Добрий день, шановні восьмикласники!
Вітаю вас на уроці інтегрованого курсу Мистецтво!
Діти, запрошую Вас здійснити віртуальну подорож музеями України.
Музей-квартира родини Івана Франка в Києві
Квартиру-музей родини Івана Франка у Києві було відкрито в листопаді 2016 року за ініціативи онука Каменяра – Роланда Франка. Цей музейний заклад створено в будинку, куди в 1950 році радянська влада добровільно-примусово переселила родину Тараса Франка зі Львова.
Музей складається з п’яти залів, де містяться архівні документи, фотографії з сімейного архіву, частково відображено побут родини, предмети інтер’єру, листи, машинописи та малюнки. Також представлено експозицію, присвячену Іванові Франку, який перебував у Києві тричі (у 1885, 1886 і 1909 роках), та його дітям: Андрію, Петру, Тарасу та Анні, життя яких пов’язане з Києвом.

Палац Потоцьких у Львові

Справжньою окрасою вулиці Коперника у Львові є палац Потоцьких. Крізь ажурні грати парадних воріт велично та імпозантно підноситься він серед навколишніх будівель. Ці землі здавна називалися Хорунщиною, тому що ще в XVII ст. належали хорунжому Стефану Потоцькому.
Палац був задуманий для парадних прийомів і зустрічей, в ньому було передбачено все для цього: численні вітальні, широкий двір для карет. Головний фасад від вул. Коперника відокремлюють масивні ковані ворота, а з обох боків яких є флігелі для сторожа. Зі сторони заднього фасаду палац має терасу, заокруглені сходи з балюстрадою спускаються прямо в парк.
Інтер’єр палацу був оформлений в стилі Людовика XVI. Блакитний зал, Дзеркальний, Червоний... Стіни затягнуті шпалерами відповідного кольору, багато ліпнини, позолоти; каміни, прикрашені позолоченою бронзою, мармуром, живописом. Справжнє захоплення викликає танцювальний зал (Дзеркальний) і блакитна вітальня — колишня їдальня графа. Каміни, ліпнина, настінний живопис збереглися до наших днів.
Будинок-музей Тараса Шевченка на Майдані Незалежності в Києві

Один з трьох шевченківських музеїв Києва. Меморіальний музей відтворює атмосферу 1846-47 рр., коли Шевченко жив у Києві аж до арешту по справі Кирило-Мефодіївського товариства. Сам будинок - раритет київської забудови першої половини ХІХ століття. Він збудований в 1835 р. і зберігся до наших днів. І вже тому він унікальний.
Вулиця, на якій жив Шевченко, на той час називалася Козячим болотом. Поет оселився тут у секретаря Івана Житницького. З часом будинок Житницького був перебудований і значно занепав. Після революції він був відданий під житло. У 1925 р. за клопотанням відомого художника, професора Архітектурного інституту Василя Кричевського, будинок був відремонтований. В.Кричевському було доручено художнє керівництво оформленням будинку-музею, складання проектів кімнат, майстерні й саду. 10 листопада 1928 музей був урочисто відкритий для відвідувачів. Протягом 1928-1941 року він поповнювався роботами радянських художників. У війну музей сильно постраждав, але будинок уцілів. У повоєнний час експозиція була не дуже багатою, але сама справжність настільки «старосвітського» будинку поблизу помпезного Хрещатика справляла на відвідувачів велике враження. Нинішня експозиція розроблена на початку 1990-х років і не містить непотрібного лиску і ідеологічних штампів, пов'язаних з постаттю Шевченка. При музеї - приємний сад, «садок вишневий» - єдиний, що зберігся в центрі міста садибний сад того часу.