У 30—40-х рр. XIX ст. у Великій Британії завершилася промислова революція, унаслідок якої країна посіла перше місце у світі за рівнем розвитку промисловості.

У 1840 р. в країні вироблялося 45% усієї світової промислової продукції. Провідною галуззю англійської промисловості була текстильна, де працювало майже 200 тис. робітників. Стрімко розвивалися важка й вугільна галузі. У 1834 р. виробництво заліза досягло 700 тис. тонн. Сформувалися нові промислові райони: металургії — Бірмінгем і Шеффілд, вугільної промисловості — Уельс, бавовняної промисловості — Ланкашир і Йоркшир. Одночасно із завершенням промислової революції в країні розгорнулося будівництво залізниць. Протягом 1835—1849 рр. довжина залізниць збільшилася з 540 до 9,5 тис. км. Швидкими темпами зростали обсяги зовнішньої торгівлі. Провідні позиції у вивезенні товарів посідали текстильні вироби й машини. У 1830—1849 рр. вивезення британських товарів на зовнішні ринки зросло більше ніж у чотири рази. «Батьком» залізниць став англійський винахідник, відомий створенням паротяга, Джордж Стефенсон (1781—1842). Ознайомившись з устроєм парової машини Дж. Ватта, він у 1814 р. успішно випробував свій перший паротяг «Блюхер», призначений для перевезення вугілля рейковою колією. Усе своє життя він проектував і будував залізниці в Англії, першим заявив про необхідність прокладення тонелів і зведення залізничних насипів на ділянках зі значним нахилом. Завдяки діяльності Дж. Стефенсона та його послідовників мережа залізниць швидко охопила всю Англію.

Британський флот одним із перших почав використовувати пароплави, а величезні колонії перетворили його на найбільший та наймогутніший торговельний флот. Половина світового торговельного флоту належала Великій Британії.

На британських верфях будувалися пароплави. У 1865 р. сукупний тоннаж пароплавів у країні вперше перевищив тоннаж вітрильників. Уздовж британських шляхів з’явилися стовпи телеграфної мережі. У 1866 р. було завершено прокладання телеграфного кабелю через Атлантичний океан до Північної Америки, а в 1867 р. відкрито телеграфний зв’язок з Індією.

Активно розвивалася торгівля. Британські товари були відомі в усіх країнах світу. Велика Британія посіла панівне становище на світовому ринку, британський фунт стерлінгів здобув загальне визнання як головний засіб розрахунків у світі. На Всесвітній промисловій виставці, яка відкривалася в травні 1851 р. в Лондоні, перевага товарів британської промисловості була приголомшуючою.

Розвиток торгівлі (Велика Британія одною з перших почала впроваджувати безмитну торгівлю), промислова могутність (завдяки машинному виробництву країна виробляла дешеві товари), величезні сировинні запаси колоній перетворили Велику Британію на фінансовий центр світу. Британські банкіри почали кредитувати інші держави, вкладати гроші в засоби виробництва (заводи та фабрики) в інших державах. Британський фунт стерлінгів перетворився на світову валюту, здобувши визнання як головний засіб розрахунків.

№2:

Вільне введення тексту

Чому Велику Британію в 50–60-і роки ХIX ст. називали «майстернею світу», «світовим перевізником», «світовим банкіром»?