Урбаністичний роман «Місто».Світові мотиви підкорення людиною міста. Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального..

1. Прочитайте Роман «Місто»ТУТ

2. Переказ та аналіз твору варто прочитати ТУТ і прослухати ТУТ

3. 

4. Перепишіть та запам'ятайте опорний конспект

Пригадайте образи роману за опорним конспектом:

СТВОРІТЬ ЦИТАТНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ ЖІНОЧИХ ОБРАЗІВ

1. Опрацюйте образ Степана Радченка

2. Ставлення до людей

   Потайна ворожнеча

   Втрачав частку поваги

   не почував потребу спілкування з людьми

   життя інших не варте уваги

   Люди різні!

   Цитатна характеристика Степана Радченко “Місто”

   «На зріст він був високий, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі. Молоді м’які волосинки, неголені вже тиждень, надавали йому неохайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад, як багато хто з селюків і дехто тепер з поетів».

   “Крім сподіванок нічого не вартих він мав лише червонець на всі злидні й пригоди, що на нього чекали у місті.”

   «…Найбільш турбували його проріхи в тій галузі, що інститутської науки не торкалась зовсім, а була його особистою, трохи болючою справою. Вона стала йому близькою і найдорожчою з причин, яких він не мав охоти докладно аналізувати, виправдуючи своє захоплення тією поважною підставою, що знати літературу є перша ознака культурної людини»

   .”Любив цю справу, любив книжки, як може їх любити той, хто з них почерпнув не тільки перше знання про світ, а й захоплення ним — для того книжка лишається вічним, мінливим і живим добродієм.”

   “Література – це делікатна річ… Руку треба мати, а то й не підступайся. Того й письменників мало, я думаю”.

   «нова сила, покликана із сіл до творчої праці. Він, як йому здається, один із тих, що повинні стати на зміну гнилизні минулого й сміливо будувати майбутнє»

   о «не ненавидіти треба місто, а здобути. Таких, як він, тисячі приходять до міста, туляться десь по льохах, хлівах та бурсах, голодують, але працюють і вчаться, непомітно підточують його гнилі підвалини, щоб покласти нові й непохитні. Тисячі Левків, Степанів і Василів облягають ці непманські оселі, стискують їх і завалять. В місто вливається свіжа кров села, що змінить його вигляд і істоту. І він — один з цієї зміни, що їй від долі призначено перемогти».

   «Невже і він такий? Невже вічна доля села бути тупим, обмеженим рабом, що продається за посади й харчі, втрачаючи не тільки мету, а й людську гідність?»

   “Що більше Степан свою кімнату встатковував, то чужішою вона йому була»; «вечори обнімали його лячним неспокоєм, почуття страшної самотності гнітило його. І він терпів божевільний біль людини, що втратила особисте…”

3. Дайте письмову відповідь на питання:

   Степан Радченко позитивний чи негативний герой?

Виконайте інтерактивну вправу ТУТ Не забудьте зробити скриншот результату!