Прочитати новелу:
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2935
Прослухати аудіокнигу:
Переглянути переказ:
Фільм за новелою варто переглянути тут
ПОЯСНЕННЯ: Час складається з моментів. Ми непомітно проходимо повз одні, при згадці про інші серце починає тривожно калатати, деякі запам'ятовуємо назавжди. І немає чіткого алгоритму, чому відбувається саме . так. Іноді довірливий погляд, гарячий подих, невловимий аромат, що кружляє в повітрі... Умови, місце зустрічі, твій соціальний статус - все це марнота: є лише відчуття і емоції - споконвічна загадка людства. Виникаючи у певний момент, вони по вінця сповнюють людину.
Сліплять очі, заволодівають свідомістю, зачакловують волю і розум, позбавляють нас можливості говорити. А коли полум'я згасне, маємо вірогідність, шо тепло його зігріватиме нас усе життя.
Твір "Момент" Володимира Винниченка відбиває той відрізок часу, який неможливо забути. Зовнішні події, близькі для колишнього політв'язня В. Винниченка, стають лише ґрунтом, на якому розквітає вразлива квітка кохання-щастя.
Імпресіоністична форма викладу, емоційність та психологізм твору змушують читача повною мірою відчути те, що переживав головний герой твору, який мав негайно перетнути кордон. Найліпший час для задуманого - темна ніч, але він не має вибору, і тому "можуть убити". Ще одна незвичайність - перетнути кордон він мусить разом із, як виявилось потім, "знайомою у минулому житті" незнайомкою.
Екстремальність ситуації, момент на межі життя і смерті, сприйняття оточуючого середовища на емоційному рівні, стан героя - спокійний, врівноважений, ненапружений, немов затишшя перед грозою. Він не тільки бачить і відчуває такий дріб'язок, як соломинки, що кололи обличчя під час переїзду, запах рядна, яким колись накривали огірки, шарудіння бур'яну, пирхкання конячки, бездоріжжя, по якому їде підвода, білі берези, метелики, кузьки. Все це закарбовується у його пам'яті з такою силою, що потім, у тюремній камері, він здатен відтворити найтонші нюанси, найдрібніші, але такі важливі деталі, без яких світ не був би гармонійним.
Сама природа, яка живе за своїми законами, без вигаданих людством "пашпортів, моралів, "уложеній о наказаніях"", надає на декілька годин затишний притулок двом людям, "загнаним другими людьми", дає можливість найповніше розкритися, відчути зв'язок із нею, пробудити первісні інстинкти, злитися із "великим прекрасним процесом життя".
Автор навмисне не називає імен героїв, ми нічого не знаємо про їх дитинство, життя, що змусило їх іти небезпечним шляхом. Знаємо тільки головне: вони - протестанти за вдачею, які не погоджуються з умовами, що їм нав'язує суспільство. Випадкова зустріч звела людей, які, перетнувшись лише раз у житті, будуть завжди носити в душі коханий образ. Циніки не повірять в нескінченність цих почуттів, а скептики взагалі не назвуть ці почуття коханням.
Можливо, це кохання здається оманним, нереальним і... тимчасовим, але для героя воно є вічним. Бо немає в світі нічого постійнішого за тимчасове. І цю любов, таку коротку і примарну, але незаплямовану буденщиною, незатавровану брудними руками (а люди часто мають звичку усе псувати), він буде носити в душі все життя.

№2:

Завантаження файлу

4 з 12 балів

Запишіть \вибірково\ та запам'ятайте опорний конспект

Твір «Момент» В. Винниченка написаний у стилі імпресіонізму.

Підзаголовок у новели – «Із оповідань тюремної Шехерезади».

Літературний рід: епос. Напрям – модернізм

Жанр: новела.

Тема: історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації. Перехід людей через кордон; життєві перипетії на шляху до щастя

Ідея: оспівування почуття кохання; усвідомлення скороминущості щастя.

Головна думка: «Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошлість».

Провідний мотив – кохання, щастя. Спалах почуттєвої любові в природі – найвищий момент буття.

Головні герої “Момент”:

В’язень-оповідач (Шехерезада),

панночка Муся,

контрабандист Семен Пустун.

Проблематика твору “Момент”:

проблема плинності життя й щастя людини.
життя і смерті
миті як частини вічності
сенсу щастя людини
порівняння природної сутності людини і моралі, нав’язаної суспільством

Час подій: події у творі відбуваються навесні, утім час точно не визначений, мов у позачассі.

Місце подій: село на кордноні — кордон, утім точно не визначене.

Символічні образи:

поле (символ свободи, життя, народження й росту);

ліс (символ ворожої стихії (у момент небезпеки) або свободи й кохання (у момент щастя));

комашки (символ відсутності обмежень і правил);

зелені мушки, ворон (символ смерті),

кордон (символ межі між життям і смертю).

Композиція “Момент”

Події у творі «Момент» розгортаються в такій послідовності: розмова з панночкою в клуні — переодягання у свитки й брилі — переховування в полі — перебігання смуги кордону

Експозиція: герой зустрічається з панною в клуні перед спланованим нелегальним переходом через кордон.

Зав’язка: зародження кохання між революціонером і панною.

Розвиток дії: герої ідуть до смуги лісу, до кордону, їхні думки, почуття, переживання.

Кульмінація: молоді люди переживають страшний екстремальний момент: перебігаючи прикордонну смугу під обстрілом, вони уникають смерті і як переможці святкують радість життя.

Розв’язка: герої розлучаються, щоб зберегти спогади про мить щастя.

Композиційна особливість розповідь від першої особи \в'язень Шахерезада/

Сюжет новели “Момент”

Революціонер зустрічається з панночкою в клуні перед спланованим нелегальним переходом через кордон. Панночка так само тікає від переслідування поліції. Герой закохується в панночку — і читач стає свідком народження й розвитку високого почуття. Молоді люди переживають страшний, екстремальний момент: перебігаючи прикордонну смугу під обстрілом, вони уникають смерті і як переможці святкують радість життя.

Сюжетний ланцюжок твору “Момент”

Шехерезада у в’язниці розповідає історію про момент любові (пролог) — Шехерезада їде із Семеном Пустуном — прохає Семена допомогти терміново переправитися через кордон — Семен попереджає, що можуть убити — Шехерезада уявляє себе мертвим, йому смішно — зустріч Шехерезади в повітці з панною — у селі облава — панна просить у Шехерезади револьвера — Шехарезада й панна терміново тікають самотужки до кордону — дорога через поле, зближення — рух лісом, відчуття близькості — панна просить Шехерезаду в разі її смерті передати послання «”Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя”. Більше нічого…» — Шехерезада й панна перебігають через кордон під кулями, страх — живі, щасливі — Шехерезада зізнається в любові — панна цілує, просить ніколи її не шукати, бо щастя «ось воно, мить».