Василь Симоненко. Образ України, громадянський вибір поета («Задивляюсь у твої зіниці…»). Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і самоцінність («Я...») ТЛ: віршові розміри (повторення)

Прочитайте поезію "Задивляюсь у твої зіниці" Василя Симоненка

Задивляюсь у твої зіниці...

Василь Симоненко

Задивляюсь у твої зіниці

Голубі й тривожні, ніби рань.

Крешуть з них червоні блискавиці

Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік...

Одійдіте, недруги лукаві!

Друзі, зачекайте на путі!

Маю я святе синівське право

З матір'ю побуть на самоті.

Рідко, нене, згадують про тебе,

Дні занадто куці та малі,

Ще не всі чорти живуть на небі,

Ходить їх до біса на землі.

Бачиш, з ними щогодини б'юся,

Чуєш — битви споконвічний грюк!

Як же я без друзів обійдуся,

Без лобів їх, без очей і рук?

Україно, ти моя молитва,

Ти моя розпука вікова...

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

Ради тебе перли в душу сію,

Ради тебе мислю і творю...

Хай мовчать Америки й Росії,

Коли я з тобою говорю.

Хай палають хмари бурякові,

Хай сичать образи — все одно

Я проллюся крапелькою крові

На твоє священне знамено.

Прослухайте поезію у виконанні автора

Прочитайте аналіз поезії (матеріал взято з підручника ст. 191)

Первісна назва цієї поезії — «Україні». У вірші ліричний герой переосмислює історію рідної землі. Україну він називає найсвятішим, що є в людини, — матір’ю:

Маю я святе синівське право

З матір’ю побуть на самоті.

Вірш написано у формі монологу ліричного героя, зверненого до України-матері. Її образ має сакральний зміст, він перегукується із системою вірувань українського народу:

Україно, ти моя молитва,

Ти моя розпука вікова...

У фіналі твору звучить передбачення своєї ранньої загибелі: «Я проллюся крапелькою крові / На твоє священне знамено!» Рання смерть поета стала жертвою в ім’я рідної землі. Вірш «Задивляюсь у твої зіниці...» належить до патріотичної лірики. Провідні мотиви — любов до рідної землі, переосмислення її історії. Автор захоплюється своєю дивною й гордою країною, схиляється перед героїзмом і мужністю борців за її національне визволення. Заявити в радянській Україні про синівський обов’язок любити свою Україну над усе на світі та ще й не питати дозволу на це в «старших братів» — америки й росії — було більше, ніж сміливим кроком. За таке митцям «світило» щонайменше забуття, а іноді і фізичне небуття...

Завдання 1 (4 бали). Запишіть паспорт поезії "Задивляюсь у твої зіниці" за таким планом:

1. Тема та ідея

2. Жанр лірики (за тематикою)

3. Провідні мотиви

4. Випишіть із тексту слова, які свідчать про сміливість поета та його готовність до самопожертви заради України

Прочитайте поезію "Я..." Василя Симоненка

Я...

Він дивився на мене тупо
Очицями, повними блекоти:
— Дарма ти себе уявляєш пупом,
На світі безліч таких, як ти.

Він гримів одержимо і люто,
І кривилося гнівом лице рябе,
Він ладен був мене розіпнути
За те, що я поважаю себе.

Не стала навколішки гордість моя.
Ліниво тяглася отара хвилин...
На світі безліч таких, як я,
Та я, їй-Богу, один.

У кожного "Я" є своє ім'я,
На всіх не нагримаєш грізно,
Ми — не безліч стандартних "я",
А безліч всесвітів різних.

Ми — це народу одвічне лоно,
Ми — океанна вселюдська сім'я.
І тільки тих поважають мільйони,
Хто поважає мільйони "я".

Прослухайте поезію у виконанні автора

Прочитайте аналіз поезії (матеріал взято з підручника ст. 192)

Ліричний герой стверджує, що людина — це не гвинтик у великій державній машині, не щось усереднене, а окремий неповторний світ: «Ми — не безліч стандартних “я”, / А безліч всесвітів різних».

Ці «всесвіти різні», об’єднані одним українським берегом, творять націю, що є сім’єю вселюдського океану. Тому відкриття самоцінності своєї душі, відчуття власної гідності ведуть людину до відкриття самоцінності нації й національної гідності. Самоствердження людини в складному сучасному світі, її самодостатність, самостійність і неповторність — провідні мотиви поезії «Я...», що належить до філософської лірики.

Серед творів інтимної лірики найвідомішими стали «Є в коханні і будні, і свята...», «Вона прийшла», «Ну, скажи, хіба не фантастично...», «Ікс плюс ігрек», у яких ліричний герой відкриває формулу взаємного притягання двох сердець:

Я не заздрю уже нікому —

Де ще мудрих таких знайти?

Одному лиш мені відомо:

Ікс плюс ігрек — це будеш ти («Ікс плюс ігрек»).

Перегляньте відео з поясненням теми уроку (тут аналіз обох поезій)

Завдання 2 (4 бали). У тоталітарній системі радянського союзу, в якій жив Василь Симоненко, вважалося, що "людина - це гвинтик системи". Порівняйте це твердження з поезіями Василя Симоненка (також пригадайте поезію "Ти знаєш, що ти людина?"). Напишіть невеличке есе (пів сторінки) на тему "Людина у творчості Василя Симоненка"

Пригадайте віршові розміри

Завдання 3 (3 бали) Визначте віршові розміри вивчених поезій (вкажіть назву поезії, кількість стоп + назва стопи, римування), також позначте наголошені та ненаголошені склади, як у підручнику

Наприклад:

Там, де гори і долини,

- U / - U / UU / - U

Де гуляє вітровій, —

-U / - U / U U / -

"Цар Плаксій та Лоскотон" - чотиристопний хорей, перехресне римування

Відповідь на всі питання надішліть сюди ⬇️або в класрум (у віконці для відповіді вкажіть класрум)