Властивості та характеристики екосистем. Типи зв’язків між популяціями різних видів в екосистемах.

Функціонування екосистем — це сукупність екологічних процесів, що завдяки внутрішнім та зовнішнім екологічним зв'язкам забезпечують існування та розвиток екосистеми в часі.

Процеси зв'язування, перетворення й накопичення сонячної енергії, поглинання й передача поживних речовин ланцюгами живлення, нагромадження й вивітрювання гірських порід — ці та багато інших важливих для біосфери явищ відбуваються в конкретних екосистемах. І саме у функціонуванні екосистем проявляється їхня головна еволюційно вихідна спільна функція — засвоєння, перетворення та й передача речовин, енергії та інформації.

Функціонування екосистем відбувається завдяки структурним внутрішнім зв'язкам між компонентами та зовнішнім зв'язкам між екосистемами. Усім екосистемам притаманні й спільні властивості, а саме:

• цілісність — властивість, що забезпечується тісними зв'язками організмів між собою та середовищем існування; спільним і загальним інтегруючим чинником екосистем, що об'єднує їхні складники в єдину систему, є потік речовин, енергії та інформації;

• стійкість — властивість, що є результатом тривалої та глибокої коеволюції живих організмів та їх усталених відносин з компонентами неживої природи;

• саморегуляція — властивість відновлювати динамічну рівновагу, що проявляється в коливаннях кількісних та якісних показників біопродуктивності, способів і швидкості біогенного кругообігу речовин і потоків енергії навколо певних оптимальних значень (наприклад, масове розмноження гризунів призводить до збільшення чисельності хижаків і паразитів, які зменшують чисельність популяції, а це веде до зменшення популяції хижаків, і динамічна рівновага в біоценозі відновлюється);

• самоорганізація системи — це властивість екосистеми впорядковувати внутрішню структуру і функціонування, що забезпечується механізмами саморегуляції.

Спільними ознаками екосистем, що зазвичай використовують для її екологічної характеристики, є:

• видова різноманітність і склад живих організмів;

• структура екосистеми, тобто співвідношення в екосистемі різних груп організмів;

• біологічна продуктивність, що оцінюється за розмірами первинної та вторинної біомаси;

• ланцюги живлення та розгалуженість трофічної мережі, що забезпечують потік енергії через екосистему та швидкість кругообігу речовин;

• мінералізація органічних решток.

Екосистеми, незважаючи на свою різноманітність, мають подібні структуру, функції, властивості та ознаки, що визначаються їх походженням та еволюційним призначенням.

Склад і структура екосистем, їх стійкість і властивість змінюватися залежать від складних і різноманітних взаємозв'язків між популяціями різних видів.

Виокремлюють такі основні типи зв'язків між популяціями різних видів у екосистемах:

• прямі зв'язки — безпосередньо пов'язують дві популяції (наприклад, хижак і здобич, паразит і хазяїн);

• непрямі зв'язки — популяція одного виду впливає на популяцію іншого опосередковано, через популяції третього (наприклад, хижаки, поїдаючи здобич, впливають на популяції рослин);

• трофічні зв'язки — це зв'язки живлення (наприклад, хижак — здобич);

• топічні зв'язки — це просторові зв'язки (наприклад, орхідеї на стовбурах дерев);

• фабричні зв'язки — це зв'язки, пов'язані з наданням середовища чи притулку (наприклад, дятел робить дупла в стовбурі дерев, зелені водорості живуть у шерсті лінивців):

• форичні зв'язки — це зв'язки, пов'язані з перенесенням особинами одних видів особин іншого виду (наприклад, перенесення насіння й плодів рослин, яким властива зоохорія);

• антибіотичні взаємозв'язки (хижацтво, конкуренція, виїдання) — кожна із взаємодіючих популяцій різних видів відчуває негативний вплив іншої;

• нейтральні взаємозв'язки — існування на спільній території популяцій різних видів не спричиняє для кожної із них жодних наслідків (наприклад, хижаки різних видів);

• симбіотичні взаємозв'язки (мутуалізм, коменсалізм, паразитизм) — усі форми співіснування організмів різних видів (наприклад, бульбочкові бактерії і бобові рослини).

Складні й різноманітні взаємовідносини між популяціями різних видів є основою формування, існування й розвитку екосистем.