Урок позакласного читання "ЗРАДЖЕНЕ КОХАННЯ"

Тема. Тема зрадженого кохання в баладі Адама Міцкевича “Рибка” та поемі Тараса Шевченка “Катерина”.

Мета: шляхом порівняльного аналізу творів з’ясувати авторську позицію; розвивати навички компаративного аналізу в школярів та читацькі вміння.

Тип уроку: урок порівняльного аналізу творів.

Обладнання: портрети А. Міцкевича й Т. Шевченка; збірки поезій, ілюстрацій до балади “Рибка” та поеми “Катерина”, репродукція картини К. Р. Трутовського “Жінка з полотном”, узагальнювальнІ порівняльні таблиці.

Епіграф:

Він (Міцкевич) писав з таким

проникненням, що вразив та

збентежив серця сучасників.

М. Рильський

Шевченко – найніжніший і

найлюдяніший з усіх поетів світу.

К. Чуковський

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Вступне слово вчителя.

Вчитель розповідає про роль і місце Т. Г. Шевченка та А. Міцкевича в рідній культурі саме як національних поетів.

2. Повідомлення учня.

Стисла розповідь про перебування А. Міцкевича в Україні.

3. Робота з епіграфами.

ІV. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда-актуалізація знань про баладу та поему як літературні жанри.

• До якого виду поезії належать балада та поема?

• Що характерно для ліро-епічної поезії?

• Який твір називається баладою?

• Доведіть, що твір А. Міцкевича “Рибка” – балада.

• Що таке поема як жанр ліро-епічної поезії?

• Які ознаки цього жанру є у творі Т. Шевченка “Катерина”?

V. Застосування набутих знань, умінь та навичок.

1. Порівняльний аналіз творів.

(Аналізувати твори пропонується методом “услід за автором”).

• Чому, на вашу думку, Т. Шевченко обирає для своєї героїні ім’я Катерина?

(Так звали одну з його сестер. Це поширене в Україні ім’я, яке з грецької перекладається як “чиста, непорочна, свята”, а у святцях Катерина – великомучениця. Отже, можемо твердити про символічність імені героїні).

• А як звуть героїню Міцкевича?

(Так само – Катрею).

• Що спільного в сюжетах обох творів?

(Збезчещена і покинута дівчина, зраджене кохання, дитина-безбатченко, трагічна розв’язка – обидві героїні гинуть, залишаються сиротами сини).

• Чим сюжети різняться?

  (Міркування учнів узагальнюються).

  2. Порівняльна характеристика сюжетів балади “Рибка” А. Міцкевича та поеми Т. Шевченка “Катерина”

• Чому в Шевченка наголошено саме реалістичні моменти у зображенні подій?

• До якого літературного напряму належить творчість Адама Міцкевича?

• Які риси притаманні романтизмові? Який шлях обирає автор?

(Жанр – балада, події – казково-фантастичного змісту, твір близький до традицій фольклору).

3. Робота над змістом балади “Рибка”.

• Де відбуваються події балади?

(У долині. За тлумачним словником “долина” – рівна смуга землі вздовж річки, між горами. У тексті –

Там, де річка через луки

В озеро ллється шумливо...

Тільки хай з мене знущаться

В цю не приходить долину).

• Який це художній простір?

(Замкнений: гай – долина – річка).

• Який душевний стан героїні в цьому замкненому просторі?

(Наводяться приклади з тексту, що свідчать про її розпач, тугу, небажання далі страждати від зрадженого кохання).

4. Виразне читання уривка.

(Від слів: “Що ж! Хай веселяться...” – до слів: “Тільки вода закипіла”).

• Де, на вашу думку, межа подій реальних і фантастичних?

(Слуга з дитиною на руках кличе Катрусю і у відповідь чує: “Тут я, в ріці, під водою...”).

(Учні шукають у творі “два світи” та заповнюють таблицю).

Реальний і фантастичний світи у баладі “Рибка”

(Звертається увага на репродукцію картини Трутовського, де простежується тема материнства).

Як зображується героїня у реальному світі?

(“Йде”, “поспішає” – дієслова-синоніми, що дають змогу передати наростання трагізму ситуації;

...сльози на личку сумному,

Вітер їй косами грає).

• За допомогою яких поетичних засобів передається стан Катрусі?

(“Білі лама вона руки”. “Білі” – епітет, “лама руки” – метафора).

• Як ми дізнаємося про її горе?

(Із монологу героїні).

• Чому не автор розповідає про те, що спіткало Катрю?

(Хто може розповісти краще за героїню про її почуття?!)

• Чому монолог героїні звернений до русалок?

(Можливо, вона вже не вірить людям, не сподівається на їхнє розуміння).

• Як у баладі виникає образ зрадника?

(“Той, кого чесно любила, зрадив мене без вагання”, “Той, що поклявся зі мною стати до чесного шлюбу”).

• Чи дізнаємося ми про соціальний стан Катрусі?

(Знаємо лише те, що її суперниця – княжна).

• Якою постає перед нами панська садиба?

(Сяє ясними вогнями

Панська садиба велика...

Гості спішать за гостями.

Вигуки, танці, музика).

5. Коментар вчителя.

Трагедія героїні ---------- Щастя пана

/ /

смерть життя

• Чи може бути в реальному світі таке поєднання?

Але ж у баладі є ще фантастичний, казковий світ.

• Добро чи зло перемагає в творі?

(Добро, Зло завжди карається).

• Який шлях обирає Адам Міцкевич?

(Зло покаране; пан із дружиною перетворюється на скелі).

• Чи з’являється після цього рибка?

(Ні. “Тиша, німа, як могила”).

• Чому сталося саме так?

(Катря помстилася за зраджене кохання. Їй більше нічого робити в реальному світі. Залишається лише дитина – ланцюжок, який з’єднує реальний і фантастичний світи в художньому просторі).

VІ. Підбивання підсумків уроку.

1. Слово вчителя.

Перед нами два твори. Шевченківська тема зрадженого кохання набуває соціального змісту, а в баладі А. Міцкевича переважають казкові, фантастичні мотиви. Об’єднує їх авторська позиція, ставлення до героїнь і того, що з ними відбувається.

(Готуючись до уроку, учні вдома виписали з текстів рядки, що свідчать про авторське ставлення до героїнь. Самостійне дослідження школярів узагальнюється. Таблицю можна доповнити, деталізувати, розширити).

2. Дискусія.

Учні обговорюють зміст епіграфів.

VІІ. Домашнє завдання.

Високий рівень. Дослідження на тему “Дитина як ланка, що пов’язує реальний і фантастичний світи у баладі А. Міцкевича “Рибка”.

Достатній рівень. Скласти словник літературознавчих термінів, які потрібні для розкриття теми уроку.

Середній, низький рівень. Аналізувати баладу “Рибка” А. Міцкевича, спираючись на зроблені під час уроку записи.

Авторське ставлення до героїнь