Конструктор уроків
1
Добрий день, дорогі друзі!
Добрий день!
На вас чекає гарний день.
Бачу, всі веселі і здорові
До уроку всі готові!
Сьогодні ми з вами познайомимось із творчісттю В.Скомаровського
2

Вадим Петрович Скомаровський - Біографія
(нар. 1937)
Народився Вадим Скомаровський 1 червня 1937 року. Його рідне село Балико-Щучинка (Кагарлицький район на Київщині) лежить на покраяному ярами правому березі Дніпра, довкола ліси, а в лісах — озера. А які багатозначні і загадкові там назви місцевостей — Криничний яр, Воронів ліс, Боброве озеро, Чаїний острів. Ця багата природа розвивала творчу уяву майбутнього поета, дещо скрашувала його дитинство, яке припало на роки Вітчизняної війни. На фронті загинув батько Вадима Скомаровського. Мати все життя працювала вчителькою. І Вадим після закінчення семирічки, а потім Ржищівського педучилища працював учителем у Бородянській школі на Київщині. Згодом В. Скомаровський закінчив Ізмаїльський педінститут. І подальша його журналістська, комсомольська, партійна робота та робота головним редактором і директором видавництва „Молодь” була тісно пов'язана зі школою, з дітворою та молоддю.
1956 року Вадим Скомаровський надрукував у журналі „Піонерія” свій перший вірш для дітей і, можливо, сам того не знаючи, зробив свій вибір: став на літературний шлях і назавжди залишився вірним юним читачам. Уже перші книжечки Вадима Скомаровського „У сестрички радість” (1959) та „Зірочка” (1961) засвідчили, що в автора є природний дар розповідати про дітей і для дітей, поетично змальовувати природу.
З роками тематика творів Вадима Скомаровського розширилась. До образів земляків, до чарівних пейзажів рідного краю додалися нові герої — діти й дорослі, нові краєвиди. У 1963 році вийшла в світ книжка Вадима Скомаровського „На Тарасовій горі”. Це вірші, присвячені геніальному українському поетові Тарасові Григоровичу Шевченку. Відтоді поет не. раз звертався до образу Великого Кобзаря. У 1973 році він видав збірку „Тарасова криниця”, а в 1979 — створив поему „Тарасові птиці”. Це одні з найбільш яскравих, натхненних сторінок у творчості Вадима Скомаровського.
У дитинстві майбутній поет зачитувався чудовими книжками Аркадія Гайдара і Миколи Трублаїні, наскрізь пронизаними романтикою подвигів. Шана до відомих письменників залишилася у Вадима Скомаровського на все життя. І поет захотів розповісти сучасним школярам про їхнє незвичайне життя. Так появилися талановиті поеми „Зошит у лінійку”, „Багряний листок”, „Вітер мандрів”.
Серед творів Вадима Скомаровського є і казки: „Де поділися зірки?”, „Чому в морі вода солона”, „Чому Лютий короткий” та інші. Вони цікаві та повчальні.
Більшість віршів В. Скомаровського — це невимушені оповідки про ту чи іншу (в повному розумінні екстремальну подію), пригоду і обов'язково з несподіваною розв'язкою. Цікаво, наприклад, прочитати, як моряки врятували напівзамерзлих солов'їв, що заблукавши у пітьмі, прибилися на корабель („Солов'ї”). Люди по черзі зігрівали „дві безпорадні грудочки малі” своїм диханням, годували крихтами хліба. І сили повернулися до солов'їв.
Незвичайна подія відбулася в лісі („Погоня”). Там дуб захистив бідолашного зайчика від лисиці: скинув, наче з рукава, снігу на його сліди: спробуй тепер, лисице, заячу стежку віднайти! Справжня біда трапилася з окунцями: „опинились окунці в лузі після повені”, а вода почала спадати („Окунці-стрибунці”). Проте біди не сталося — діти виловили окунців і кинули у Дніпро. Читаючи такі вірші, постійно ловиш себе на думці, що треба берегти все живе, любити й плекати красу довкола нас.
Новою, цікавою гранню творчості Вадима Скомаровського стали гумористичні, сатиричні поезії, мініатюри, шаржі. Про це свідчить нова збірка поета „Комп'ютер з характером”, що вийшла друком у 2002 році.
Твори В. П. Скомаровського перекладено російською, білоруською, молдавською, казахською, киргизькою, туркменською, башкирською мовами. Відомі вони читачам у Болгарії, Польщі, Чехії, Канаді. Поет також відомий як перекладач з російської, білоруської і туркменської мов.
В. Скомаровський — лауреат чотирьох літературних премій: імені Миколи Трублаїні (1978), імені Олександра Копиленка (1986), імені Лесі Українки (1989), імені Наталі Забіли (2003).
3
Читаємо виразно вірш
ІЗ ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА?
Із чого починається весна?
Із бруньки, що набрякла мовчазна?
Можливо, з-під зимових квітів
Чи ранніх сонячних привітів?
А може, десь у щебеті пташок?
Чи там, де вже розбігся потічок,
І забринів в снігах струною,
Розливсь широкою рікою?
Чи там, де загубилась тишина,
Зазеленіла ніжно ярина?..
Причин багато може бути,
Весну відчути і збагнути.
Але для мене лиш тоді весна,
Коли твоя усмішка чарівна
Сіяє на обличчі ясно
І так звабливо, і незгасно!

Рефлексія від 16 учнів
Сподобався:
Так: 16
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 16
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 15
Так: 1