Володимир Івасюк народився 4 березня 1949 року у районному містечку Кіцмань Чернівецької області в родині письменника й історика буковинського краю Михайла Івасюка та вчительки Софії Карякіної.
Хлопчика назвали Володимиром – на честь батькових улюблених поетів Сосюри та Cамійленка. Коли Володі виповнилося чотири роки, йому подарували мандоліну, а він попросив ще й скрипку. Займатися музикою в Кіцмані не було можливості, аж поки Михайло Григорович не зібрав 110 підписів батьків кіцманських дітей із проханням відкрити у містечку дитячу музичну школу. Одним з перших її учнів став Володя Івасюк.
У 1964 році хлопець створив у школі ансамбль «Буковинка». Тоді ж з’явилися його перші пісні і прийшли перші перемоги на самодіяльних конкурсах. Джерелом натхнення для Володимира Івасюка завжди була народна музична творчість. За спогадами батька, Володимир якось сказав про народну музику: «Кожна пісня – це перлина. Я не розумію, як можна вважати себе музикантом або просто культурною людиною і не знати українського фольклору. Мрію стати композитором, тому визбирую все прекрасне, створене народом, щоб мати в душі якусь основу для своїх творів. Без народного ґрунту я – ніщо. Для мене український фольклор – підручник, написаний геніальним автором».




У 1966 році родина переїжджає до Чернівців. Через рік Володимир вступає до Чернівецького медичного інституту; бере участь у студентській художній самодіяльності – грає у ВІА «Карпати», в оркестрі народних інструментів «Трембіта», створює камерний оркестр, пише пісні. У жовтні 1970 року телебачення вперше показало «Червону руту» та «Водограй».


За підсумками 1971 року, «Червона рута» була визнана найкращою піснею в СРСР. Цю пісню називають символом української естради. Та навіть більше – вона стала національним символом, як калина і тополя, як Дніпро і Карпати, і, безперечно, символом душі її автора. Вірші «Червоної Рути» Володимир Івасюк написав, узявши за основу старовинну грецьку легенду про міфічну квітку та поєднавши її з гуцульським повір’ям про те, що рута раз на двадцять років зацвітає червоним цвітом і приносить щастя тому, хто її знайде. «Червона рута» Володимира Івасюка символізує Україну, її мову, пісню, одвічне прагнення до волі. Чари цієї небаченої в природі квітки торкнулися мільйонів сердець слухачів і залишилися там навіки.
На заключному концерті першого телефестивалю «Пісня-71» разом з Василем Зінкевичем та Назарієм Яремчуком «Червону руту» співав і Володимир Івасюк. Та все ж професійним співаком він не став.
У квітні 1979 року Івасюк був членом журі першого республіканського конкурсу артистів естради, а 24 квітня він за телефонним викликом пішов з дому і більше не повернувся. Його тіло знайшли лише 18 травня в Брюховецькому лісі, проте загадка його смерті довший час була під забороною. 22 травня 1979 року похорон Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі у Львові вилився у масову акцію протесту проти влади.


З того часу на творчість композитора було накладено заборону. Лише через 10 років ім’я Володимира Івасюка знову зазвучало. У 1989 р. «Червона рута» стала назвою пісенного фестивалю, у 1994 р. він посмертно став лауреатом Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, в 1999 р. відкрили його меморіальний музей в Чернівцях.
Український композитор Володимир Івасюк не вчиняв самогубства, його насправді вбив КДБ... Про це стало відомо після поновлення у 2014 році Генеральною прокуратурою України розслідування обставин справи.
3. За підручником с. 214-215
4.Відео урок
https://youtu.be/J60ezJsREX4
5.Аналіз пісні «Червона рута»
- Що таке пісня?
- Доведіть, що твір «Червона рута» - це пісня.
6. Виразне читання пісні
Ти признайся мені,
Звідки в тебе ті чари,
Я без тебе всі дні
У полоні печалі.
Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?
Приспів:
Червону руту
Не шукай вечорами, -
Ти у мене єдина,
Тільки ти, повір.
Бо твоя врода -
То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синіх гір.
Бачу я тебе в снах,
У дібровах зелених,
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.
І не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увійшла в мої мрії.
Приспів
7.Випишіть складні слова. (чар-зілля, сонце-рута)
8.Що означає на вашу думку фраза « Червону руту / Не шукай вечорами»
Мені здається, що ця фраза пропонує людям не шукати свою половину в якійсь траві, в червоній руті, або в чомусь іншому. Замість того, щоб чекати на червону руту, людина може спитати: «А чому не всі люди підходять один до одному? А як правильно шукати свою половину? Що треба для правильного пошуку?» - і так далі.
Червона рута у потрактуванні Володимира — це не просто щире велике кохання двох молодих людей. У ній — незбагненна глибина, вища таємниця.
Програмним твором Володимира Івасюка, безперечно, є його «Червона рута». Чари цієї квітки, для багатьох невідомої і небаченої в природі, торкнулися мільйонів сердець слухачів і залишилися там навіки символом душі Володимира Івасюка, а також національним символом України, як, скажімо, калина і тополя, як Дніпро й Карпати. Скільки душевних поривів, сумлінь, щему кохання, таких близьких кожному, в невеличкому тексті пісні: «Я без тебе всі дні у полоні печалі», «Бо твоя врода — то є чистая вода, то є бистрая вода синіх гір», «Ти признайся мені, звідки в тебе ці чари», «По забутих стежках ти приходиш до мене». Усі ці вислови звучать з одним значенням: «Я тебе люблю».