Конструктор уроків
7
0
4
0
0
0
1
Уяви, що в різних країнах Європи люди майже одночасно вимагають конституції, громадянських прав і національного самоврядування. Чому такі різні вимоги могли об'єднати революційні виступи?
Весна народів — поширена назва хвилі революцій і національних повстань 1848–1849 рр. у Західній і Центральній Європі. Вони охопили Францію, держави Німецького союзу, володіння Габсбургів та італійські землі. У різних регіонах учасники прагнули політичних свобод, конституційного правління, соціальних змін або національної незалежності.
Наприкінці уроку ти зможеш пояснити передумови революцій, порівняти їхній перебіг у різних країнах і визначити наслідки для Європи та Франції.
2
У першій половині XIX ст. у Європі швидко змінювалися суспільство й економіка. Розвивалися промисловість і міста, зростала кількість найманих працівників. Водночас неврожаї та економічна криза 1846–1847 рр. спричинили нестачу продовольства, зростання цін і безробіття.
Невдоволення посилювала обмеженість політичних прав. У багатьох державах влада залишалася в руках монархів, а участь громадян у політичному житті була вузькою. Ліберали вимагали конституцій і представницьких органів, робітники — поліпшення умов праці та соціального захисту, а національні рухи — автономії або незалежності.
Отже, революції мали кілька пов'язаних причин: економічні труднощі, соціальну нерівність, прагнення політичних свобод і національні вимоги.
3
Склади короткий причинно-наслідковий ланцюжок із чотирьох ланок: економічна криза 1846–1847 рр. → невдоволення населення → вимоги різних суспільних груп → революційні виступи. Після ланцюжка поясни, чим відрізнялися вимоги лібералів, робітників і національних рухів.
4
У 1840-х рр. Францією правила Липнева монархія короля Луї-Філіппа. Виборчі права мали переважно заможні чоловіки. Опозиція вимагала розширення виборчого права, але влада обмежувала політичні зібрання. Економічна криза посилила невдоволення.
У лютому 1848 р. у Парижі спалахнула революція. Луї-Філіпп зрікся престолу, а Францію проголосили республікою. Друга республіка запровадила загальне виборче право для чоловіків. У червні повстання паризьких робітників, які протестували проти закриття національних майстерень, було придушене.
У грудні 1848 р. президентом обрали Луї Наполеона Бонапарта. У грудні 1851 р. він здійснив державний переворот, а 1852 р. проголосив себе імператором Наполеоном III. Так постала Друга імперія.
У 1860-х рр. режим поступово дозволяв ширшу діяльність парламенту, послаблював обмеження для преси й політичних зібрань. У 1864 р. було визнано право робітників на страйк, хоча воно мало обмеження.
5
Австрійська імперія. У березні 1848 р. повстання у Відні змусило канцлера Меттерніха залишити посаду. Революційний рух охопив також Прагу та інші міста. Виступ у Празі придушили, а імператорська влада згодом відновила контроль.
Угорщина. Угорський рух вимагав самоврядування й політичних реформ. У 1849 р. угорці проголосили незалежність, проте революцію придушили війська Габсбургів за підтримки Російської імперії.
Німецькі держави. Після березневих виступів у Франкфурті-на-Майні зібралися представники німецьких земель. Франкфуртський парламент розробив проєкт конституції об'єднаної Німеччини та запропонував імператорську корону прусському королю Фрідріху Вільгельму IV. Він відмовився, а революційний рух зазнав поразки.
Італійські землі. Повстання спалахнули, зокрема, у Мілані та Венеції. Королівство Сардинія вступило у війну проти Австрії, але австрійські війська відновили контроль над більшістю втрачених територій. Римську республіку 1849 р. також було придушено.
До 1849 р. більшість революційних виступів зазнала поразки, а монархії зберегли владу. Проте революції сприяли скасуванню селянських повинностей у володіннях Габсбургів і залишили тривалий вплив на розвиток конституційних, соціальних та національних рухів. Об'єднання Німеччини й Італії тоді не відбулося.
6
Обери для порівняння Францію та один із регіонів: володіння Габсбургів, німецькі держави або італійські землі. Напиши відповідь із трьох частин: 1) які вимоги висували учасники революції в кожному випадку; 2) як завершилися революційні події; 3) що змінилося у Франції від Лютневої революції до 1860-х рр. Заверши відповідь висновком: чому революції 1848–1849 рр. були важливими, навіть попри поразку більшості з них?
7
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0