Вступ до Біології

Властивість

Пояснення

Єдність хімічного складу

До складу живих організмів входять ті самі хімічні елементи, що й до об’єктів неживої природи. Однак співвідношення елементів у живому та неживому не є однаковим. У цьому і полягає єдність хімічного складу живих і неживих об’єктів. У живих організмах переважають чотири органогенні елементи: оксисен, нітроген, гідроген і карбон.

Високовпорядкована будова

Всі живи організми за елементарну одиницю життя мають клітину. Мають чотири основні хімічні елементи: оксисен, гідроген, нітроген, карбон. Складаються з органічних сполук.

Живий організм відкрита система

Живі системи стосовно навколишнього середовища є відкритими системами, тобто їм властивий обмін речовин і потоки енергії.

Спадковість

Це здатність передавати свої ознаки наступним поколінням.

Мінливість

Здатність змінюватися в процесі індивідуального розвитку, також притаманне тільки живому.

Ріст і розвиток

Кількісні та якісні зміни відповідно. Розвиток може бути індивідуальним та історичним. Протягом індивідуального розвитку поступово і послідовно проявляються всі властивості даного організму. Історичний розвиток супроводжується утворенням нових видів і прогресивним ускладненням живих систем.

Подразливість

Реакції організмів на дію подразника, які ускладнюються з підвищенням рівня організації життя. Наприклад, навіть організми позбавлені нервової системи можуть реагувати на зміну концентрації поживних речовин, або дію світла.

Авторегуляція

Здатність підтримувати стабільність зовнішнього та внутрішнього середовища.

Ритмічність

Періодичні зміни у навколишньому середовищі значно впливають на живу природу, формуючи власні ритми живих організмів, що залежать від Сонця, Землі, Місяця. Ритмічність спрямована на узгодження функцій організмів із навколишнім середовищем.

Розмноження

Підтримування життя пов’язане із само відтворюванням виду.

Еволюційні зміни

Еволюціонують, тобто змінюються з часом всі організми, навіть віруси

БОТАНІЧНІ ДИСЦИПЛІНИ

ЗООЛОГІЧНІ ДИСЦИПЛІНИ

Бріологія – мохи.

Альгологія   - водорості.

Ліхенологія – лишайники.

Еквізетологія – хвощі.

Лікоподіологія – плауни.

Поліподіологія – папороті.

Пінологія – голонасінні.

Магноліологія – покритонасінні.

Мікологія – гриби. (але гриби – це окреме царство, яке не відноситься до рослин)

Іхтіологія – наука, що вивчає риб.

Арахнологія – павуки.

Орнітологія – птахи.

Ентомологія – комахи.

Мамаліологія – ссавці.

Протистологія – найпростіші

Гельмінтологія – паразитичні черви.

Малакологія – молюски.

Герпетологія – земноводні.

Целентератологія – кишковопорожнинні.

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ 10 КЛАС

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ 11 КЛАС

Вірусологія – наука про неклітинні форми життя.

Бактеріологія – досліджує прокаріотів (бактерій і ціанобактерій).

Цитологія – наука про будову клітин.

Біохімія – наука, що вивчає хімічний склад живих організмів.

Каріосистематика – наука про вивчення хромосомного набору у різних систематичних груп організмів.

Біотехнологія – сукупність промислових методів, у яких використовують живі організми або біологічні процеси.

Біоінформатика -  галузь обчислювальної біології для аналізу великих наборів біологічних даних.

Біоніка - наука, що вивчає застосування принципів дії живих систем і використання біологічних процесів для вирішення інженерних завдань.

Генетична (генна) інженерія – прикладна галузь молекулярної біології, яка розробляє методи перебудови геномів організмів вилученням або введенням окремих генів чи їх груп.

Клітинна (тканинна) інженерія – галузь біотехнології, в якій застосовують методи виділення клітин з організму і перенесення їх на поживні середовища, де вони продовжують жити і розмножуватися.

Систематика – видове різноманіття живих організмів.

Палеонтологія – вимерлі організми.

Еволюційне вчення – закономірності історичного розвитку живої матерії.

Екологія – взаємозв’язки між організмами та середовищем їхнього існування, структуру та закономірності функціонування різноманітних угруповань організмів.

Загальна біологія вивчає закономірності притаманні всім живим організмам, досліджує шляхи історичного розвитку біосфери та живу матерію на різних рівнях її організації.

Етологія – наука, що вивчає поведінку тварин.

Генетика – наука про спадковість і мінливість.

Біогеоценологія – наука про структуру, функціонування та саморегуляцію багатовидових угруповань організмів (біогеоценозів) і біосфери в цілому.

Селекція – наука про теоретичні основи і методи створення нових і поліпшення існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів.

Біогеохімія – вчення про геохімічну діяльність живих організмів. Вивчає роль живих організмів у перетворення зовнішніх оболонок нашої планети, руйнування гірських порід, процеси ґрунтоутворення, формування осадових порід, колообіг, перерозподіл та концентрацію хімічних елементів у біосфері.

Біогеографія – наука про закономірності поширення видів живих істот і їх спільнот по земній кулі.

Палеогеографія – наука пр. будову земної поверхні минулих епох.