I. Конкурс капітанів
(Ведучий називає одне Із міст України, завдання капітана — назвати, до якого моря воно ближче).
I капітан.
м. Львів — Чорне море
м. Київ — Чорне море
м. Нікополь — Азовське море
м. Запоріжжя — Азовське море
м. Мелітополь — Азовське море
II капітан.
м. Кривий Ріг — Чорне море
м. Черкаси — Чорне море
м. Ізмаїл — Чорне море
м. Луганськ — Азовське море
м. Полтава — Азовське море
Мандрівник. «Канівський заповідник».
Найбільше враження на всіх, хто приїздить до Канева, справляє напрочуд дивний рельєф навко¬лишньої місцевості. Побачене тут раптово переносить нас з рівнини у справжнісінькі гори. Округлі їх вершини то тут, то там розкинулись пасмами-ланцюгами, які прямують на схід і кручами спадають до Дніпра. А серед них — глибокі яри та провалля.
Гори з такою назвою не позначені на картах. Од¬нак, відвідавши Канів, переконуєшся, що вони насправді існують. Окремі з них стали історичними, наприклад, всесвітньо відома Тарасова гора, на якій поховано великого сина українського народу Тараса Шевченка. Поруч з нею височить оригінальна за своєю геологічною будовою гора, засаджена берізка¬ми. Нижче по Дніпру розташовані гори Скіфських городищ: Мар'їна, Княжа, Пластунка...
Хоч своїми вершинами Канівські гори не сягають у захмарну височінь, але над Дніпром підносяться на 130—160 м. Вони займають східну околицю Придніпровської височини, найбільші відмітки по¬верхні якої дещо перевищують 320 м. Але навіть на таких ділянках гірські краєвиди, схожі на Канівські, не зустрічаються. Канівські гори — яви¬ще унікальне не тільки на Придніпровській висо¬чині, але й на всій величезній Східно-Європейській рівнині. Місцевість тут набуває гірського вигляду насамперед завдяки своєму окраїнному географічно¬му положенню на стику Придніпровської височини і однойменної низовини, що їх чітко розмежовує синя широчінь Дніпра-Славутича.
Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії
Блакитні здалека...
— писав саме про Канівські гори Тарас Шев¬ченко.