уведення або редагування даних.

Автозаповнення – спосіб введення даних, що повторюються або мають певну закономірність.

Для цього використовується маркер заповнення:

Копіювання даних з використанням маркера заповнення

Для введення списків даних , що повторюються або мають певну закономірність, зручно копіювати дані з використанням маркера заповнення — маленького чорного квадрата у правому нижньому куті табличного курсора.

Для введення повторюваних текстових даних у діапазон клітинок слід:
1. Увести в першу клітинку діапазону перший елемент списку.
2. Зробити цю клітинку поточною.
3. Навести вказівник на маркер заповнення (при цьому вказівник виглядатиме як чорний хрестик).

4. Натиснути ліву кнопку миші й, утримуючи її натиснутою, виділити потрібний діапазон.
5. Відпустити ліву кнопку миші.

Якщо в тексті є число, то воно під час такого заповнення буде замінюватися на наступне, тобто збільшуватися на 1:

Для введення послідовності чисел потрібно:
1. Увести у дві сусідні клітинки перші два елементи списку.
2. Виділити ці клітинки.
3. Заповнити потрібний діапазон клітинок, використовуючи маркер заповнення.

При цьому за першими двома елементами списку обчислюється різниця між елементами та, виходячи із цього, його наступні елементи.

Приклад:

Автозаповнення спадючою послідовністю цілих чисел від 100 з кроком 3:

Використовуючи функцію автозаповнення, можна уводити порядкові номери, числові послідовності, назви днів тижня, місяців року тощо. Для цього потрібно увести перший елемент списку автозаповнення (наприклад, Понеділок), і протягнути маркер заповнення через клітинки, які треба заповнити.