Тип Плоскі черви: особливості зовнішньої будови та різноманітність. Їхнє значення в природі та житті й діяльності людини.

Опрацювати презентацію

Плоскі черви.pptx

Місце плоских червів в органічному світі

Розгляньте схему і з'ясуйте місце плоских червів в органічному світі

Серед представників плоских червів трапляються як вільноживучі організми, так і паразитичні форми, які мешкають в організмах тварин і людини. Вони існують за рахунок хазяїна, споживаючи поживні речовини, що містяться в кишечнику, отруюють організм людини продуктами своєї життєдіяльності.До розмноження здатні як дорослі особини так і личинки.Мають довжину від кількох міліметрів до десяти метрів. У людини, яка стала хазяїном гельмінтів, зникає апетит, її нудить, вона слабне; у неї знижується стійкість до інших захворювань.

Загальний вигляд,спосіб життя та різноманітність сисунів:

1.Тіло листоподібної форми,сплющене у спинно-черевному напрямку.

2.Органи прикріплення:черевна і ротова присоски.

3.Травна система:дві розгалужені трубки,що закінчуються сліпо.

4.Немає анального отвору.

5.Видільна система представлена протонефридіями.

6.Кровоносна і дихальна система відсутня.

7.Нервова система стовбурово-драбинчастого типу.

8.Всі представники гермафродити.

9.Розвиток відбувається зі зміною хазяїв.

10.Захворювання викликані сисунами називаються трематодозами.

11.Покриви представлені шкірно-м;язовим мішком ,кутикулою.Є три шари м;язів:кільцеві,діагональні і повздовжні.Порожнина тіла відсутня,усе тіло заповнене перенхімою,де розташовані внутрішні органи.

12.Паразитують в печінці,підшлунковій залозі,кишечнику.

Життєвий цикл печінкового сисуна:

Цикл розвитку печінкового сисуна

Засоби профілактики заражень сисунами:

1. Щоб запобігти зараженню печінковим сисуном, людині слід споживати лише переварену воду, оскільки висока температура вбиває інцистовані личинки.

2. Для профілактики зараження свійських тварин слід періодично змінювати їх пасовища.

3. Щоб запобігти зараженню котячим сисуном, людині слід споживати прісноводну рибу лише добре просмаженою або провареною.

Котячий сисун

В Україні досить поширений котячий сисун, що вражає жовчні протоки печінки остаточного хазяїна, яким можуть бути людина та різні види рибоїдних ссавців (собаки, коти, вовки). Незважаючи на невеликі розміри тіла (завдовжки всього близько 18 мм), котячий сисун спричиняє тяжкі захворювання, що можуть призвести до смерті людини.

Життєвий цикл котячого сисуна відбувається за участю двох проміжних хазяїв: прісноводного молюска бітинії та різних видів коропових риб. При цьому в організмі молюска розвиваються покоління котячого сисуна, які розмножуються відкладанням незапліднених яєць. Чисельність паразита в організмі першого проміжного хазяїна значно зростає. Залишивши тіло молюска, личинки котячого сисуна певний час плавають у товщі води, поки через покриви не потраплять в організм другого проміжного хазяїна — риби. Остаточний хазяїн заражається котячим сисуном, уживши сиру або недостатньо просолену чи просмажену рибу з личинками паразита.

Загальний вигляд ,спосіб життя та різноманітність стьожкових червів:

1.Тіло стрічкоподібне ,посегментоване на членики.

2.Тіло червів складається з головки-сколекса,шийки і стробіли.Членики стробіли за стадією розвитку поділяються на гермафродитні та зрілі.У гермафродитних члениках розвинені чоловічі і жіночі статеві органи.Зрілі – містять матку ,яка заповнена заплідненими яйцями,вони розташовані в кінці стробіли і виділяються з калом.Шийка ,що прилягає одразу до сколекса,коротка і не почленована,виконує функцію росту і формування стробіли шляхом брунькування.

3.Статева система гермафродитна.

4.Травної системи немає,живлення всією поверхнею тіла.

5.Нервова система розвинена слабко.

6.Кровоносної і дихальної систем немає.

7.Розвиток відбувається зі зміною хазяїв і личинковими стадіями.

8.Захворювання викликані стьожковими червами називаються цестодозами.

9.Тіло стьожаків Як і всіх плоских червів покрите шкірно-м;язовим мішком:зовні кутикула,шар епітелію,м;язи.

10.Найчастіше людина є остаточним хазяїном ,проте для ехінокока вона виступає у ролі проміжного.

Життєвий цикл свинячого ціп'яка:

Цикл розвитку свинячого ціп’яка

Засоби профілактики заражень стьожковими червами:

1. Щоб запобігти зараженню бичачим або свинячим ціп’яками, людині слід споживати лише добре просмажене чи проварене м’ясо, оскільки висока температура вбиває личинок паразитів.

2. Для профілактики зараження широким стьожаком людині слід споживати прісноводну рибу, лише добре просмаженою або провареною.

3. Після контакту із сирою рибою або м’ясом необхідно добре вимити руки.

4. Щоб запобігти зараженню ехінококом, людині слід дотримуватися правил гігієни (мити руки) та обережно поводитися з тваринами.

5. Домашніх тварин слід лікувати від паразитів.

6. Щоб вчасно виявити зараження гельмінтами, необхідно двічі на рік робити аналізи та проходити обстеження в лікаря.

Ехінокок

Людина найчастіше заражається ехінококом під час необережного поводження з собаками. На шерсті тварин можуть траплятися мікроскопічні яйця паразита, які зберігають життєздатність до 2 років. З брудних рук через рот вони потрапляють до кишечнику людини. З яйця виходить личинка, яка з плином крові мігрує до різних органів (насамперед до печінки або легенів). На відміну від бичачого та свинячого ціп’яків фіни ехінокока здатні до необмеженого росту. До того ж усередині кожної фіни утворюються дочірні, в них — ще дрібніші і т. д. Отже, завдяки здатності до вегетативного розмноження фіна ехінокока нагадує матрьошку. Відомі випадки, коли фіни з печінки людини сягали у діаметрі до 15 см, а у великої рогатої худоби були виявлені фіни, маса яких сягала понад 20 кг. Фіна росте до 10–20 років і більше, тисне на внутрішні органи, порушуючи їхнє нормальне функціонування. Видалити фіну з організму людини можна лише хірургічним шляхом.

Значення плоских червів в житті людини

Плоскі черви на життя людини мають негативний вплив. При ураженні організму людини вони здатні викликати найтяжчі хвороби, такі як фасциолез, тениаринхоз, гименолепидоз, опісторхоз, ехінококоз, дифиллоботриоз.

Серед вільноживучих плоских червів значна кількість видів є хижаками, які регулюють кількість тваринних організмів у біоценозах. Зустрівши жертву, ці хижі черви вивертають довгу мускулисту глотку з рота, проникають у тіло і вводять рідину, що розчиняє тканини. Таким чином, у плоских червів можливе і зовнішнє позаорганізмове травлення. Неперетравлені рештки видаляються з організму. Але деякі турбелярії можуть використовувати окремі клітини жертви. Наприклад, при поїданні гідр планаріями їхні жалкі клітини не руйнуються, а переміщуються в покриви червів і захищають їх.

Плоскі вільноживучі черви є і поживою для інших хижаків. Але вони мають захисні механізми, які часто перешкоджають цьому. У їхніх покривах є велика кількість слизових залоз, серед яких – рабдитні клітини з палочками, що можуть заломлювати світло. Крім того, при подразненні вони вистрілюються назовні і, при взаємодії з водою, утворюють неприємний слиз, який захищає їх від поїдання.

Вільноживучі плоскі черви часто зустрічаються в акваріумах з недостніми гігієнічними умовами і відомі в акваріумістів як "скляні черви". Вони нападають на ікру і, можливо, на мальків.

РОЗВ’ЯЗАТИ ЗАДАЧІ.

1. Бичачий ціп’як досягає в довжину 9 метрів. Тіло його поділене на членики, кількість яких досягає 1000. У зрілому членику міститься до 170000 яєць. Визначте, скільки яєць дасть ціп’як за своє життя, якщо його вік триває 12 років.