Участь українських письменників у Другій світовій війні. Олександр Довженко. Трагічна творча біографія митця. Довженко-художник. Довженко-прозаїк (оповідання часів війни, кіноповість «Україна в огні»).

Актуалізація опорних знань

Бесіда з учнями:

• Що ви знаєте про участь митців у Другій світовій війні?

• Які українські письменники були безпосередніми учасниками бойових дій?

• Як війна впливає на світогляд митця?

Мінілекція

Українські письменники і Друга світова війна

Олександр Довженко (1894–1956)

Участь у війні:

• воєнний кореспондент;

• перебував на фронтах, бачив відступи Червоної армії, трагедію мирного населення.

Основні твори воєнного періоду:

• кіноповість «Україна в огні»;

• оповідання «Ніч перед боєм», «Мати», «Воля до життя»;

• «Щоденник» (документ особистих переживань).

Особливість:
Довженко писав правду про війну, не прикрашаючи дійсність, за що зазнав жорсткої критики й заборон з боку радянської влади.

Юрій Яновський (1902–1954)

Участь у війні:

• фронтовий кореспондент;

• працював у військових газетах.

Твори:

• роман «Жива вода» (пізніше — «Мир»);

• новели та оповідання воєнної тематики.

Провідні мотиви:

• трагізм війни;

• моральний вибір людини;

• руйнування людських доль.

Павло Тичина (1891–1967)

Участь у війні:

• працював у тилу;

• займався публіцистичною діяльністю;

• виступав зі словом як духовною підтримкою народу.

Твори воєнного часу:

• поезії зі збірок «Похорон друга», «Чуття єдиної родини»;

• вірші-послання, патріотична лірика.

Особливість:
Поезія Тичини періоду війни має офіційно-публіцистичний характер, але зберігає мотиви скорботи й болю.

Микола Бажан (1904–1983)

Участь у війні:

• воєнний кореспондент;

• перебував на фронті, бачив війну безпосередньо.

Твори:

• поема «Політ крізь бурю» (історичні паралелі з сучасністю);

• вірші воєнного періоду;

• публіцистика.

Провідні теми:

• героїзм народу;

• історична пам’ять;

• відповідальність людини перед Батьківщиною.

Олесь Гончар (1918–1995)

Участь у війні:

• доброволець;

• фронтовик;

• був у німецькому полоні, втік;

• нагороджений бойовими орденами.

Головний твір:

• роман-трилогія «Прапороносці».

Значення:
Гончар — один із небагатьох, хто писав про війну як її безпосередній учасник, поєднуючи героїку з гуманізмом.

Андрій Малишко (1912–1970)

Участь у війні:

• фронтовий кореспондент;

• їздив на передову.

Твори:

• поезії воєнних років;

• тексти пісень, що піднімали бойовий дух.

Тематика:

• солдатська дружба;

• туга за домівкою;

• любов до матері й України.

Володимир Сосюра (1898–1965)

Участь у війні:

• працював у фронтовій пресі;

• писав патріотичні вірші.

Твори:

• лірика воєнного періоду;

• вірш «Любіть Україну» (написаний 1944 р.).

Особливість:
Поєднання щирого патріотизму й особистих переживань, що часто викликало звинувачення в «націоналізмі».

Остап Вишня (1889–1956)

Участь у війні:

• після таборів працював у пресі;

• писав сатиричні твори.

Твори:

• гуморески й фейлетони воєнного часу.

Роль:
Сміх як засіб морального опору та підтримки людей у надзвичайно важких умовах.

Михайло Стельмах (1912–1983)

Участь у війні:

• добровольцем пішов на фронт;

• був тяжко поранений;

• після поранення працював у військовій пресі.

Твори воєнного та післявоєнного періоду:

• поезії воєнних років;

• романи «Велика рідня», «Правда і кривда» (осмислення воєнного й післявоєнного досвіду);

• повісті та оповідання про долю селянства у війні.

Провідні мотиви:

• трагедія українського села;

• моральна сила простої людини;

• відповідальність за землю й рід.

Особливість творчості:
Стельмах показує війну через призму народного життя, зосереджуючись на внутрішньому світі людини.

Павло Загребельний (1924–2009)

Участь у війні:

• доброволець Червоної армії;

• у 1942 р. потрапив у німецький полон;

• пройшов концтабори;

• був звільнений союзниками.

Твори, пов’язані з воєнною тематикою:

• роман «Дума про невмирущого»;

• автобіографічні мотиви у публіцистиці та прозі.

Провідні теми:

• випробування людини в екстремальних умовах;

• проблема виживання й гідності;

• психологічні наслідки війни.

Значення:
Загребельний — письменник, який пережив війну як особисту трагедію, що зумовило глибокий психологізм його прози.

Леонід Первомайський (1908–1973)

Участь у війні:

• фронтовий кореспондент;

• працював у військовій пресі.

Твори воєнного періоду:

• роман "Дикий мед"

• поезії, присвячені війні;

• публіцистичні статті;

• лірика про долю людини на війні.

Провідні мотиви:

• гуманізм;

• біль утрат;

• віра в перемогу й силу людського духу.

Особливість:
Поезія Первомайського поєднує філософське осмислення війни з особистими переживаннями.

Олена Теліга (1906–1942)

Участь у війні:

• активна діячка українського національного руху;

• працювала в окупованому Києві;

• відмовилася співпрацювати з нацистами;

• заарештована і розстріляна в Бабиному Яру.

Твори:

• поезії патріотичного спрямування;

• публіцистика.

Провідні мотиви:

• національна гідність;

• жертовність;

• боротьба за свободу України.

Значення постаті:
Олена Теліга — символ духовного опору, приклад єдності слова й вчинку.

«Життя — це боротьба, а не компроміс» (О. Теліга)

Узагальнення

Українські письменники періоду Другої світової війни:

• були свідками й учасниками історичних подій;

• створили художній літопис війни;

• часто ризикували кар’єрою й життям, відстоюючи правду;

• заклали основу воєнної теми в українській літературі.

Їхні твори й сьогодні допомагають осмислити війну як загальнонаціональну трагедію і випробування людяності.

Перегляньте відео

Олександр Довженко — трагічна творча біографія

Олександр Петрович Довженко — одна з найяскравіших і водночас найтрагічніших постатей української культури ХХ століття. Його доля — приклад того, як тоталітарна система знищувала духовну свободу митця, навіть визнаючи його світовий талант.

Ключові факти життя

Олександр Довженко народився 1894 року на Чернігівщині в багатодітній селянській родині. Із 14 дітей у живих залишилося лише двоє — цей ранній досвід смерті й втрат назавжди закарбувався в його світогляді та творчості.

Майбутній митець здобув різнобічну освіту:

• працював учителем;

• був дипломатом (служив у дипломатичній місії УНР за кордоном);

• навчався і працював як художник.

У 1920-х роках Довженко приходить у кіно й дуже швидко здобуває світову славу як кінорежисер. Його фільми
«Звенигора», «Арсенал», «Земля» увійшли до золотого фонду світового кіномистецтва. Особливо фільм «Земля» визнано одним із найкращих фільмів усіх часів.

2. Трагічність творчої долі

Попри міжнародне визнання, життя Довженка в СРСР було сповнене драматичних випробувань.

Основні прояви трагізму:

• постійний ідеологічний тиск з боку радянської влади;

• жорстка цензура, заборона сценаріїв і літературних творів;

• публічне цькування за «націоналізм» і «ідеологічні помилки»;

• вимушене життя в Москві, далеко від України.

Після нищівної критики кіноповісті «Україна в огні» Сталіним Довженко фактично опинився в творчій ізоляції. Йому забороняли повертатися в Україну, працювати на українських студіях, реалізовувати власні проєкти.

«Я був і залишаюсь українцем, хоч мене й примусили жити далеко від України» —
ці слова відображають головну трагедію митця: розрив між тілом і душею, між місцем життя і справжньою Батьківщиною.

3. Довженко-художник

Довженко мислив не просто словами — він мислив образами, кадрами, символами. Його стиль унікальний і впізнаваний.

Основні риси художнього мислення:

• поетичний реалізм — поєднання правди життя з високою поезією;

• метафоричність — кожен образ має глибокий символічний сенс;

• кіномислення — динамічні сцени, монтаж образів, візуальна сила.

Природа як герой

У творах Довженка природа не є тлом — вона живе разом із людьми:

• земля страждає і радіє;

• річки, поля, дерева співпереживають людині;

• Україна постає як жива істота.

Основні символічні образи:

• Україна-мати — уособлення страждання й незламності народу;

• земля — джерело життя, пам’яті, сили;

• солдат — захисник, жертва, герой;

• жінка — берегиня роду, носій духовності;

• хата, рід — зруйнований, але не знищений світ.

4. Довженко-прозаїк. Воєнна проза

Під час Другої світової війни Довженко працював воєнним кореспондентом, був безпосереднім свідком трагедії фронту й окупації України. Саме тоді він звертається до прози, щоб зафіксувати правду війни.

Оповідання воєнних років

«Ніч перед боєм»

Твір розкриває внутрішній світ солдата напередодні смертельного бою. Автор показує:

• страх і мужність;

• відповідальність перед Батьківщиною;

• духовну готовність до самопожертви.

«Мати»

У центрі — образ української матері, яка благословляє синів на боротьбу. Мати у Довженка — не лише конкретна людина, а символ України, що віддає своїх дітей заради свободи.

«Воля до життя»

Твір про незламність людського духу, про здатність людини виживати в нелюдських умовах війни, не втрачаючи людяності.

Тематика воєнної прози Довженка

• героїзм простих людей, а не пафосних «офіційних» героїв;

• моральний вибір між страхом і честю;

• любов до Батьківщини як внутрішня потреба;

• трагедія людських втрат, біль матерів, зруйновані долі.

Довженко не прикрашає війну — він показує її як національну катастрофу, але водночас як випробування, що відкриває велич людського духу.

Вправа «Так – ні»

Тема: Біографія Олександра Довженка

1. Олександр Довженко народився на Чернігівщині.

2. Він навчався у Харківському університеті.

3. Довженко працював учителем у школі.

4. Письменник і режисер був учасником Першої світової війни.

5. Його перші твори були написані українською мовою.

6. Довженко відомий як автор кіноповісті «Зачарована Десна».

7. Він створив фільм «Земля», який увійшов до світової класики кіно.

8. Довженко працював у Києві на кіностудії.

9. Він був членом Спілки письменників України.

10. У своїй творчості Довженко часто звертався до теми природи та рідної землі.

11. Під час Другої світової війни він працював військовим кореспондентом.

12. Олександр Довженко помер у Москві.

Перевір себе :

1. Так

2. Ні

3. Так

4. Ні

5. Так

6. Так

7. Так

8. Так

9. Так

10. Так

11. Так

12. Так

Кіноповість «Україна в огні»

Історія написання

• Написана 1943 р.

• Різко засуджена Сталіним.

• Заборонена на десятиліття.

Проблематика твору

• трагедія українського народу;

• доля жінки на війні;

• відповідальність влади за поразки;

• знищення традицій, родини, моралі.

Чому твір заборонили?

• Надто правдиве зображення війни

• Критика командування

• Співчуття до простого народу

  Прослухайте

Паспорт твору (записати у зошити)

Автор – Олександр Довженко

Рік написання – 1942-1943 (було опубліковано 1966)

Рід літератури – епос

Жанр - кіноповість

Тема «Україна в огні» - зображення початку війни з фашистськими загарбниками та відступу радянських військ.

Ідея «Україна в огні» - незламність сили і непохитність духу нашого народу, здатність до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом (за словами самого автора).

Головна думка – утвердження невмирущості української нації в кривавий час війни

Місце подій – село Тополівка

Головні герої твору «Україна в огні»

-Лаврін Запорожець – на вимогу фашистів був обраний топільчанами старостою села;

-Тетяна – його дружина,

Їхні діти:

Роман – прикордонник,

Іван – артилерист,

Савка – чорноморець,

Григорій і Трохим – колгоспники,

Олеся – донька;

-Дід Демид – пасічник, якого повісили за те, що його бджоли покусали німецьких солдат;

-Христя Хуторна — подруга Олесі. Образ Христі Хуторної уособлює українку-страдницю.

-Петро Хуторний – дезертир, став поліцаєм, смертельно поранив свого батька;

-Купріян Хуторний – батько Христі й Петра;

-Антоніо Пальма – капітан італійського карного загону, чоловік Христі Хуторної;

-Василь Кравчина — танкіст, коханий Олесі;

-німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг.

-Крауз – лейтенант, його син, намісники на території України;

-Максим Заброда – зрадник

-Левчиха – односельчанка Лавріна Запорожця, прийшла його нагодувати в концтаборі.

Творче конструювання.

Перепишіть уривок із кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» у формі сучасної новини чи репортажу.

Алгоритм виконання

1. Оберіть уривок з «України в огні» (наприклад, опис бою, страждання мирних жителів, розмову героїв).

2. Визначте головні факти: хто, де, коли, що сталося.

3. Перепишіть текст у стилі новини чи репортажу:

   • використовуйте нейтральний, інформативний тон;

   • уникайте надмірної образності, але залиште емоційний акцент;

   • додайте заголовок, як у газеті чи на сайті.

4. Структуруйте матеріал:

   • заголовок;

   • вступ (коротке повідомлення про подію);

   • основна частина (деталі, свідчення очевидців, наслідки);

   • завершення (оцінка значення події).

Приклад виконання

Уривок (літературний стиль):

«Горіли села, плакали жінки, діти тікали в поле, а над усім стояв чорний дим війни.»

Переписано у форматі новини:

Заголовок: На Чернігівщині знищено кілька сіл під час боїв

Текст: Учора внаслідок запеклих боїв на Чернігівщині було спалено кілька населених пунктів. За повідомленнями очевидців, мешканці змушені були залишати домівки й рятуватися втечею. Серед постраждалих — жінки та діти. Над територією тривалий час стояв густий дим, що свідчив про масштабні руйнування.

Творче завдання «Сучасний плакат»

Створіть плакат із закликом, який міг би з’явитися під час війни, використовуючи ідеї твору.

👉 Це завдання інтегрує літературу з мистецтвом і громадянським вихованням.

Рефлексія

Закінчіть речення:

• «Для мене Олександр Довженко — це…»

• «Найбільше вразило…»

Домашнє завдання

1. Прочитати уривок з кіноповісті «Україна в огні», підготувати письмову характеристику одного з образів.

2. Написати есе: «Україна в огні: уроки історії й сучасності».