Урок:

Властивості та характеристики екосистем. Навчальний проєкт "Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних)"

19.02.2023
2 0
Опис уроку (учням цей опис не показується):

Виконати навчальний проєкт із поданої теми, розкривши закономірності функціонування екосистеми, її особливості.

Вміст уроку:
1
2
Опис, який учні побачать перед початком уроку
  1. Ознайомитися із загальною характеристикою екосистем..

  2. Виконати дослідницький проєкт із поданої теми, розкривши закономірності функціонування екосистеми, її особливості

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

1

Екосистемами є й біосфера, й окремий ліс, і окрема калюжа, й оброслий мохом пеньок, тобто як за розмірами, так і за складом екосистеми дуже різні. А чи різними вони будуть за функціонуванням? Що є спільного й відмінного у функціонуванні карпатського пралісу й пенька?

ЗМІСТ

Які функції, властивості та ознаки є спільними для екосистем?

ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОСИСТЕМИ - це сукупність екологічних процесів, що завдяки внутрішнім й зовнішнім екологічним зв'язкам забезпечують існування та розвиток екосистеми в часі. Процеси зв'язування, перетворення й накопичення сонячної енергії, поглинання й передача поживних речовин ланцюгами живлення, нагромадження й вивітрювання гірських порід - ці та багато інших важливих для біосфери явищ відбуваються в конкретних екосистемах. І саме у функціонуванні екосистем проявляється їхня головна еволюційно вихідна спільна функція - засвоєння, перетворення й передача речовин, енергії та інформації.

Функціонування екосистем відбувається завдяки структурним внутрішнім зв'язкам між компонентами та зовнішнім зв'язкам між екосистемами. Усім екосистемам притаманні й спільні властивості, а саме:

  • цілісність - властивість, що забезпечується тісними зв'язками організмів між собою та середовищем існування; спільним і загальним інтегруючим чинником екосистем, що об'єднує їхні складники в єдину систему, є потік речовин, енергії та інформації;

  • стійкість - властивість, що є результатом тривалої та глибокої коеволюції живих організмів та їх усталених відносин з компонентами неживої природи;

  • саморегуляція - властивість відновлювати динамічну рівновагу, що проявляється в коливаннях кількісних та якісних показників біопродуктивності, способів і швидкості біогенного кругообігу речовин і потоків енергії навколо певних оптимальних значень (наприклад, масове розмноження гризунів призводить до збільшення чисельності хижаків і паразитів, які зменшують чисельність популяції, а це веде до зменшення популяції хижаків, і динамічна рівновага в біоценозі відновлюється);

  • самоорганізація системи - це властивість екосистеми впорядковувати внутрішню структуру і функціонування, що забезпечується механізмами саморегуляції.

Спільними ознаками екосистем, що зазвичай використовують для її екологічної характеристики, є:

  • а) видова різноманітність і склад живих організмів;

  • б) структура екосистеми, тобто співвідношення в екосистемі різних груп організмів;

  • в) біологічна продуктивність, що оцінюється за розмірами первинної та вторинної біомаси;

  • г) ланцюги живлення та розгалуженість трофічної мережі, що забезпечують потік енергії через екосистему та швидкість кругообігу речовин;

  • д) мінералізація органічних решток.

Отже, екосистеми, незважаючи на свою різноманітність, мають подібні структуру, функції, властивості й ознаки, що визначаються їх походженням та еволюційним призначенням.

Під час дослідження екосистем характеризують:

  • видовий чи популяційний склад і кількісне співвідношення видових популяцій;

  • абіотичні умови та ресурси, що властиві даній системі;

  • сукупність усіх зв’язків, у першу - ланцюгів живлення, співвідношення організмів з різним типом живлення;

  • розмір первинної і вторинної продукції;

  • просторовий розподіл окремих елементів;

  • швидкість колообігу.

За розмірами розрізняють типи екосистеми:

  • мікроекосистеми (трухлявий пень, мурашник, мертві стовбури дерев);

  • мезоекосистеми, або біогеоценози (ділянка лісу, озеро, водосховище);

  • макроекосистеми (континент, океан);

  • глобальною екосистемою - охоплюють величезні території чи акваторії, що визначаються характерними для них макрокліматами і відповідають цілим природним зонам (екосистеми тундри, тайги, степу, пустелі, саван, листяних і мішаних лісів помірного поясу, субтропічного і тропічного лісів, морські екосистеми, а також біосфера нашої планети).

За ступенем трансформації людською діяльністю екосистеми поділяються на:

  • природні - у промислове розвинутих країнах екосистем не захоплених людською діяльністю майже не залишилося, хіба що в заповідниках;

  • антропогенно-природні - лісові насадження, луки, ниви хоча й складаються, майже, виключно з природних компонентів, але створені і регулюються людьми;

  • антропогенні - переважають штучно створені антропогенні об'єкти і крім людей можуть існувати лише окремі види організмів, що пристосувалися до цих специфічних умов. Прикладом є міста, промислові вузли, села (в межах забудови), кораблі тощо

Як організовується потік речовин, енергії та інформації в екосистемі?

Всередині екосистеми обмін речовин та енергії здійснюється завдяки діяльності продуцентів, консументів і редуцентів, пов'язаних між собою найрізноманітнішими зв'язками, визначальними серед яких є трофічні. Наприклад, у лісі гусінь споживає листя, їх поїдають синиці, на яких полює яструб. Така послідовність називається ланцюгом живлення, а кожна його ланка - трофічним рівнем.

Іл. Ланцюги живлення: 1 - пасовищний; 2 - детритний

За джерелом надходження енергії до консументів ланцюги живлення поділяють на пасовищні та детритні. Пасовищні (або ланцюги виїдання) - це ланцюги, які починаються із зелених рослин і завершуються редуцентами (наприклад, трава - зелений коник - ящірка - яструб). Детритні (або ланцюги розщеплення) - це ланцюги, які починаються з мертвої органічної речовини (решток) і продовжуються безпосередньо редуцентами (наприклад, опале листя - дощовий черв'як - кріт - лисиця) (іл. )

Іл. Трофічна мережа широколистого лісу

У будь-якій екосистемі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а формують трофічну мережу (іл.).

Отже, функціонування екосистем забезпечується трофічними зв'язками, що поєднують продуцентів, консументів й редуцентів у ланцюги й мережі живлення.

2

Виконати навчальний проект "Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних" ) .

Навчальний проєкт №2
Тема: Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних).

Мета: ознайомитись та дослідити особливості структури місцевої екосистеми, визначити тип екосистеми, можливість її трансформації.

Завдання:

  1. Вступ ( актуальність роботи над обраною екоистемою).

  2. Основна частина.

1. Вказати тип екоситсеми за розмірами та ступенем трансформації людської діяльності.

2. Визначити особливості структури екосистеми ( вибраної вами):

- Абіотична частина _______________________________

- Біотична частина ________________________________

Компоненти

Видовий склад

Продуценти

Консументи

Редуценти

3. Скласти декілька ланцюгів живлення в екосистемі різних типів (вибраної вами)..

4. Скласти схему трофічної сітки в екосистемі (вибраної ).

5. Підсумок (відповідно до мети роботи).

Довідкові матеріали:

1. Види місцевих екосистем: ліс, річка, озеро, сад, акваріум, поле.

2. Приклади трофічної сітки різних екосистем.

0401s7ts-3642-289x174.jpg

0401s7tz-eb97-289x217.jpg

Рефлексія від 28 учнів

Сподобався:

0

Так: 23

Ні: 5

Зрозумілий:

0

Так: 23

Ні: 5

Потрібні роз'яснення:

0

Ні: 22

Так: 6

Рекомендуємо

Екосистема. Різноманітність екосистем.

Екосистема. Різноманітність екосистем.

265

Аватар профіля Стась Лариса Ігорівна
Біологія
9 клас

58 грн

11 клас. Агроценози, їхня структура та особливості функціонування. Шляхи підвищення продуктивності агроценозів. Біосфера як глобальна екосистема, її структура та межі.

11 клас. Агроценози, їхня структура та особливості функціонування. Шляхи підвищення продуктивності агроценозів. Біосфера як глобальна екосистема, її структура та межі.

488

Аватар профіля Кошалковська Лариса Іванівна
Біологія
11 клас

30 грн

Навчальний проєкт. Використання систем штучного інтелекту для виконання проєкту

Навчальний проєкт. Використання систем штучного інтелекту для виконання проєкту

278

Аватар профіля Нікішина Катерина Іванівна
Інформатика
8—11 клас

91 грн

Навчальний проєкт «Використання штучного інтелекту» 7 клас

Навчальний проєкт «Використання штучного інтелекту» 7 клас

85

Аватар профіля Нікішина Катерина Іванівна
Інформатика
7—11 клас, III курс та змішані

83 грн

Тема уроку Використання систем штучного інтелекту для виконання навчального проєкту

Тема уроку  Використання систем штучного інтелекту для виконання навчального проєкту

138

Аватар профіля Нікішина Катерина Іванівна
Інформатика
8 клас

75 грн

Виконання навчальних проєктів

Виконання навчальних проєктів

630

Аватар профіля Лизько Валентина Степанівна
Інформатика
8 клас

25 грн

Схожі уроки

Опора і рух. Види скелету. Значення опорно-рухової системи.

Опора і рух. Види скелету. Значення опорно-рухової системи.

731

Аватар профіля Янченко Віктор Григорович
Біологія
7 клас

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

858

Аватар профіля Лохвицька Марія Федорівна
Біологія
9 клас

Функціональна роль популяцій в екосистемах. Біогеоценоз та його структура

Функціональна роль популяцій в екосистемах. Біогеоценоз та його структура

1950

Аватар профіля Чернишова Світлана Володимирівна
Біологія
11 клас

Властивостi та характеристики екосистем.

Властивостi та характеристики екосистем.

412

Аватар профіля Цуркан Неля Михайлівна
Біологія
11 клас

Закони Менделя, їх генетичні основи.

Закони Менделя, їх генетичні основи.

643

Аватар профіля Шимон Анжеліка Омелянівна
Біологія
9 клас

Органи та системи органів тварин

Органи та системи органів тварин

856

Аватар профіля Жмурко Олександр Олександрович
Біологія
7 клас