"Весна народів" в західноукраїнських землях 1848-1849 рр.

Прочитати параграф 9

1. Коли розпочалася революція, яка здобула назву "Весна народів"?

2. В якій країні вона розпочаласч?

3. Коли революція розпочалася в західноукраїнських землях?

4. Коли було скасовано панщіну на Закарпатті та на Галичині?

5. Як називалася політична організація українців Галичини, що утворилася під час революції? Коли це відбулося? Хто її очолив?

6. Яка була політична мета Головної Руської Ради?

7. Як називалося товариство, завданням якого, було піклування про освіту українців Галичини?

8. Як називалася перша україномовна газета Галичини.?

Дайте відповідь на запитання до джерела.

З відозви Головної руської ради до галицьких русинів (українців), опублікованої 15 травня 1848 р.:

«Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу, котрий одним говорить язиком і 15 мільйонів виносить, з котрого півтретя мільйони на землю галицьку замешкує. Той народ був колись самодільний, рівнявся в славі найможнішим народам Європи, мав свій письменний язик, свої власні устави, своїх власних князів; одним словом, був у добробуті, заможним і сильним»...

«Вставайте ж, браття, вставайте з довгого сну вашого, бо вже час! Вставайте, але не до завади і незгоди! Но двигнімся, разом, щоби піднести народність нашу і забезпечити дані нам свободи. Поступаймо з другими народами в любові і згоді. Будьмо тим, чим бути можемо і повинні-сьмо, будьмо народом!» «Для свого ділання Рада народна визначує ось які три точки:

1. Першим нашим завданням буде заховати віру і поставити обряд наш, і права церкви, і священиків наших нарівні з правами других обрядів.

2. Розвивати і підносити народність нашу у всіх її частях видосконалення язика нашого, запровадженням його в школах нижчих і вищих, видаванням письм часових, утримуванням кореспонденцій з письменниками так нашими, як іншими, до щепу слов'янського належними, розширенням добрих і ужиточних книжок в язиці руськім і усильним старанням впровадити і... поставити язик наш на рівні з іншими в урядах публічних.

3. Будемо чувати над нашими правами конституційними, розпізнавати потреби нашого народу і шукати поправи биту нашого на конституційній дорозі, а права наші від усякої напасті і оскорбления стало і сильно хоронити».

Запитання до документу вище.

1. Яку основну ідею проголошувала Головна руська рада в маніфесті?

2. Які першочергові завдання в національно-політичній, культурній, соціально-політичних сферах ставила перед собою Головна руська рада. Кваліфікуйте рух, який очолила Головна руська рада.

Дайте відповідь на запитання до джерела.

З листа до О. Бодянського: «Від останнього мого листа багато перемінилося. Русини наші досягли за півроку більше, ніж за десять років. Не говорю тут про політичні виступи, але в літературнім відношенні... Високе правительство ізрек-ло рівноправність нашого малоруського язика із другими Австрійської держави. Внаслідок того має бути язик руський заведен у школах, судах й урядах нашої Русі Галицької... У школи заводиться руський язик. Молодіж охоче береться до науки. В народних і городських училищах ледве не всюди в нашій Галицькій Русі навчають читання й писання руського. При гімназіях також закладені кафедри руського язика, де вся молодіж має учитися по-руськи... У Львівськім університеті заснована кафедра язика і словесності малоруської, котрих-то предметів я маю честь бути професором... У богословських закладах у Львові і в Перемишлі викладається вже більша частина предметів руською мовою...

Від місяця червня завелася в нас Матиця галицько-руська, з подібними намірами, як-то чеська й другі слов'янські, і має уже сто кількадесят членів. Першу увагу звернуло те товариство на видання добрих учебних книжок для дітей. В тім намірі видала Матиця "Буквар язика малоруського", написаний Антоном Добрянським, парохом із Валяви, і зачала печатати "Граматику малоруську", мною складену. Тая ж Матиця зізвала була в місяці жовтні минувшого году зібрання учених руських, котрі радилися про піднесення народних шкіл і народної словесності. Собор той установив "Общество галицько-руське просвіти народної". Праці того собору вчених будуть напечатані коштом Матиці. У Львові виходить дві політичні газети руські: а) "Зоря Галицька", двічі на тиждень, півтора листка...».

Запитання до документу вище.

1. Хто автор фрагмента документа — листа до О. Бодянського?

2. Які ідеї автор прагнув донести до сучасника?