Володимир Винниченко. "Момент"

Образ Панни

Цитати

Опис зовнішності

«Сама настояща, городська панна, в гарненьких черевичках, що визирали з-під сукні, із солом’яним бриликом на колінах»

Очі

«А очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі» «Очі горіли напруженням і були великі, прекрасні»

Сміх

«Ах, якби ви знали, який сміх у неї був! А сміх є дзеркало душі»

Манери поведінки

«Галантно повела вона рукою круг себе» «Вона вийняла з-під свитки хусточку і почала витирати мій лоб із серйозним і заклопотаним поглядом»

Зовнішність в екстремальних ситуаціях

«Панна з повислими на ній соломинками, з великими очима, із суворо застиглою постаттю, здавалась якоюсь фантастичною феєю». «Волосся висмикнулось з-під хустки й дикими, серпосхожими пасмами обіймали лице. Свитка незграбно висіла на плечах і тягнула їх донизу».

«З висмикнутим волоссям, з великими палаючими очима, з міцно стиснутими устами, зігнута, вона здавалась якимсь дивним прекрасним звіром, сильним, напруженим, диким»

«Очі горіли їй, лице дрижало великим, безумним щастям побіди, побіди життя»

Риси характеру

«Убити себе зумію»

«А знаєте, мені чогось зовсім не страшно…

Цікаво тільки дуже»

Вчинки

«Стражники трусять уже товаришів… Якусь панночку шукають»

Погляди на життя

«…А ім’я – пошлість»

«Як мене вб'ють, … напишіть так: «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя». Більше нічого»

«Наше кохання повинно вмерти зараз, щоб, як хтось казав, ніколи не вмирати»

«А вона, ніби дивлячись собі в душу, обривисто-напружено говорила:

- Щастя – момент. Далі вже буденщина, пошлість… Саме найбільше щастя буде мізерним в порівнянні з цим. Значить зовсім не буде»