Тип Молюски. Клас черевоногі молюски

Тема: "Тип Молюски. Клас черевоногі молюски"

Мета:  * ознайомити учнів з різноманітністю типу молюски.

           * розвивати пам'ять та увагу

           * виховувати самостійність та старання

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Молю́ски, або м'якуни́ (лат. Mollusca) - безхребетні тварини, які мають двобічну симетрію (прикладом є людина, якщо розділити людину навпіл, то дві частини тіла будуть однаковими, тобто ліва частина буде дзеркальним відображенням правої частини).

М'якуни — другий за чисельністю видів тип тварин після членистоногих. Наразі відомо близько 130 тисяч сучасних видів молюсків.  В Україні налічують близько 500–650 видів молюсків.

Одна з характерних особливостей молюсків — мінералізована черепашка (мушля), форма та будова якої відрізняються у представників різних класів. У більшості сучасних головоногих мушля відсутня. Характерним для молюсків є також особливий ротовий орган — радула. (кутикулярний покрив глоткового виросту або язику деяких молюсків). Пересуваються більшість молюсків за допомогою ноги. Головоногі молюски, а саме кальмари, каракатиці та восьминоги, мають одну з найрозвиненіших нервових систем серед усіх безхребетних тварин.

КЛАС ЧЕРЕВОНОГІ (GASTROPODA)

Представники:

1) Слима́к садо́вий, або виногра́дний слима́к, виногра́дний ра́влик (Helix pomatia) — наземний черевоногий молюск родини Геліцид. В природі мешкає в Європі. Травоїдний, харчується як свіжими рослинами так і мертвими залишками рослин, а для нарощування черепашки потребує солей кальцію. Під час зимівки отвір черепашки закривається вапняною пробкою, товщина якої залежить від суворості холодів. У природі живе 7-8 років, може дожити до 20 років, якщо не буде з'їденним хижаками.

2) Ставковик звичайний або великий (Lymnaea stagnalis) — прісноводний равлик, черевоногий молюск родини Lymnaeidae.  Ставковики звичайні зустрічаються у ставках, озерах або в І затонах річок. Вони можуть 1 жити тільки в жорсткій воді. З і жорсткої води ставковики отримують вапно, яке необхідне їм для будівництва „хатки" і мушлі. У тих місцевостях, де основною породою є вапняк або схожі осадкові породи, ставковики можуть мешкати практично скрізь: у невеликих озерах, ставках, наповнених водою ровах, у зрошувальних каналах і річках. Звичайних ставковиків можна поселяти в акваріумах, де вони повільно мандрують по склу і радулою зіскрібують з нього шар водоростей. Ці черевоногі можуть плавати біля самої поверхні з нижнього боку водної плівки. Потривожений, ставковик „падає" на дно.

3) Біти́нія (Bithynia) — рід прісноводних черевоногих молюсків. Раковина овально-конічна.

4) Сли́зень (слизня́к) — общеупотребительное название ряда брюхоногих моллюсков, которые в ходе эволюционного развития претерпели редукцию или полную утрату раковины.

Черевоногі, або слимаки, гастроподи, найчисленніший і різ­номанітний клас черепашкових молюсків. Наземні (єдиний клас, представники якого освоїли сушу) і прісноводі повзаючі; серед морських є також стрибні та плаваючі. Найбільш часто зустріча­ються виноградний равлик, ставковик звичайний і слимаки. Тіло асиметричне (характерна риса всіх черевоногих), довгасте, на спинній стороні опукле. Розділяється на тулуб (нога й нутроще­вий мішок) і добре розвинуту голову з однією — двома парами щу­палець і однією парою очей. У більшості представників є черепа­шка висотою від 0,5 мм. до 70 см., в яку вони втягують голову.  Но­га з повзаючою підошвою; плавне ковзання по субстрату полегшу­ється слизом, що виділяється спеціальною залозою, і війками. Один з представників класу — ставковик звичайний, або вели­кий, що зустрічається в прісноводих водоймищах. Досягає в дов­жину 7 см. Його внутрішній мішок скручений в спіраль (є закру­чений за або проти годинникової стрілки, має довжину 4-7 см. і 4-5 обертів), покритий мантією і черепашкою. З одного боку черепашка закінчується гострою вершиною, а з іншого має отвір, або устя, через яке назовні висовуються голова і нога мо­люска. Нервова система великого ставковика представлена нер­вовими вузлами, сконцентрованими в навколоротовому кільці. Органами дотику служать чутливі клітини, розсіяні в шкірі, і щупальця, в основі яких знаходяться очі. З боків тіла розташову­ються органи рівноваги — пухирці, всередині яких є дрібні вап­няні тільця й клітини з чутливими волосками, сприймаючими подразнення при зміні положення вапняних тілець у пухирцях.

Рис. 1. Ставковик звичайний: а — зовнішній вигляд; б — схема внутрішньої будови; 1 — око; 2 — голова; 3 — щупальце; 4 — тулуб; 5 — черепашка; 6 — печінка; 7 — серце; 8 — легеня; 9 —-анальний отвір; 10 — стравохід; 11 — нервові вузли; 12 — язик; 13 — нервові галуження; 14 — шлунок.

Дихання у ставковика легеневе. Повітря через легеневий отвір поступає в особливу кишеню мантії — легеню, стінки якої пронизані кровоносними судинами. Тут відбувається газообмін. Так само дихають наземні равлики.  

Серце складається з передсердя і шлуночка. Кровоносна сис­тема незамкнута: кров із серця поступає в кровоносні судини, а потім виливається в простір між органами.

Звідси кров повертається до органів дихання і, окислюючись, потрапляє в серце. Кров частіше за все безбарвна. Іноді в ній міс­титься речовина, близька до гемоглобіну. Травна система скла­дається з ротової порожнини, глотки, що містить м'язовий язик (терку), стравоходу, шлуночка й кишки, яка випинається петленодібно і закінчується анальним отвором біля краю мантії, на правому боці тіла. У глотку відкриваються протоки слинних за­лоз, у шлунок впадають протоки печінки. Видільна система представлена ниркою. Ставковики, як і інші легеневі молюски, гермафродити. Статева залоза виробляє і яйцеклітини, і сперма­тозоїди. Запліднення перехресне. Розвиток прямий: з яйцевої оболонки виходить майже повністю сформована особина.

Рис. 2. Схема дихальних рухів легені у виноградного равлика: 1 — верхня стінка легеневої порожнини; 2 —положення нижньої стінки легеневої порожнини при видиху; 3 — положення нижньої стінки легеневої порожнини при вдиху.

Серед морських черевоногих молюсків зустрічаються парази­тичні форми. Вони поселяються головним чином на шкірі та в порожнині тіла у голкошкірих. Паразитизм викликав у цих мо­люсків спрощення будови аж до втрати черепашки, мантії, ноги, кровоносної і травної систем. Деякі морські види отруйні.

Значення черевоногих. Черевоногі молюски мають господар­ське значення. У ряді європейських країн вживають у їжу виног­радного равлика, якого спеціально розводять для цієї мети. Деякі наземні представники підкласу легеневих молюсків (слимаки) завдають шкоди сільськогосподарським культурам — посівам озимих, картоплі, буряку, тютюну, городнім рослинам. Низка видів черевоногих молюсків служить проміжними господарями для присисенів (наприклад, малий ставковик).

IV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

4.1.Робота з підручником. Школярі працюють із малюнками, ознайомлюючись із особливостями типу молюсків, класу черевоногих молюсків. Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання

4.2.Робота із зошитом

4.3.Виконати завдання в зошиті

V. Підсумки уроку.

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VI. Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф підручника